Ухвала суду № 38718880, 27.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2014 рокусправа № 2а/0470/10407/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишев О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 26 листопада 2012 року

у справі № 2а/0470/10407/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЇМ»,

вул. Ватутіна, 20-А, с. Жовтневе Петриківського району, 51800;

до відповідача Дніпродзержинської об'єднаної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

Державної податкової служби,

вул. Медична, 9, м. Дніпродзержинськ, 51931;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЇМ» подано позов до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування повідомлення-рішення № 0000092340 та рішення ДПС у Дніпропетровській області від 10 травня 2012 року № 9816/10/10-014 та рішення ДПС України від 06 серпня 2012 року № 37/0/61-12/10-2115 за наслідками адміністративного оскарження.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Турова О.М.) своєю постановою від 26 листопада 2012 року позов задовольнив частково.

Скасував податкове повідомлення-рішення № 0000092340.

Постанова суду мотивована наступним:

ТОВ «ТАЇМ» використало право на виправлення у Декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів;

ТОВ «ТАЇМ» правомірно віднесено до складу витрат нараховані відсотки за кредитом;

балансова вартість заборгованості, основна сума якої виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Дніпродзержинська об'єднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду

обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наступне:

відповідно до матеріалів попередньої перевірки, залишок не задекларованих витрат з метою їх подальшого відображення, становив тільки 380.260,00 грн.; відображення у І кварталі 2011 року 2.528.073,00 грн. даним про залишки невідображених витрат не відповідає;

аналізом руху грошових коштів встановлено відволікання обігових коштів підприємства на надання фінансової допомоги іншим суб'єктам господарювання; внаслідок чого відсотки в сумі 2.159.285,00 грн. за запозиченими кредитами на поповнення обігових коштів не можуть вважатися використаними в господарській діяльності;

завищено показники курсових різниць в сумі 238.769,00 грн. по отриманим валютним кредитам.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: в період з 10 січня 2012 року по 06 лютого 2012 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЇМ», код за ЄДРПОУ 35101125, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки 27.02.2012р. складений Акт № 5/23/35101125.

В Акті перевірки вчинено запис про порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), статей 138, 141, 144, 153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

За позицією фахівців контролюючого органу:

Товариством відображені в рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» уточнення на суму 2.908.133,00 грн., які стосувалися витрат, понесених позивачем у вересні 2010 року; в той же час, відповідно до матеріалів попередньої перевірки, залишок не задекларованих витрат з метою їх подальшого відображення, становив тільки 380.260,00 грн.; відображення у І кварталі 2011 року 2.528.073,00 грн. даним про залишки невідображених витрат не відповідає;

аналізом руху грошових коштів встановлено відволікання обігових коштів підприємства на придбавання дебіторської заборгованості та надання фінансової допомоги іншим суб'єктам господарювання; внаслідок чого відсотки в сумі 2.159.285,00 грн. за запозиченими кредитами на поповнення обігових коштів не можуть вважатися використаними в господарській діяльності;

з огляду на викладене вище, завищено показники курсових різниць в сумі 238.769,00 грн. по отриманим валютним кредитам.

На підставі Акту перевірки, 12 березня 2012 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092340.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 3011021011 - податок на прибуток, у розмірі 885.606,31 грн. за основним платежем та 284,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

Скасування повідомлення-рішення та рішень № 0000092340 та рішень ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України за наслідками адміністративного оскарження було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Розрахунок валових витрат, які не були відображені у податковій звітності за 9 місяців 2010 року, про що стверджується у акті перевірки від 27.02.2012р., було здійснено податковим органом з урахуванням відомостей Додатку № 14 до акту попередньої перевірки від 27.01.2011р. № 2/23/35101125 шляхом вирахування між показниками цього Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТОВ за 2010р., без дослідження при цьому первинних документів, які б свідчили про вірність таких розрахунків, або, навпаки, їх спростовували.

В той же час, висновки акту попередньої перевірки не є фактом, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

З огляду на приписи статті 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI платник податків, з урахуванням строків давності, має право відобразити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що позивач безпідставно відніс до складу самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів у першому кварталі 2011 року суму у розмірі 2.528.073,073 грн. є передчасним, оскільки потребує безпосереднього дослідження відповідних первинних документів, запиту на отримання яких фахівцями контролюючого органу не надано.

За позицією фахівців контролюючого органу, у зв'язку з відволіканням обігових коштів на придбавання дебіторської заборгованості та надання фінансової допомоги іншим суб'єктам господарювання, відсотки та курсові різниці по отриманим валютним кредитам на поповнення обігових коштів не можуть вважатися використаними в господарській діяльності.

Між тим, категорія «господарська діяльність» не є суто економічною категорією.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Отже, підприємницька діяльність є тільки складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».

Правовідносини з надання або одержання фінансової допомоги є досить розповсюдженими, регламентуються Цивільним кодексом та є складовою підприємницької діяльності.

Угоди укладалися Підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.

Крім того, загальна сума коштів з отриманих у кредит, яка була використана позивачем протягом березня-липня 2011 року для розрахунків за товари (роботи, послуги), становить 49,92% від загальної суми кредиту, отриманої за цей час, відсотки за якою склали 8.325.790,70грн., в той час, як ТОВ «ТАЇМ» віднесло до складу витрат нараховані відсотки за кредитом лише у розмірі 2.159.285,00грн., що складає 25,93% від загальної суми всіх нарахованих у цей період відсотків за кредитом.

Як встановлено судом першої інстанції, частина отриманих за кредитним договором коштів перераховувалась на поточний рахунок ТОВ «ТАЇМ» для ведення господарської діяльності, при цьому, позивачем також були надані банківські виписки, з яких вбачається подальший рух цих коштів.

Зокрема те, що частина з них була використана для оплати за митне оформлення вантажу згідно контракту 1 128/2010 від 06.12.2010р., сплати податків, оплати товару за договором № Т/П-82 від 03.03.2011р., погашення кредиту, тощо.

Для надання фінансової допомоги за відповідними договорами була використана частина кредитних коштів, що у сукупності складає близько 28% від загальної суми, отриманої ТОВ «ТАЇМ» протягом березня-липня 2011 року за договором мультивалютної кредитної лінії № 040311-КЛВ від 04.03.2011р. (т. 1 а. с. 215-228).

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/10407/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 25 квітня 2014 року.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна