Ухвала суду № 38718859, 31.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2013 рокусправа № 0870/5795/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Шевченківському районі міста Запоріжжя

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 24 липня 2012 року

у справі № 0870/5795/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ВТОРМА-ЗАПОРІЖЖЯ»,

вул. Базова, 11, м. Запоріжжя, 69013;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Шевченківському районі міста Запоріжжя

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

вул. Брюллова, 4, м. Запоріжжя, 69068;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-ЗАПОРІЖЖЯ» подано позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000082302 (4995/10/23-2), 0000092302 (4996/10/23-2) від 22.02.2012р. та 0000192210 (4831/10/22-10) від 28.04.2012р.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Конишева О.В.) своєю постановою від 24 липня 2012 року позов задовольнив частково.

Скасував податкові повідомлення-рішення № 0000092302 (4996/10/23-2) від 22.02.2012р. та № 0000192210 (4831/10/22-10) від 28.04.2012р.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «Олді Трейд», ТОВ «Юкка Трейд», ПП «Зеніт-Енерго», ТОВ «Оріал» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

В іншій частині позову відмовив.

В цій частині постанова суду мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012р. № 0000082302 (4995/10/23-2) вважається відкликаним в силу приписів статті 60 Податкового кодексу України.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідної сторони - Відповідача у справі, його правонаступником - ДПІ у

Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних первинних бухгалтерських документів.

Так, з наданих товарно-транспортних накладних не вбачається факту перевезення товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-ЗАПОРІЖЖЯ» від постачальників Позивача.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: в січні 2012 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-ЗАПОРІЖЖЯ», код за ЄДРПОУ 32408081, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки 03.02.2012р. складений Акт № 8/23-2/32408081.

В Акті перевірки вчинено запис про порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

За позицією фахівців контролюючого органу, Товариством завищено валові витрати на суму 3.830.960,00 грн. по постачальникам ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «Олді Трейд».

Чисельність працюючих на ТОВ «ТК «Ольвія» 4 особи, зареєстровано Товариство за адресою масової реєстрації і за місцезнаходженням відсутнє.

Чисельність працюючих на ТОВ «Олді Трейд» 3 особи, додаток К1/1 до декларації не подавався. Зустрічною перевіркою ДПІ у Жовтневому районі міста Запоріжжя встановлено порушення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, та, відповідно, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товару.

Крім того, Товариство «ВТОРМА-ЗАПОРІЖЖЯ», яке здійснює торгівлю вторинною сировиною, не надані первинні документи - товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування макулатури від ТОВ «ТК «Ольвія» та ТОВ «Олді Трейд».

З аналогічних підстав фахівці контролюючого органу дійшли висновків завищення валових витрат після 01.04.2011р. на суму 1.837.530,00 грн. внаслідок порушення приписів статей 138, 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI по постачальникам ТОВ «Юкка Трейд», ПП «Зеніт-Енерго», ТОВ «Оріал» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

З викладеного вище, в акті перевірки вчинено записи і про порушення підпунктів 7.2.3, 7.4.1, 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), статей 198, 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI - завищення податкового кредиту на суму 1.133.702,00 грн.

Отже, з огляду на обставини справи у їх сукупності, контролюючий орган дійшов висновку про те, що мав місце документообіг задля штучного документального забезпечення бухгалтерського, та, як наслідок, податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю.

На підставі Акту перевірки, 22 лютого 2012 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000082302 (4995/10/23-2), 0000092302 (4996/10/23-2).

Згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю збільшено суму грошового зобов'язання за платежами

3011021000 - податок на прибуток, у розмірі 1.301.664,00 грн. за основним платежем та 219.758,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

3014010100 - податок на додану вартість, у розмірі 1.017.981,00 грн. за основним платежем та 211.555,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За процедурою адміністративного оскарження, повідомлення-рішення № 0000082302 (4995/10/23-2) скасоване в частині зайво визначеного грошового зобов'язання у розмірі 66.054,00 грн. за основним платежем та 15.054,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

28 квітня 2012 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 000019220 (4831/10/22-10).

Згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 3011021000 - податок на прибуток, у розмірі 1.235.610,00 грн. за основним платежем та 204.703,24 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю господарських операцій із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети. Відповідно, податкові та видаткові накладні не виконують функцій первинного документа.

Такий висновок, за змістом апеляційної скарги, обґрунтований відсутністю документального забезпечення фактичного надання транспортних послуг на підтвердження факту перевезення вантажу на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-ЗАПОРІЖЖЯ».

В той же час, згідно до підпункту 5.3.9 Закону (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тому ТТН обов'язково використовувати для отримання транспортних послуг.

Слід вказати, що сама Державна податкова адміністрація у місті Києві своїм листом від 23.10.2007р. N 341/Н/31-607, на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 09.10.2007р. N 20636/7/15-0317, повідомляла, що товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. За відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом - товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав віднести такі витрати (транспортні) до складу валових витрат.

До розглянутих правовідносин - придбання втор сировини, не визначено певного переліку документів, обов'язковість ведення і зберігання яких встановлена правилами податкового обліку.

Технологічно бухгалтерський облік як процес має на меті виявлення, вимірювання і реєстрацію фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Документ буквально означає свідоцтво, доказ. Бухгалтерський документ - письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.

Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення певних господарських операцій.

Отже, висновок фахівців контролюючого органу про порушення підприємством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР) - безпідставне віднесення до складу валових витрат на придбання продукції виключно з підстав відсутності товарно-транспортної накладної слід визнати помилковим.

Крім того, у відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР), до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Термін «у зв'язку з», що вживається у підпункті 5.2.1 Закону, дозволяє застосовувати цю норму до необмеженого переліку витрат, оскільки пов'язаність із підготовкою, організацією, веденням виробництва є не так фактом, що підлягає встановленню, як елементом аргументації, або оціночною категорією.

Слід також зазначити, що пунктом 1.32 статті 1 Закону (334/94-ВР), визначена під терміном господарської діяльності будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Установи Податкового кодексу України не розходяться з викладеним вище.

В силу Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), статей 198, 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання <…> податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг <…>

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).

З висновків акта перевірки дефекту форми чи відсутності податкових накладних не вбачається.

А посилання на певні недоліки оформлення товарно-транспортних накладних видається помилковим з огляду на те, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку.

Слід також вказати, що чисельність працюючих на підприємстві, безперечно, в повній мірі залежить від ступеня ефективності системи управління.

Принаймні, відсутність договорів найму працівників не вказує на невикористання найманої праці взагалі.

Напроти, діяльність, яка здійснюється особами без укладання відповідного договору, може мати наслідком застосування, наприклад, адміністративної відповідальності.

Отже, базовими для аналітичних дій, застосовне до спірного випадку, слід було б відбирати інші суттєві показники.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти. В спірному випадку така обізнаність не є очевидною.

Дані зустрічної перевірки по ланцюгу постачання продукції не містять фактичних відомостей щодо несплати податку до бюджету контрагентами Позивача.

Отже, Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат.

Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у справі № 0870/5795/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна