Ухвала суду № 38715262, 15.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 р. Справа № 815/331/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.12.2013 року №0000491505 та від 10.01.2014 року №0000011505, -

встановиЛА:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 30.12.2013 року №0000491505 та від 10.01.2014 року №0000011505.

Суд першої інстанції своєю постановою від 30 січня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 30.12.2013 року №0000491505, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранат" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 36310 (тридцять шість тисяч триста десять),50 грн., у тому числі сума завищеного бюджетного відшкодування 24207 (двадцять чотири тисячі двісті сім),00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 12103 (дванадцять тисяч сто три),50 грн.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 10.01.2014 року №0000011505, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранат" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 35106 (тридцять п'ять тисяч сто шість),00 грн., у тому числі сума завищеного бюджетного відшкодування 23404 (двадцять три тисячі чотириста чотири),00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 11702 (одинадцять тисяч сімсот дві),00 грн.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Бухарська С.І. провела камеральну перевірку ТОВ "Гранат" за ІІ квартал 2013 року.

За результатами цієї перевірки 09.12.2013 року відповідач склав акт № 118/15-518/22457183.

На підставі цього акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 30.12.2013 року № 0000491505, яким позивачеві, за порушення п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 36310,50 грн., у тому числі сума завищеного бюджетного відшкодування 24207,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 12103,50 грн.

Крім того, співробітник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Бухарська С.І. провела камеральну перевірку ТОВ "Гранат" за ІІІ квартал 2013 року.

За результатами цієї перевірки 13.12.2013 року відповідач склав акт № 125/15-518/22457183.

На підставі цього акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 10.01.2014 року № 0000011505, яким позивачеві, за порушення п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 35106,00 грн., у тому числі сума завищеного бюджетного відшкодування 23404,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) 11702,00 грн.

З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідач свої висновки обґрунтовує тим, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за другий квартал 2013 року від 08.11.2013 року та за третій квартал 2013 року від 09.11.2013 року позивач порушив заповнення гр.5 (значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду), а саме: не розписано по періодах виникнення від'ємного значення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач в акті камеральної перевірки за ІІІ квартал 2013 року зазначив, що при перевірці використано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 09.11.2013 року.

Однак, в судовому засіданні першої інстанції представник позивача зазначив, що 09.11.2013 року засобами електронного зв'язку до відповідача надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2013 року. Це твердження підтверджується звітом від 09.11.2013 року про отримання відповідачем податкової декларації, що знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, з огляду на уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за ІІ квартал 2013 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2013 року вбачається, що завищення значення сум бюджетного відшкодування в рядку 24 є похибкою.

Разом з цим, з огляду на уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за другий квартал 2013 року встановлено, що позивачем було заповнено значення рядку 23.1, а саме зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 24207,00 грн. та значення рядку 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду -24207,00 грн., а також належним чином заповнено довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та подано розрахунок сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Крім того, з огляду на податкову декларацію з податку на додану вартість за третій квартал 2013 року встановлено, що позивачем було заповнено значення рядку 23.1, а саме зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 23404,00 грн. та значення рядку 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 49767,00 грн., а також належним чином заповнено довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та подано розрахунок сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, згідно з поданими позивачем уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за ІІ квартал 2013 року, податковою декларацією з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2013 року та розрахунками суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за ІІ та за ІІІ квартали 2013 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за ІІ квартал 2013 року склала 24207,00 грн. та за ІІІ квартал 2013 року - 23404,00 грн.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.4.6.3 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п.4.6.4 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації подається (Д2) (додаток 2).

Згідно з п.4.6.5 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" платники, які заповнили рядок 22 декларації та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації.

Відповідно до п.4.6.6 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" залишок від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

З огляду на вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що не встановлення по періодах значення від'ємного значення (значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду) ніяким чином не може вплинути на результати розрахунків з бюджетом.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивачем було допущено технічну помилку під час заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за ІІ квартал 2013 року та податкової декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2013 року, яка жодним чином не вплинула на розрахунки за бюджетом, що підтверджується та не заперечується відповідачем в актах перевірки від 09.12.2013 року № 118/15-518/22457183 та від 13.12.2013 року № 125/15-518/22457183.

В той же час, слід зазначити, що в листах Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності №06-10/167 від 20.03.2001 року та Державної податкової адміністрації України від 11.08.04 N15316/7/15-2417 визначені поняття термінів - арифметична та методологічна помилки.

Арифметична помилка - помилка або описка, допущені платником податку при заповненні декларації (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій (додавання або відрахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.)

Методологічна помилка - помилка допущена платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

За результатами проведення перевірок позивача Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області встановила не арифметичну або методологічну помилку, а зменшила суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача, зазначену ним в деклараціях та уточнюючих розрахунках, фактично безпідставно визнавши їх неправомірними, при відсутності перевірки правомірності порядку формування позивачем податкового кредиту у попередніх податкових періодах та відповідно включення вказаних сум до складу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.12.2013 року №0000491505 та від 10.01.2014 року №0000011505.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.12.2013 року №0000491505 та від 10.01.2014 року №0000011505, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан