Вирок № 38709668, 07.05.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.05.2014

Справа № 320/559/13-к

Провадження 1-кп/320/2/14

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Іваненко О.В.,

судді - Притуло Л. В.,

судді - Горбачової Ю. В.,

при секретарі - Бєгушевій Л.В.,

за участю прокурора - Стефанкової Ю. М.,

адвоката - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гірсівка, Приазовського району Запорізької області, громадянина України, з освітою 8 класів, не одруженого, не працюючого, без постійного місця мешкання, раніше судимого:

- 13.11.1979 Приазовським райсудом за ст. 117 ч. 1, 118 ч.1, 42 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 06.07.1983 Вільнянським райсудом за ст. 105, 43 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 20.11.1986 Мелітопольським міським судом за ст.140 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 30.01.1990 року Приазовським райсудом за ч.2 ст.206, ч.2 ст.196-1, 42 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 01.03.1999 року Приазовським райсудом за ст.196-1 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 26.11.2007 року Приазовським райсудом за ст. 263 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком 1 рік, на підставі ст.89 КК України, вважається таким, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2012 року, приблизно о 20-01 годині, ОСОБА_2, знаходячись біля магазину ПП «ОСОБА_14» по АДРЕСА_1, в ході спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_3, під час раптово виниклого конфлікту, на ґрунті особистих неприязнених відносин з останнім, використовуючи незначний привід, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_3 не менше 10 ударних впливів кулаком руки в область голови, чим заподіяв йому закриту внутрішньочерепну травму у вигляді: синців на повіках обох очей, в правій виличній області, на лівій щоці, в піднижнещелепній області, на підборідді; садина на верхньому повіку лівого ока, на носі, на лобі зліва, на лівій щоці; забита поверхнева рана і крововиливи на язиці; слизової оболонки губ; крововиливу в м'які тканини в тім'яній області ліворуч, у тім'яній ділянці праворуч, в проекції правої гілки нижньої щелепи, в проекції очниць, в лівій щочно-виличній області; крововилив під твердою мозковою оболонкою над конвекситальною і базальною поверхнями лівої півкулі головного мозку; очагові крововиливи під м'якими мозковими оболонками на конвекситальній поверхні обох тім'яних часток, на базальній поверхні правої і лівої потиличних часток; забій головного мозку; вторинні крововиливи в стовбурі мозку, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що складаються в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_2, смерть ОСОБА_3 настала від закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки, очагом забиття головного мозку, що спричинило розвиток набряку, дислокації головного мозку, від чого потерпілий помер на місці події ІНФОРМАЦІЯ_4 року, в період часу 5-00 - 6-00 годин ранку, тим самим ОСОБА_2 заподіяв потерпілому умисні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть ОСОБА_3.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України не визнав, пояснивши, що він дійсно мешкав в АДРЕСА_2, без постійного місця проживання. Часто він ночував у ОСОБА_3, який мешкав в АДРЕСА_3, з яким вони разом вживали спиртні напої, які купували на пенсію ОСОБА_3

Після вживання алкоголю вони часто сварилися та билися.

За день до смерті ОСОБА_3, вони, вживши самогону, знову посварилися, в результаті чого ОСОБА_3 своєю тростиною вдарив його, а він схопивши палку, вдарив нею 4 рази по голові ОСОБА_3, після чого пішов.

22 вересня 2012 року, він біля магазину «ОСОБА_14» в АДРЕСА_1 зустрів ОСОБА_3, і з ним став пити горілку. Біля 20-00 годин того дня ОСОБА_3 сів біля ближнього до магазину дерева - «горіха» і не хотів йти додому. Вони стали знову сваритися. ОСОБА_3 вдарив його своєю тростиною, він вихопив її та викинув за дорогу. Після чого, він вдарив його два рази кулаком по щелепі, в результаті чого той впав головою на землю, і він пішов до будинку ОСОБА_3

Через деякій час, він вирішив повернутися і забрати ОСОБА_3, так як коли він уходив, біля магазину сиділи два незнайомі йому хлопця та пили спиртне.

Коли він підійшов до ОСОБА_3, він побачив, що той спить, хропить. Він повернувся до будинку ОСОБА_3

Вранці, біля 6-00 годин, 23.09.2012 року, він пішов за ОСОБА_3. Підійшовши до нього, він побачив, що той лежить мертвий на боці. Злякавшись, що його арештують, він пішов звідти.

Умислу вбивати ОСОБА_3 у нього не було, тому що він часто ночував у нього, і вони купували їжу та горілку на гроші ОСОБА_3 Він побив його, щоб він пішов додому.

Хто сидів біля магазину, коли він уходив, він не знає, описати не може. Раніше про цих хлопців він казав міліції, але вони казали йому, що там нікого не було.

Чому в роті ОСОБА_3 був горіх, він не знає.

Під час відтворення обстановки та обставин події він казав правду.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_2 його винуватість у вчиненні кримінального злочину за ч.2 ст.121 КК України доведена в судовому засіданні показаннями потерпілої, свідків та експертів, іншими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що в АДРЕСА_3 проживав її батько ОСОБА_3 Він був пенсіонером.

Час від часу ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями. З односельців в с. Гірсівка її батько підтримував товариські стосунки з ОСОБА_2, з яким також періодично зловживали спиртне. В останній раз вона бачила живим свого батька за тиждень до його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року їй від сестри стало відомо, що її батько помер. По приїзду в с. Гірсівка, Приазовського району, їй стало відомо, що труп був знайдений біля магазину по АДРЕСА_1, близько від його будинку. Пізніше, від працівників міліції, їй стало відомо, що батька вбив ОСОБА_2

Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 вона не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює оперуповноваженим сектору карного розшуку Приазовського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, і він складав протокол «О явке с повинной» ОСОБА_2 При складанні даного протоколу ОСОБА_2 давав пояснення добровільно, без здійснення на нього фізичного чи психологічного впливу. Пояснення давав усно, потім протокол йому було зачитано вголос, про що ОСОБА_2 власноруч зробив запис та підписав. Зауважень з його боку щодо викладеного в протоколі не було.

Пізніше, 25.09.2012 року, він конвоював ОСОБА_2 при проведенні відтворення обстановки та обставин події, за участю ОСОБА_2, який давав пояснення добровільно, без застосування до нього ніякого примусу. Під час проведення відтворення обстановки та обставин події, провадилась відеозйомка.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює на посаді начальника ІТТ Приазовського райвідділу. 25.09.2012 року він здійснював конвоювання ОСОБА_2, до місця проведення слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події.

При проведенні даної слідчої дії, ОСОБА_2 показував та розказував все добровільно, ніякого примусу з боку працівників міліції до нього застосовано не було.

Під час проведення відтворення обстановки та обставин події, здійснювалась відеозйомка. Після огляду відеозапису ні у кого зауважень не було, в тому числі і у ОСОБА_2

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він був понятий при проведенні відтворення обстановки подій, ОСОБА_2 при ньому давав показання добровільно, показував сам як скоїв злочин. Працівники міліції та ніхто з присутніх ніякого тиску на ОСОБА_2 не здійснювали.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює на посаді сільського голови с. Гірсівка, Мелітопольського району. ОСОБА_2 є мешканцем даного сіла, який раніше проживав разом з матір'ю. Їй відомо, що він часто ображав та бив свою мати.

Після смерті своєї матері, ОСОБА_2 продав будинок, та бомжував. Він мешкав по знайомим, часто зловживав спиртними напоями. Серед його знайомих був ОСОБА_3, у якого він також жив.

Сусіди ОСОБА_3 часто скаржилися на сварки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Коли затримали ОСОБА_2, вона знаходилася в сільраді. В її присутності ніхто з працівників міліції на ОСОБА_2 ніякого тиску та впливу не здійснював.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює на посаді секретаря сільради с. Гірсівка, Мелітопольського району. Після затримання ОСОБА_2, вона бачила, що його привозили до сільради. При ній працівники міліції ніякого впливу та тиску на ОСОБА_2 не здійснювали.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона на протязі 7 років працює в магазині ПП «ОСОБА_14».

З ОСОБА_2 вона навчалася разом у школі. По характеру він спокійніше ніж ОСОБА_3

ОСОБА_3 мешкав поблизу, через дорогу, від її магазина. Він заходив до неї в магазин та просив щось поїсти та випити, і вона давала йому їжу та випивку.

Оскільки у ОСОБА_2 не було постійного місця проживання, він часто жив у ОСОБА_3, він допомагав ОСОБА_3 по господарству - закопував траншею, рвав траву.

Разом вони часто зловживали спиртним.

В день вбивства, точно коли це було вона не пам'ятає, коли у 18-30 годин вона закрила свій магазин та, на велосипеді, поїхала до дому, вона бачила під деревом «горіхом», який росте біля магазину сидячого ОСОБА_2, а рядом з ним ОСОБА_3, який лежав. Вони, були випивши, розмовляли спокійно, не сварилися.

Навколо них вона не бачила сторонніх предметів: ні пляшки горілки, ні пачки сигарет, ні цеглини. Вона взагалі не бачила, щоб у ОСОБА_3 була тростина, щоб він ходив з нею.

Біля магазину нікого не було. В той день, до неї в магазин ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2, ні незнайомі чоловіки не заходили.

Після обіду наступного дня, коли вона прийшла на роботу, від працівників міліції їй стало відомо про вбивство ОСОБА_3

В судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснив, що під час досудового розслідування він проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_3, згідно висновків якої, травма голови у ОСОБА_3 утворилася по механізму тупої травми, від не менш десяти ударних травматичних впливів тупими предметами, наприклад руками, ногами, при падінні на поверхню землі, на грунт, які були спричинені за декілька десятків мінут до смерті, можливо й годин. Після травм потерпілий не міг довго жити. Розташування тіла потерпілого під час отримання пошкоджень, могло бути різним. Всі тілесні пошкодження були нанесені за короткий термін часу. Смерть ОСОБА_3 настала в термін часу 5-00 - 6-00 годин ранку ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В області голосових зв'язок трупа був виявлений грецький горіх, який був завернутий в целофан із-під сигарної пачки, який був засунутий в горло після смерті ОСОБА_3 В причинному зв'язку даний горіх зі смертю - не знаходиться, він не спричинив пошкоджень трупу потерпілого.

Також винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочину, підтверджується матеріалами справи:

- протоколом огляду місця події від 23.09.2012, згідно якого оглянуто ділянку місцевості біля магазину ПП «ОСОБА_14» по АДРЕСА_1, з якого вбачається, що при проведені огляду на ґрунті виявлено фрагмент цегли з плямою речовини бурого кольору, схожої на кров. З цієї плями вилучено зразок речовини для дослідження. Та згідно дослідженого у судовому засіданні висновку судово-медичної імунологічної експертизи №1043 від 01.10.2012 року, в плямах на фрагменті цегли, вилученого з місця події встановлена наявність крові людини. Походження зазначеної крові від ОСОБА_3 не виключається, походження зазначеної крові від ОСОБА_2 - виключається;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події (проведеного в рамках КПК України в редакції 1960 року) від 25.09.2012 року, під час якого ОСОБА_2 показав, як він 22.09.2012 року, знаходячись біля магазину ПП «ОСОБА_14» по АДРЕСА_1 вдарив два рази по голові потерпілого ОСОБА_3; відеозаписом зазначеної слідчої дії, на якому видно, як ОСОБА_2 показує механізм завдання ударів потерпілому.

- висновком судово-медичної експертизи №937 від 25.09.2012 року, згідно якого смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, настала від закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки, очагом забиття головного мозку, що спричинило розвиток набряку, дислокації головного мозку.

- висновком первинної судово-психіатричної експертизи №828 від 07.11.2012 р., згідно якого ОСОБА_2 виявляє легкі розлади особистості та поведінки, внаслідок органічного ураження головного мозку. В період скоєння ним інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився в стані звичайного алкогольного сп'яніння. Як наслідок, він міг керувати своїми діями. Примусових заходів медичного характеру не потребує.

- протоколом огляду місця скоєння злочину з фото таблицями та планом-схемою до протоколу від 23.09.2012 року, від 24.09.2012 року;

- постановами про залучення речових доказів, згідно яких дерев'яний черенок та трость ОСОБА_3, джемпер та спортивні брюки обвинуваченого ОСОБА_2, фрагмент цеглини із слідами ВБЦ, визнані речовими доказами;

- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, згідно якого смерть ОСОБА_3 наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 року;

- висновком експерта №793 ОСОБА_2, згідно якого у ОСОБА_2 малися легкі тілесні ушкодження;

- протоколом відтворення події, протоколом ознайомлення з фото таблицями;

- висновком експерта №1043, згідно якого плями крові на фрагменті цегли належать потерпілому ОСОБА_3;

На досудовому слідстві, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Дослідивши докази, надані суду сторонами обвинувачення та захисту; повно, всебічно та об'єктивно давши оцінку наявним доказам, які добуті за вимогами КПК України (1960 року), та КПК України (2012 року), суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, оскільки п.22 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», передбачено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Крім дослідження умислу, при розгляді справи про умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень - обов'язково слід з'ясовувати мотиви та спосіб заподіяння їх, оскільки вони також впливають на кваліфікацію винуватої особи.

Враховуючи сукупності всіх обставин вчиненого злочину, а саме: обвинувачений часто ночував у потерпілого ОСОБА_3, у них були приятельські стосунки, вони сварились на ґрунті спільного вживання спиртних напоїв, причини припинення злочинних дій ОСОБА_2, мотив та суб'єктивне ставлення винного до умисного спричинення смерті потерпілого, в судовому засіданні не доведено стороною обвинувачення.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у ч. 1 ст. 121 діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільне небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Суд критично ставиться до показань ОСОБА_2, що він давав первинні показання під впливом працівників міліції, оскільки цей факт не доведений в судовому засіданні, крім того, показання ОСОБА_2, що він тільки два рази вдарив потерпілого ОСОБА_3 в щелепу, також спростовується висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3, та розцінюються як спосіб захисту з метою уникнення покарання за скоєний злочин.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: не має постійного місця мешкання, негативно характеризується з місця проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, не працює, зловживає спиртними напоями; обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності до ст.67 КК України, суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання в вигляді 9 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою вважати продовженим.

Термін відбування покарання відраховувати з моменту фактичного його затримання, а саме з 24.09.2012 року.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Приазовського РВ УМВС згідно квитанції №017644 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. (відомості про ідентифікаційний номер відсутні) без постійного місця мешкання, на користь держави (рахунок № 35421002001126, в УГК Запорізької області, МФО 813015, ОКПО 02005177, юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя вул. Чарівна 30) витрати на залучення експерта по експертизі згідно довідки-рахунку ВЕ№1044 від 30.10.2012 року в сумі 1199,03 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. (відомості про ідентифікаційний номер відсутні) без постійного місця мешкання, на користь держави (рахунок № 35421002001126, в УГК Запорізької області, МФО 813015, ОКПО 02005177, юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя вул. Чарівна 30) витрати на залучення експерта по експертизі згідно довідки-рахунку ВЕ№1043 від 26.10.2012 року в сумі 1199,03 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. (відомості про ідентифікаційний номер відсутні) без постійного місця мешкання, на користь держави (рахунок № 35421002001126, в УГК Запорізької області, МФО 813015, ОКПО 02005177, юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя вул. Чарівна 30) витрати на залучення експерта по експертизі згідно довідки-рахунку ВЕ№564 від 30.10.2012 року в сумі 3574,62 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. (відомості про ідентифікаційний номер відсутні) без постійного місця мешкання, на користь держави (рахунок № 35421002001126, в УГК Запорізької області, МФО 813015, ОКПО 02005177, юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя вул. Чарівна 30) витрати на залучення експерта по експертизі згідно довідки-рахунку ВЕ№563 від 30.10.2012 року в сумі 3574,62 гривні.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Л.В. Притуло

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Ю. В. Горбачова