Ухвала суду № 38719748, 12.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2014 р. м. Київ К/800/62003/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Бовкуна В.В.

та представників сторін:

від позивача - Дубов М.В., Іванченко Р.П.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013

у справі № 804/7167/13-а

за позовом Приватного підприємства "Омега"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013, задоволено позов: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.05.2013 №0001671501 та №0001681502, від 01.06.2013 №0000181503 та №0000191503.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явилися представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у період з 02.02.2013 по 22.04.2013 проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, по податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 28.02.2013 по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №2504/222/23990740 від 29.04.2013, у висновках якого, зокрема, зафіксовано порушення позивачем:

- п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством не включено до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю, а саме: заниження податку на прибуток в сумі 1675260,00 грн.;

- п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 188.1 ст. 188, п.198.6 ст. 198 , п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого безпідставно включено до рядка 24 декларації з ПДВ (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) 561667,00 грн., у зв'язку з чим підлягає донарахуванню сума ПДВ - 15222,00 грн. за серпень 2012 року.

На підставі вищезазначеного акта перевірки, відповідачем 22.05.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення :

- № 0001671501, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1928954,75 грн., у тому числі основний платіж - 1703144,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 225810,75 грн.;

- № 0001681502, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 22833,00 грн., у тому числі основний платіж - 15222,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7611,00 грн.

Також, податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ - декларації з ПДВ за березень 2013 року, за результатами якої складено акт №2530/153/24990740 від 29.04.2013, в якому відповідачем зроблено висновок про заниження суми, що за результатами звітного періоду підлягає до сплати платником податку до бюджету у розмірі 580951,00 грн.

На підставі акта перевірки №2530/153/24990740 від 29.04.2013, відповідачем 01.06.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000181503, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ за березень 2013 року у розмірі 576889,00 грн.;

- №0000191503, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 721111,25 грн., у тому числі основний платіж - 576889,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 144222,25 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Оподаткування операцій податком на прибуток здійснюється згідно з пп. 14.1.71 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

При цьому, відповідно до п. 39.13 ст. 39 Податкового кодексу України, для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення. А з урахуванням п. 1, п. 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України, визначення звичайних цін здійснюється: до 01.01.2013 - згідно з п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; з 01.01.2013 - згідно зі ст. 39 Податкового кодексу України.

Отже, при оподаткуванні податком на прибуток продавець товарів (як у випадку продажу «звичайному» покупцеві, так і у випадку продажу пов'язаній особі) до 01.01.2013 визначає дохід від продажу імпортного товару на території України, у розмірі договірної вартості товару без ПДВ, при цьому, визначення доходу здійснюється, згідно з чинним законодавством, а саме:

- до 01.04.2011 - дата першої події, яка настала раніше - оплата чи відвантаження, згідно з п. 11.3.1 ст. 11 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» ;

- з 01.04.2011 - дата переходу покупцеві права власності на товар, згідно з п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки в податковому законодавстві відсутні вимоги щодо застосування поняття «справедливої вартості» до об'єкта оподаткування, і відповідно до вимог Податкового кодексу України, оподаткування повинно здійснюватись за звичайною або митною вартістю (ст. 39 Податкового кодексу України), та враховуючи, що перевірка позивача податковим органом здійснювалась за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, тобто, під час застосування п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що передбачено п. 1, 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України, то висновки податкового органу щодо включення до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю є незаконними та безпідставними.

Крім того, судами вірно враховано, що у спірному податковому повідомленні-рішенні №0001671501 від 22.05.2013 безпідставно збільшено суму донарахованого податку на прибуток, оскільки, в акті перевірки від 29.04.2013 №2504/222/23990740 податковий орган зазначає про заниження податку на прибуток в сумі 1675260,00 грн., в подальшому оформлює проект розрахунку штрафних фінансових санкцій у розмірі 216840,00 грн., разом до сплати - 1892101,00 грн., проте, в повідомленні-рішення визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1928954,00 грн.

Слід зазначити, що під час проведення перевірки позивачем були надані всі необхідні первинні документи - експортні та імпортні вантажні митні декларації (далі - ВМД) , реєстри отриманих та виданих податкових накладних, які у свою чергу були у повному обсязі відображені в доповненнях до акта перевірки, наведені в доповненні 10 по рахункам 632 та 37, в яких відображені нарахування та оплата митних платежів, включаючи ПДВ, який відноситься до податкового кредиту, і для складання доповнення 10 були використані всі ВМД, які підтверджують задекларований позивачем податковий кредит.

Отже, висновок податкового органу про заниження позивачем ПДВ на суму 15222,00 грн. за серпень 2012 року є недоведеним, а тому прийняте за результатами перевірки податкове-повідомлення-рішення №0001681502, яким визначено податкове зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 22833 грн., у тому числі основний платіж (збільшення)- 15222грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 7611 грн., є необґрунтованим та безпідставним, і суд першої інстанції обґрунтовано визнав його протиправним та скасував, задовольнив у цій частині заявлені позивачем позовні вимоги.

Доводи податкового органу, з посиланням на акт перевірки №399/226/229904740 від 08.11.2012, про те, що включення позивачем відповідно до уточнюючого розрахунку №9016519847 від 29.03.2013 в рядок 24 декларації ПДВ суми в розмірі 561667,00 грн. є порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, правомірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки, спірна сума ПДВ в розмірі 576889,00 грн. була нарахована відповідно до ВМД за липень 2011 року, а відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, за платником зберігається право включити в податковий кредит суму ПДВ протягом 365 днів з дати оформлення ВМД, що і було зроблено ПП «Омега» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в липні 2012 року. Зазначені обставини та право позивача щодо внесення спірної суми ПДВ до 24 рядка підтверджується електронним повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про результати електронної обробки даних податкової звітності № рdv/479932, яким відповідач підтверджує той факт, що уточнення, які здійснюються до рядку 24 декларації з ПДВ проводяться у порядку, встановленому ст. 50 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (1095 днів).

Крім того, в акті камеральної перевірки від 29.04.2013 №2530/153/24990740 встановлено, що позивачем занижено суму ПДВ при поданні декларації за березень 2013 року у розмірі 580951,00 грн., однак, відповідачем не було прийнято до уваги наявність поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9016519847 від 29.03.2012, який ПП «Омега» було подано саме з метою уточнення даних, які будуть відображені в декларації за березень 2013 року, яка була предметом проведеної позивачем перевірки.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль