Постанова № 38723048, 22.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/15777/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: позивача Курбацька Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасперліт" про тимчасову заборону діяльності

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасперліт» в якому позивач просить тимчасово заборонити (зупинити) діяльність щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасперліт», (код СДРПОУ 34545174, що знаходиться за адресою: вул. Коломійцевська, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства, діяльність щодо експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасперліт», забороняється законом і підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Відповідач надав заперечення, суть яких зводиться до того, що товариством виконані всі вимоги позивача щодо усунення порушень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 21.10.2013 року по 08.11.2013 року відповідно до плану заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області завдань на IV квартал 2013 року, на підставі наказу № 1529-П від 01.10.2013 року, направлення № 4-9450-8-3 від 01.10.2013 року, повідомлення № 4-9451-8-3 від 01.10.2013 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Кривбасперліт». За результатами перевірки було складено акт.

В ході планової перевірки ТОВ «Кривбасперліт» встановлено, що на основі матеріально-сировинних балансів виробництва на підприємстві не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, зберігаються, обробляються, утилізуються та видаляються. Ліміти на утворення та розміщення відходів виробництва на 2013 рік відсутні. Таким чином, підприємством порушуються ст. ст. 7, 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

У зв'язку з тим, що виявлені факти являються грубим порушенням природоохоронного законодавства, діяльність щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Кривбасперліт», що знаходиться за адресою: вул. Коломійцевська, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106, забороняється законом і підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт або надання послуг визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч. 4 ст. 4 вказаного Закону, зокрема, передбачено, що виключно законами встановлюються повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Згідно частини 5 цієї статті повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що суд приймає відповідну постанову у випадку, якщо до суду звернувся орган державного нагляду (контролю), який має на то повноваження, та з вимогою саме щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

Згідно до ч. 4 ст. 33 вказаного Закону України зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно до п. в ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п.п. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 454/2011 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Згідно до пп. 15 п. 5 Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

Відповідно до п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 р. Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Згідно до пп. 6.14 п. 6 Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

Тобто, зазначеними нормами визначено, що саме до компетенції позивача Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області віднесено прийняття рішень про обмеження чи зупинення (тимчасової) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

При цьому, норми Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не наділяють позивача повноваженнями на необхідність звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств і об'єктів, які експлуатуються з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Крім того, 17.04.2014 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було отримано лист ТОВ «Кривбасперліт» № 254/04-14 від 17.04.2014 року, яким направлено копію Декларації про утворення відходів у 2013 році ТОВ «Кривбасперліт», зареєстрованої у Департаменті екології та природних ресурсів за № 422 від 17.04.2014 року, таким чином на дату прийняття судом рішення встановлене інспекцією порушення усунуто.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2014 року

Суддя О.В. Єфанова