Ухвала суду № 38719355, 03.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року м. Київ К/800/43708/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної держаної податкової інспекції Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області та заяву Головного управління Міндоходів у Харківській області про приєднання до касаційної скарги Ізюмської об'єднаної держаної податкової інспекції Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року

у справі № 820/2757/13-а

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції

Харківської області Державної податкової служби,

Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В

Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба» (надалі також - позивач) звернулося суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області (правонаступник Державної податкової служби у Харківській області), Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 29 березня 2013 року № 0000152210

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» до Державної податкової служби у Харківській області, Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 29 березня 2013 року № 0000152210.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року апеляційну скаргу Головного Управління Міндоходів у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року по справі № 820/2757/13-а - без змін.

Відповідачі в касаційній скарзі та в заяві про приєднання до касаційної скарги, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року і прийняти нове рішення,яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою застосування штрафних санкцій у розмірі 168095,02 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від15 березня 2013 року, про порушення позивачем вимог пунктів 2.3, 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 квітня 2004 року № 637 (надалі також - Положення № 637, тут і надалі - в редакції,чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з перевищенням граничної суми готівкових розрахунків одного підприємства з іншим протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, а саме позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 25 грудня 2012 року № 251212 розрахувався з ФГ «Яросвіт - 2011» на суму 103445,00 грн. Так, оскільки залишок готівки підприємства 25 грудня 2012 року - 143,41 грн., ліміт каси - 9540,90 грн., за висновками відповідача, перевищення розрахунків одного підприємства з іншим становить 93445,00 грн., а в порівнянні з лімітом каси встановлено його перевищення 25 грудня 2012 року в сумі 84047, 51 грн.

При цьому, згідно обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, сума штрафних санкцій у розмірі 168095,02 грн. нарахована позивачу за порушення пункту 2.8 Положення №637.

Згідно з пунктом 2.8 Положення №637 підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за даними бухгалтерського обліку Позивача 25 грудня 2012 року в касовій книзі по формі №КО-4(стор. 41) відображено:

- залишок на початок дня в сумі 1045,91 грн. (ст. 4 «надходження»);

- прибутковий касовий ордер № 292, виписаний на ОСОБА_4 у зв'язку з поверненням поворотної фінансової допомоги в сумі 103445,00 грн., бухгалтерська проводка: Дебет 301 «каса» в кореспонденції з Кредитом 685;

- видатковий касовий ордер №439, виписаний на ОСОБА_5 в підзвіт у зв'язку з господарськими витратами на суму 902,50 грн., бухгалтерська проводка: Кредит 301 «каса» в кореспонденції з Дебетом 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

- видатковий касовий ордер №440, виписаний на ОСОБА_4 в підзвіт у зв'язку з господарськими витратами на суму 103445,00 грн., бухгалтерська проводка: Кредит 301 «каса» в кореспонденції з Дебетом 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

З установлених обставин слідує, що 25 грудня 2012 року за даними бухгалтерського обліку, операцій щодо розрахунків готівкою між підприємствами позивач не здійснював.

При цьому, згідно з пунктом 2.3 Положення №637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними спеціальними платіжними засобами.

Водночас, зазначені обмеження не поширюються на:

а)розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами:

б)добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) використання коштів, виданих на відрядження.

За таких обставин, з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту здійснення позивачем готівкових розрахунків з фізичними особами, а обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, - юридично правильним є висновок про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2013 року № 0000152210.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі та заяві про приєднання до касаційної скарги позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної держаної податкової інспекції Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області та заяву Головного управління Міндоходів у Харківській області про приєднання до касаційної скарги Ізюмської об'єднаної держаної податкової інспекції Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної держаної податкової інспекції Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області та заяву Головного управління Міндоходів у Харківській області про приєднання до касаційної скарги Ізюмської об'єднаної держаної податкової інспекції Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко