Постанова № 38719199, 16.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2014 року № 826/3078/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіод-1"доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіод-1" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.02.2014 №17026552207.

Позов мотивований безпідставністю висновків відповідача, викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо відсутності у позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування за отриманими товарами/послугами, в зв'язку тим, що залишок від'ємного значення податку на додану вартість попередніх звітних періодів (серпень, вересень 2010 року) сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності позивачем не оплачений, а товари/послуги вважаються безоплатно отриманими, та щодо спливу строку давності, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, на використання сум залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року, оскільки позивачем оплачено усі отримані протягом серпня, вересня 2010 року товари/послуги, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, та в зв'язку із не поширенням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України на використання сум залишку від'ємного значення податку на додану вартість.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся повісткою.

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено здійснювати судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Кіод-1", про що складено акт від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793.

ТОВ "Кіод-1" подано заперечення від 08.11.2013 №71-11/13 на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві листом від 14.11.2013 №21299/10/26-55-22-07-10 повідомила позивача про залишення висновків, викладених в акті перевірки, без змін.

На підставі акта перевірки від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 15.11.2013 №88426552207, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 476261,00 грн. відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року №9066689590.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві, рішенням якого від 24.01.2014 №621/10/26-15-10-96-15 скаргу ТОВ "Кіод-1" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 №88426552207 та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві винести податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 476261,00 грн. форми "В4", яка передбачена Порядком №1236.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кіод-1" з питань правильності формування залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) за вересень 2013 року, про що складено акт від 20.01.2014 №38/26-55-22-07/32554793, яким залишено без змін висновки, викладені в акті перевірки від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793.

ТОВ "Кіод-1" подано заперечення від 24.01.2014 №2-01/14 на вказаний акт перевірки за результатами розгляду яких Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві листом від 30.01.2014 №2531/10/26-55-22-07-10 повідомила позивача про залишення висновків, викладених в акті перевірки, без змін.

На підставі акта перевірки від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 05.02.2014 №17026552207, яким встановлено завищення залишку від'ємного, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 476261,00 грн. (податкова декларація за вересень 2013 року №9066689590).

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно зі статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3). Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Як убачається з акта перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Кіод-1" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 198.3 статті 198, статті 200 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації звітного (податкового) періоду) за вересень 2013 року на 476261,00 грн.

Зі змісту зазначеного акта також убачається, що до такого висновку контролюючий орган дійшов у зв'язку з тим, що позивач декларує залишок від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів, сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником податку на додану вартість є не оплаченим (колонка 4 додатку 2), такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому право на податковий кредит та на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за такими товарами/послугами у платника відсутня.

Позивачем надано до адміністративного позову податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, в рядку 24 якої зазначено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 3607838,00 грн.

Згідно з даними додатку 2 до вказаної податкової декларації позивачем відображені наступні звітні податкові періоди та суми, в яких виникло від'ємне значення: серпень-листопад 2010 року, січень-грудень 2011 року, лютий-квітень 2012 року.

До адміністративного позову позивачем додано податкові накладні та платіжні доручення, з яких убачається оплата позивачем товарів/послуг, придбаних ним протягом серпня, вересня 2010 року. Також факти оплати ТОВ "Кіод-1" придбаних протягом серпня, вересня 2010 року товарів/послуг встановлені в акті перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 20.01.2014 №38/26-55-22-07/32554793, яким залишено без змін висновки акта перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Оцінюючи зазначені докази та обставини, які ці докази підтверджують, суд приходить до висновку про безпідставність твердження відповідача про не оплату ТОВ "Кіод-1" протягом терміну позовної давності товарів/послуг, придбаних позивачем протягом серпня, вересня 2010 року та відсутність у позивача права на податковий кредит та на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за такими товарами/послугами.

Представник позивача пояснила, що протягом періодів, зазначених у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість позивачем не заявлялось, а залишок від'ємного значення зазначався позивачем у відповідному рядку податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду, тому відповідна колонка додатку 2 не заповнювалась.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з пунктом 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39). Надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115).

З аналізу наведених положень ПК України слід дійти висновку, що передбачений пунктом 102.5 статті 102 ПК України строк давності 1095 днів стосується лише повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум, в даному випадку, податку на додану вартість, та не можуть застосовуватись до строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 23.04.2014 К/800/34453/13, від 27.03.2014 К/800/33627/13.

Таким чином, позивачем правомірно відображено у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року залишок від'ємного значення за серпень 2010 року у розмірі 64748,00 грн. та за вересень 2010 року у розмірі 411513,00 грн., оскільки строки давності для його відображення застосуванню не підлягають.

Щодо строку звернення позивача з даним позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.02.2014 №17026552207 в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.02.2014 №17026552207, яким встановлено завищення позивачем залишку від'ємного, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 476261,00 грн., слід скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (платіжні доручення від 26.02.2014 №5307 на суму 73,08 грн. та від 28.04.2014 №5385 на суму 414,12 грн.). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.02.2014 №17026552207.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіод-1" (ідентифікаційний код 32554793) понесені ним судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідним підрозділом Державної казначейською службою України).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець