Ухвала суду № 38716044, 27.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 257/9444/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1119/2014

Єдиний унікальний номер 257/9444/13-ц

Номер апеляційного провадження 22ц-775/1119/14 Головуючий 1-й інстанції Лях М.Ю.

Категорія 27 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Козаку І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Донецька від 18 вересня 2013 року про відмову у роз'ясненні ухвали Київського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2012 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Селидівського районного управління юстиції, про роз'яснення рішення,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 18 вересня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 10 квітня 2012 року відмовлено.

З вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про роз'яснення рішення (ухвали) суду від 05 квітня 2012 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що він в своїй заяві про роз'яснення рішення суду просив зробити перерахунок грошової одиниці карбованців у гривню, а саме 3600 карбованців у 31700 гривням. Суд, згідно тексту рішення, погодився, що необхідно перевести карбованець у гривню, однак фактично цього зроблено не було. Після повторного розгляду його заяви суд першої інстанції своєю ухвалою від 18 вересня 2013 року відмовив у роз'ясненні рішення суду, але до теперішнього часу позивачу так і не роз'яснено рішення Київського міського суду м.Донецька від 05 квітня 2012 року, у зв'язку з чим не може прийняти дії для виконання рішення суду від 19 травня 1993 року.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін, оскільки він сплатив заявнику суму боргу.

Представник заінтересованої особи відділу державної виконавчої служби Селидівського районного управління юстиції в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заінтересованої особи ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м.Донецька від 19 травня 1993 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто в рахунок відшкодування боргу 3300 карбованців, держмито в сумі 300 карбованців, всього 3600 карбованців (а.с.5).

В грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про заміну грошової одиниці карбованця на гривню (а.с.1-3).

Ухвалою Київського районного суду м.Донецька від 10 квітня 2012 року (не 05 квітня) заяву ОСОБА_1 про заміну однієї грошової одиниці на іншу для виключення обставин, що роблять неможливим виконання рішення Київського районного суду м.Донецька від 19 травня 1993 року, задоволено. Замінено одну грошову одиницю на іншу для виключення обставин, що робить неможливим виконання рішення Київського районного суду м.Донецька від 19 травня 1993 року (а.с.72).

24 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення ухвали суду від 10 квітня 2012 року (не рішення від 05 квітня), посилаючись на те, що в резолютивній частині ухвали не зазначено про заміну 3600 карбованців на 31700 гривень відповідно до його розрахунків (а.с.74).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції в ухвалі від 18 вересня 2013 року виходив з того, що можливе роз'яснення тільки рішення суду, а не ухвали, а тому заява ОСОБА_1 не ґрунтується на чинному законодавстві України і відсутні підстави для її задоволення.

Апеляційний суд вважає, що ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального закону.

Відповідно до ст. 221 ЦПК якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

З огляду на викладене, діючим законодавством не передбачена можливість роз'яснення ухвали суду.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 (а.с.74) він просить роз'яснити ухвалу суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції правильно виходив з того, що можливе роз'яснення тільки рішення суду, а не ухвали,у відповідності до вимог ст.221 ЦПК України та п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що при постановленні ухвали судом були порушені норми процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення вказаного питання.

Відповідно до ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 18 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий

Судді