Ухвала суду № 38721035, 14.05.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21409/13-ц Провадження № 22-ц/772/1443/2014Головуючий в суді першої інстанції:Медяна Ю. В.Категорія: 20Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Камзалова В.В., з участю секретаря Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, Приватне підприємство «Тайфун-Плюс», про стягнення боргу, -

встановила:

9 вересня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, вказуючи, що 5 листопада 2012 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір про відчуження 50 % статутного капіталу ПП «Тайфун-Плюс», продаж якого, за домовленістю сторін, вчинено за 150000,00 грн., які були передані відповідачу до моменту підписання договору. Оскільки, ОСОБА_2, в порушення взятих на себе зобов'язань, відмовляється передати належну йому частку в статутному капіталі ПП «Тайфун-Плюс», просив стягнути з нього зазначену суму.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, відповідно до договору про відчуження частки в статутному капіталі ПП «Тайфун-Плюс» від 5 листопада 2012 року, борг в розмірі 150000,00 грн., вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову у позові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 50 % статутного фонду (капіталу) ПП «Тайфун-Плюс»; 5 листопада 2012 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір про відчуження цієї частки за 150000,00 грн. (а.с. 56). Позивач повністю виконав зобов'язання за договором, передавши відповідачу обумовлену суму до його підписання (п. 2.1 Договору), однак ОСОБА_2, всупереч п. 3.2. Договору, відмовляється здійснити переоформлення зазначеної частки на ім'я ОСОБА_3

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

П. 4.1.2 Договору передбачає, що в разі неоформлення продавцем на ім'я покупця протягом двох місяців належної йому частки в статутному капіталі підприємства, продавець зобов'язаний повернути покупцеві 150000,00 грн., сплачених відповідно до п. 2.1 Договору.

Оскільки ОСОБА_2 не виконав зобов'язання за договором, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення з нього на користь позивача сплаченої при підписанні договору суми.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, які зводяться до заперечення відповідачем факту підписання договору, тому що вони спростовуються його ж відповіддю на лист-вимогу позивача від 20 червня 2013 року, у якій він фактично визнав факт укладення договору, але заперечував отримання за ним коштів (а.с. 61).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2013 року за клопотанням ОСОБА_2 було призначено почеркознавчу експертизу щодо належності йому підпису на договорі про відчуження частки в статутному капіталі. Зазначена ухвала суду була повернута без виконання через неоплату відповідачем покладених на нього витрат, пов'язаних із проведенням експертизи.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про те, що він не отримував повідомлення про необхідність проведення оплати експертних послуг, тому що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2105061539607, повідомлення ним отримано 30 листопада 2013 року (а.с. 87), жодних доказів на спростування отримання такого повідомлення, зокрема, щодо неналежності йому підпису апелянт не навів.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: