Постанова № 38718989, 13.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2014 року Справа № 810/2377/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд»

до

про

відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції

визнання незаконною постанови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови відповідача від 02.04.2014 ВП № 42807837 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.04.2014 він дізнався про наявність виконавчого провадження № 42807837, відкритого відділом державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції за заявою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про примусове виконання рішення від 21.05.2008 № 272 про стягнення зі Спеціалізованого управління підводно-технічних робіт «УКРПІДВОДТРУБОПРОВІДБУД» - відокремленого підрозділу позивача заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені у загальному розмірі 14825 грн. 12 коп.

Позивач звертає увагу на те, що в силу приписів статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV рішення територіального органу Пенсійного фонду України може бути пред’явлено до виконання протягом року з наступного дня після набрання ним юридичної сили.

Враховуючи, що рішення від 21.05.2008 № 272 пред`явлено Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області до виконання з пропуском встановленого цим Законом строку, а також зважаючи на те, що заборгованість, визначену цим рішенням, сплачено структурним підрозділом позивача у повному обсязі, відкриття відповідачем виконавчого провадження здійснено безпідставно, у зв`язку з чим його постанова від 02.04.2014 ВП № 42807837 підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 13.05.2014, представники сторін не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд" (ідентифікаційний код 14277604, місцезнаходження: 07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим'є, вул. Деснянська, буд. 141) зареєстроване в якості юридичної особи 29.04.1994 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7-10). До складу підприємства входить Спеціалізоване управління підводно-технічних робіт "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІДБУД" – відокремлений підрозділ позивача без права юридичної особи.

Як встановлено судом, Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області, внаслідок невиконання Спеціалізованим управлінням підводно-технічних робіт "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІДБУД" визначеного чинним законодавством України обов`язку зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, прийнято рішення від 21.05.2008 № 272, яким на підставі пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV до Спеціалізованого управління підводно-технічних робіт "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІДБУД" застосовано фінансові санкції та пеню у загальному розмірі 14825 грн. 12 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, вказане рішення отримано Спеціалізованим управлінням підводно-технічних робіт "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІДБУД" 27.05.2008. Водночас, доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

Листом від 31.03.2014 № 1799/02 Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області направлено на адресу відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції рішення від 21.05.2008 № 272 з метою його примусового виконання шляхом стягнення з відокремленого підрозділу позивача заборгованості у сумі 14825 грн. 12 коп. При цьому, датою набрання чинності рішенням визначено 31.03.2014 (а.с. 48-49).

Постановою відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції від 02.04.2014 ВП № 42807837 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області від 21.05.2008 № 272 та зобов`язано боржника самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення цієї постанови.

Позивач вважає, що у відділу державної виконавчої служби Ржищівського районного управління юстиції відсутні законодавчі підстави стосовно прийняття до примусового виконання наведеного вище рішення, оскільки вказаний документ в силу приписів статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XI вважається таким, строк пред’явлення до виконання якого є пропущеним.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що актом звірення розрахунків за нарахованими та сплаченими Спеціалізованим управлінням підводно-технічних робіт "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІДБУД" страховими внесками станом на 01.01.2012 встановлено відсутність заборгованості структурного підрозділу підприємства зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені, у зв`язку з чим ініціювання державною виконавчою службою процедури примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області від 21.05.2008 № 272 є безпідставним.

За наведених вище обставин позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови відповідача від 02.04.2014 ВП № 42807837 про відкриття виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Так, частиною першою статті 2 зазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно з приписами частини першої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими документами, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (що діє з урахуванням положень пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI), рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі, якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Таким чином, у розумінні наведених вище правових норм, рішення територіального органу Пенсійного фонду України про нарахування пені та/або накладення штрафу є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з приписами частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа (його обов`язкові реквізити) визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV. Так, відповідно до пункту 5 частини першої цієї статті, у виконавчому документі зазначається дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.

В силу положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, дата набрання чинності рішенням заповнюється територіальним органом Пенсійного фонду України при направленні рішення до органу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, виконавчі документи (крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанов судів у справах про адміністративні правопорушення та постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення) можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, для виконавчих документів (крім судових рішень та рішень комісій у трудових спорах) наведений річний строк встановлюється з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, рішення Управління Пенсійного фонду України у Кагарицькому районі Київської області від 21.05.2008 № 272 повністю відповідає положенням, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV для виконавчих документів. Визначені статтею 26 цього Закону обставини, що виключать можливість прийняття органом державної виконавчої служби вказаного виконавчого документу до виконання, відсутні.

Твердження представника позивача про те, що відповідач відкрив виконавче провадження за рішенням, строк пред’явлення до виконання якого пропущено, не приймається судом до уваги, оскільки датою набрання ним чинності визначено 31.03.2014 (а.с. 48-49).

Будь – яких належних та допустимих доказів на підтвердження набрання законної (юридичної) сили цим рішенням за іншою датою позивачем суду не надано. При цьому, дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області щодо визначення дати набрання чинності виконавчим документом (31.03.2014) позивачем на момент прийняття судом рішення у даній справі не оскаржено.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України не надає державному виконавцю права ставити під сумнів законність виданого іншим органом виконавчого документа або проявляти бездіяльність з метою його невиконання.

Так, державний виконавець при поданні стягувачем заяви про примусове виконання виконавчого документа зобов'язаний діяти виключно у межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, а саме: перевірити відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим цим Законом, та прийняти виконавчий документ до виконання за умови відсутності визначених статтею 26 Закону підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. При цьому, при перевірці дотримання стягувачем строків пред`явлення виконавчого документа до виконання державний виконавець керується відомостями стосовно набрання цим виконавчим документом чинності (законної сили), який у даному випадку зазначається безпосередньо самим стягувачем, та не наділений повноваженнями контролю за достовірністю відображення цієї інформації у виконавчому документі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що перевірку виконання боржником вимог виконавчого документа на стадії прийняття цього документа до виконання у спосіб відкриття виконавчого провадження державний виконавець не здійснює, оскільки відсутність за боржником заборгованості, визначеної виконавчим документом, встановлюється державним виконавцем на підставі відомостей, що подані боржником і стягувачем у ході проведення виконавчих дій (тобто вже після відкриття виконавчого провадження), та є підставою для завершення виконавчого провадження в порядку, що передбачений статтями 47, 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

В силу приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, тобто, виходячи із меж заявлених позивачем позовних вимог.

У справах про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що під час розгляду справи судом встановлено відсутність в діях відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV під час відкриття ним виконавчого провадження № 42807837, вимоги позивача про визнання незаконною і скасування постанови відповідача від 02.04.2014 ВП № 42807837 суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.