Ухвала суду № 38721801, 15.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кротінов В.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року справа №260/543/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька на постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 13 березня 2014 р. у справі № 260/543/14-а (головуючий І інстанції Кротінов В.О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м.Донецька з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька, в якому просив визнати незаконною відмову Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька в перерахуванні мені щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька перерахувати мені з 1 грудня 2013 року відповідно до діючого зараз законодавства та постанови Конституційного суду України від 3 червня 2013 року і постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 19 липня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, і яка з 1 грудня 2013 року складає, згідно довідки Апеляційного суду Донецької області, у розмірі 25456 грн. 20 коп., та проводити і в подальшому таки перерахування при зміні заробітної плати судців, а також проводити її індексацію і виплату.

Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 13 березня 2014 року позивні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції визнати незаконною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька у перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язав Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_2 з 01 грудня 2013 року відповідно до рішення Конституційного суду України від 01 червня 2013 року і постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 19 липня 2013 року, у розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, і яка з 01 грудня 2013 року, складає, згідно довідки Апеляційного суду Донецької області, у розмірі 25456 грн. 20 коп. та проводити її індексацію. У решти задоволенні позовних вимог відмовив.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в Ленінському районі міста Донецька і отримує з 09.10.2010 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

18 червня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м.Донецька з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька, в якому просив визнати незаконною відмову відповідача в перерахуванні йому щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька перерахувати з 11 червня 2013 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року щомісячне довічне утримання у розмірі 88 відсотків грошового утримання судці, який працює на відповідній посаді, і яка складає, згідно довідки Апеляційного суду Донецької області, у розмірі 23973,30 грн. та проводити її індексацію.

Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 19 липня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, позивні вимоги були задоволені. Суд визнав незаконною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька у перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язав Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_2 з 11 червня 2013 року у розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посад, і яка складає, згідно довідки Апеляційного суду Донецької області, у розмірі 23 973 грн. 30 коп. та проводити її індексацію.

12 грудня 2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі зміни мінімальної заробітної плати судді з 01.12.2013 року.(а.с.11)

Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі міста Донецька листом від 25.12.2013 року на письмове звернення позивача щодо перерахунку пенсії, надало відповідь про відсутність права на перерахунок пенсії згідно ст.129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», оскільки пенсія призначена та виплачується відповідно до діючого законодавства.(а.с.14-15)

Згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Апеляційного суду Донецької області від 08.01.2014 року заробітна плата діючого судді на відповідній посаді складала з грудня 2013 року 25456 грн. 20 коп., в тому числі оклад в розмірі 13398,00 грн., надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (10%) в розмірі 1339,80 грн. та надбавки за вислугу років (80%) в розмірі 10718 грн. 40 коп.(а.с.13)

Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі міста Донецька в апеляційній скарзі посилається на відсутність права здійснювати перерахунок пенсії при зміні розміру заробітної плати діючого судді.

Спірним питанням в справі є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у зв'язку з підвищенням заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді відповідно до ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 08.07.2010р. № 2456-VI відповідно до довідки Апеляційного суду Донецької області.

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України Конституція і закони України повинні гарантувати незалежність і недоторканність суддів. До таких конституційних гарантій віднесено обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів (частина перша статті 130 Конституції України).

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів, врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року.

Призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання, призначене судді у відставці, проводиться згідно вимог статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до вимог ч.1 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р. №2453-6, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

За змістом пункту 8 частини четвертої статті 47, статей 136-138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.

Відповідно до п.13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус суддів" та вказаного Закону, призначається одна пенсія за її вибором, при цьому різниця між розміром пенсії, на який має особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

В силу частини першої статті 37 і статті 37-1 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Відповідно до ст.129 даного Закону України "Про судоустрій і статус суддів" винагорода судді регулюється цим Законом,Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Колегія суддів зазначає, що стаття 129 Закону щодо суддівської винагороди, вводилась в дію з 01 січня 2011 року. Абзац 6 пункту 1 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України"від 23.12.2010 р. N 2856-VI, стаття 129 Закону щодо суддівської винагороди введена в дію з 1 січня 2012 року.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що винагорода судді, нарахована судді відповідно до цього Закону з 01 січня 2012 року за повний відпрацьований місяць, не може бути меншою, ніж його середній дохід за попередні 12 місяців, тобто, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та порядку визначеному ч. 3 ст. 138 Закону можливе лише з 01 січня 2012 року.

Відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року (далі - Закон № 2453), щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Згідно частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в редакції від 01.01.2013 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".

Відповідно до частини 4 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. За нормами частини п'ятою цієї статті довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з тим, стаття 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» регулюючи порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, не містить підстав забороняючих перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці судів загальної юрисдикції, господарських судів, спеціалізованих судів тощо.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті другої, абзацу другого пункту 2 розділу другого «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» права щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) було встановлено, що частина третя статті 138 Закону України № 2453до внесених Законом № 3668 змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». Таким чином, визначений Законом 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон 3668 вузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Отже, частина третя статті 138 Закону України 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України. Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання, а саме: - підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону №2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечатьКонституції України; частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону України №3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України № 2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668 а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечатьКонституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: „Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку"‚ та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесенимиЗаконом № 3668, а саме: „Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). ».

З наведеного вбачається, що обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношення до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.

Тобто, як вбачається з рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі відповідної довідки.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у проведенні перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці є неправомірною.

Крім того, з матеріалів справи та зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачем не оспорюється право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці та факт виплати щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці відповідачем позивачу, а лише зазначає, що Пенсійний фонд України здійснює лише призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Колегія суддів аналізуючи вищевикладене зазначає, що діючими нормами законодавства на відповідача покладено обов'язок здійснювати виплати та здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, враховуючи наявність підвищення заробітної плати у працюючих суддів без обмеження максимального розміру.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька на постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 13 березня 2014 р. у справі № 260/543/14-а залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 13 березня 2014 р. у справі № 260/543/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва