Ухвала суду № 38715011, 15.05.2014, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" травня 2014 р.Справа № 921/424/14-г/17 УХВАЛА

Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль, до відповідача-1: Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопількомунінвест", м. Тернопіль, відповідача-2: Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, м. Тернопіль, про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає позовну заяву з доданими до неї матеріалами без розгляду через те, що:

- Не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору, що сплачуються з позовних заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, для позовів майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; для позовів немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У п.п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Зокрема, за поданим у здійсненні виконавчого провадження позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження") судовий збір сплачується таким чином, як зазначено в абзаці першому цього підпункту, отже, судовий збір сплачується з двох заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З поданих заявником документів, а саме: довідки інвентаризації транспортних засобів комунальних підприємств, установ, організацій від 24.02.2014р., довідки відповідача-1 від 14.03.2014р. визначено загальну балансову вартість спірного майна, що становить 52788,41 грн. (в тому числі автомобіля УАЗ 31512, 1994 р.в. - 7138,41 грн., автомобіля ЗІЛ 131Н, 1990 р.в. - 10850,00 грн., автомобіля ГАЗ 3307, 1992 р.в. - 4800,00 грн. та компресора ПСКД 5-2, 5 7 - 30000,00 грн.), відтак, з урахуванням вищенаведених приписів закону, розмір судового збору за подання позову про визнання права власності на зазначене рухоме майно становить 1827,00 грн.

Крім того, до сплати підлягає також судовий збір за розгляд позовної вимоги про звільнення вищезазначеного майна з-під арешту в розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, тобто 1218,00 грн.

Однак, як вбачається з долученого до позову платіжного доручення №191 від 18.04.2014р., судовий збір в дохід Державного бюджету України сплачено заявником в меншому розмірі, а саме 1827,00 грн. замість необхідних 3045,00 грн.

За таких обставин справи, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п. 4 ст. 63 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 47, 54, 57, 61, п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву №07-752 від 06.05.2014р. (вх. № 435 від 12.05.2014р.) до до відповідача-1: Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопількомунінвест", м. Тернопіль, відповідача-2: Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, м. Тернопіль, про визнання права власності на майно та про звільнення майна з-під арешту, разом з доданими до неї документами (всього на 33-ти аркушах) Тернопільській обласній раді, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, без розгляду.

2. Повернути Тернопільській обласній раді, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, ідентифікаційний код 24630220, з Державного бюджету України - 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №191 від 18.04.2014р.

3. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя Н.О. Андрусик