Ухвала суду № 38718895, 14.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2013 рокусправа № 1170/2а-2201/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Мельника В.В.

секретар судового засідання: Рязанов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції,

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 02 серпня 2011 року

у справі № 1170/2а-2201/11

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції,

вул. Глінки, 2, м. Кіровоград, 25009;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

«Метал-Комплект Стейнлес Україна»,

вул. Б. Трофімових, 40/178, м. Дніпропетровськ, 49128

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

«Метал Торг Трейд-П»,

вул. Леніна, 8-а/3, м. Кіровоград, 25006

про визнання правочину недійсним та стягнення, -

встановив: Кіровоградською ОДПІ подано позов до ТОВ «Метал-Комплект Стейнлес Україна» та до ТОВ «Метал Торг Трейд-П» про визнання оспорюваним вчиненого правочину та про застосування наслідків нікчемного правочину - стягнення в доход держави 202.241,50 грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Пасічник Ю.П.) своєю постановою від 02 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що перевірка проводилась ревізором-інспектором не маючи на це відповідних повноважень. Наказ та повідомлення про проведення перевірки отримані після проведення перевірки.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Торг Трейд-П» за місцезнаходженням відсутнє, не виявлено жодних первинних бухгалтерських документів, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності. Отже, спірну угоду було укладено із залученням вигодо формуючого підприємства.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. Позов задовольнити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: 17 березня 2011 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Метал Торг Трейд-П» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р.

За результатами перевірки складений Акт № 18/2302/37231640 від 17.03.2011р.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Торг Трейд-П» за місцезнаходженням відсутнє, не виявлено жодних первинних бухгалтерських документів, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності.

За позицією фахівців контролюючого органу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Торг Трейд-П» угоди укладались задля надання податкової вигоди.

Підприємствами покупцями безпідставно сформовано податковий кредит, із залученням вигодо формуючого підприємства.

Кіровоградською ОДПІ подано позов до ТОВ «Метал-Комплект Стейнлес Україна» та до ТОВ «Метал Торг Трейд-П» про визнання оспорюваним вчиненого правочину та про застосування наслідків нікчемного правочину - стягнення в доход держави 202.241,50 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Як зазначено вище, окружний адміністративний суд, відмовляючи у позові, послався на те, що несвоєчасне отримання платником податків наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, позбавляє платника податків реалізувати право для свого захисту. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність дій Кіровоградської ОДПІ з проведення позапланової невиїзної перевірки.

В той же час, згідно з пунктом 79.2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, наведена норма Кодексу передбачає два альтернативні способи інформування платника про позапланову невиїзну перевірку:

- безпосереднє вручення такого рішення під розписку;

- надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому, правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника "або" вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу.

Власне ж надіслання у розумінні цієї норми передбачає направлення адресатові (платникові) листа з повідомленням про вручення. Тобто, для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (платником) такого листа є окремою дією, яка не впливає на право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Правильність такого тлумачення підтверджується і тим, що цей Кодекс розрізняє поняття "надіслання" та "отримання" без їх ототожнення.

Так, у пункті 56.18 статті 56 названого Кодексу виникнення права платника на оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання пов'язано саме з отриманням такого рішення. Згідно ж із пунктом 79.2 статті 79 цього ж Кодексу однією з обов'язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Саме таке розуміння наведеної норми доведено до відома судів Листом Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012р. N 1017/11/13-12.

Отже, перевірку здійснено уповноваженими на те службовцями, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Торг Трейд-П» угоди укладались задля надання податкової вигоди. Підприємствами покупцями безпідставно сформовано податковий кредит, із залученням вигодо формуючого підприємства.

Водночас, задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказувати, в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Крім того, посилаючись на статті 207, 208 Господарського кодексу України, як на підставу недійсності господарських зобов'язань, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:

вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Для того, щоб намір міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість.

Позивачем не конкретизовано а ні зміст угоди відповідача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал-Комплект Стейнлес Україна», а ні фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди.

Отже, теза про те, що здійснення господарських операцій із залученням вигодо формуючого підприємства не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Крім того, принципова відмінність невиїзної перевірки від інших видів документальних перевірок полягає в тому, що предметом дослідження є фактичні дані. Первинні облікові документи під час камеральної перевірки не досліджувались.

Таким чином, відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 208 ГК України.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування правильної по суті постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. у справі № 1170/2а-2201/11 - без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник