Постанова № 38706645, 16.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2014 року 11:40 № 826/2975/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1до:Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Українитретя особа-1:ТОВ «Кредекс Фінанс»третя особа-2:ТОВ «Вердикт Фінанс»третя особа-3:ПАТ «УкрСиббанк»провизнання протиправними дій, скасування реєстраційного запису,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій щодо обтяження рухомого майна, а саме: легкового автомобіля марки Mitsubishi Pajero, 2008 року випуску, Державним підприємством Міністерства юстиції України в м. Києві неправомірними.

Крім того, позивач просить скасувати реєстраційний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зареєстрований під № 14106886 від 31.12.2013 року.

Ухвалою судді від 27.03.2014 р. відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.04.2014 р. Ухвала суду отримана позивачем 03.04.2014 р., відповідачем - 01.04.2014 р. У той же час, Позивач, а також представник відповідача, у судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття не надали.

При цьому, з наявної у справі копії довіреності від імені позивача, вбачається наявність у нього декількох представників.

Ухвалою суду від 25.04.2014 р. до участі у справі в якості третіх осіб залучено ТОВ «Кредекс Фінанс», ТОВ «Вердикт Фінанс», ПАТ «УкрСиббанк».

Враховуючи наведене, а також неявку без поважних причин представників сторін, розгляд справи було відкладено на 05.05.2014 р.

В судове засідання 05.05.2014 р. з'явився представник третьої особи ТОВ «Вердикт Фінанс», який надав заперечення проти позову.

У той же час, представники інших осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи відсутність доказів вручення позивачу ухвали суду від 25.04.2014 р. про залучення третіх осіб та відкладення розгляду справи на 05.05.2014 р., ухвалено про відкладення розгляду справи на 15.05.2014 р.

Відповідач, відповідно до відомостей УДППЗ «Укрпошта», отримав повістку 11.05.2014 р., тобто з дотриманням строку, встановленому ч. 3 ст. 35 КАС України. Проте, представник в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття, як і завчасного повідомлення про наявність таких причин, суду не надав. Враховуючи наведене та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов до висновку про можливість проведення судового засідання та розгляду справи за відсутності відповідача, у зв'язку з чим ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів, зокрема, з урахуванням наданих заперечень на позов.

Треті особи також були належним чином та завчасно повідомлені про день, час, місце розгляду справи у судовому засіданні 15.05.2014 р., що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення та розпискою представника ТОВ «Вердикт Фінанс». У той же час, треті особи в судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття до суду не надали. Враховуючи наведене та відсутність підстав для відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою третіх осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи у зв'язку з наведеним та про можливість розгляду справи за відсутності третіх осіб.

Щодо явки позивача у судове засідання 15.05.2014 р., слід зазначити, що із заяви позивача від 07.05.2014 р. вбачається його обізнаність з призначенням судового засідання на 15.05.2014 р.

Водночас, у вказаній заяві позивач просив перенести судове засідання, оскільки він виконує роботу в Донецькій області та, як зазначає позивач, наявні важкі умови автомобільного та залізничного сполучення між Донецькою областю та містом Києвом.

Проте, до вказаної заяви не надано жодних підтверджень щодо виконання позивачем робіт та його зайнятості, у зв'язку з чим суд приходить до необґрунтованості зазначеної заяви. Крім того, судом враховується, що згідно наявної у матеріалах справи копії довіреності у позивача, як вже зазначалося, наявні декілька представників, доказів неможливості яких прибуття у судові засідання позивачем не надано. Слід додати, що будь-яких додаткових письмових пояснень щодо позову позивачем із зазначеною заявою не надано.

У зазначеній заяві позивач наполягав на обґрунтованості своїх позовних вимог.

Відтак, з позову та заяви позивача вбачається поведінка та воля позивача, спрямовані на розгляд справи по суті, а отже, враховуючи встановлені строки розгляду справи, наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та прийняття рішення, виходячи з того, що явка позивача не визнавалася обов'язковою, а також беручи до уваги відсутність клопотань про відкликання позову, залишення його без розгляду або про відмову від позову, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 27.01.2014 р. ним було отримано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 31.12.2013 р. та витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03.01.2014 р. Зазначені витяги, як вказує позивач, надав відповідач.

Підставою для обтяження є договір факторингу, 05/12-КВ, 2-.04.2012, ТОВ «Кредекс Фінанс», ТОВ «Вердикт Фінанс». Об'єктом обтяження є легковий автомобіль марки Mitsubishi Pajero, 2008 року випуску. Обтяжувачем є ТОВ «Вердикт Фінанс».

Позивач вважає зазначені витяги незаконними, необґрунтованими та такими, що грубо порушують законні права та інтереси позивача.

В контексті наведеного позивач посилається на те, що між ним та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу. Поручителем виступила ОСОБА_2 та між нею та банком був укладений договір поруки.

Надалі, як зазначає позивач, йому стало відомо, що між ТОВ «Креддекс Фінанс» та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений договір факторингу про передачу права вимоги заборгованості позивача за кредитним договором.

Позивач вважає, що банк передав право вимоги незаконно. Позивач зазначає, що на даний час є ряд важливих причин, які не дозволяють використати відповідачу своє право на передачу права вимоги його заборгованості ТОВ «Кредект Фінанс».

Позивач також зазначає про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, внаслідок злочинного діяння якого (щодо незаконного заволодіння т/з), як вважає позивач, виникла заборгованість.

З урахуванням наведеного у позові позивач також вважає за необхідне призупинити начислення суми заборгованості за кредитним договором.

Надалі позивач з посиланням на ст.ст. 16, 517, 527 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що вчиняв дії відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не вбачає та у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір № 11290420000 від 29.01.2008 р. про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу.

Банк зобов'язався надати позивачу кредитні кошти в сумі 45 736 доларів США, що дорівнює еквіваленту 230 966,80 грн.

У забезпечення виконання всіх грошових зобов'язань надається порука ОСОБА_2, згідно договору поруки № 11290420000/11 від 29.01.2008 р., а також позичальник передає в заставу, а банк приймає в заставу рухоме майно, а саме: транспортний засіб: марки Mitsubishi, модель Pajero, рік випуску 2008, колір чорний, тип ТЗ Легковий Універсал, номер НОМЕР_1.

Пунктом 9.6. договору, крім іншого передбачено, що позичальник, уклавши цей договір, надає банку згоду/право передавати права та обов'язки Банку за цим договором третій особі без отримання на це додаткової згоди позивальника.

До матеріалів справи позивачем надано копію адресованого йому повідомлення ПАТ «УкрСиббанк» про передачу права грошової вимоги, яке одночасно підписано і ТОВ «Кредекс Фінанс». У повідомленні зазначається, що у відповідності до статей 1077, 1080 та 1082 ЦК України права вимоги за заборгованістю позивача за кредитним договором № 11290420000 від 29.01.2008 р. відступлені банком ТОВ «Кредекс Фінанс» (код з ЄДР 36799749), згідно умов договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 р. Зазначено на підставі викладеного, що розмір заборгованості становить 441 626,65 грн.

Звернуто увагу, що разом з переходом права грошової вимоги, змінилися банківські реквізити, за якими необхідно сплачувати суму заборгованості. Зазначено відомості, необхідні для виконання повідомлення.

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 43084068 від 31.12.2013 р., виданим відповідачем, до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: вид обтяження - приватне; тип реєстрації - поточна; тип обтяження - застава рухомого майна; підстава обтяження - договір факторингу 05/12-КВ від 20.04.2012 р., укладений між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс»; об'єкт обтяження - автомобіль легковий, марка Mitsubishi, номер об'єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації; відомості про обмеження відчуження - заборона відчужувати; обтяжував - ТОВ «Вердикт Фінанс», адреса - 04070, м. Київ, Московський проспект 9; боржник - ОСОБА_1, код НОМЕР_2, адреса - АДРЕСА_1 (згідно договору); розмір основного зобов'язання: 45 736 доларів США; строк виконання зобов'язання: 28.01.2015 р.; термін дії: 31.12.2018 р.; звернення стягнення - не зареєстровано; дата вчинення 31.12.2013 р. 13:27:54; реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 літ А, тел.. (044) 206-71-48; 206-71-49; реєстраційний номер - 14106886.

Спеціальним законом, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 2 зазначеного Закону, боржник, це особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов'язання, або майновий поручитель за таким зобов'язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов'язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження. Обтяжувач, це уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.

Згідно ст.3 Закону обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Обтяження поділяються на публічні та приватні (ст. 4 Закону). Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем. Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.

Відповідно ст. 5 Закону предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Положенням статті 11 Закону встановлено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.42 Закону держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Держатель Державного реєстру виконує, зокрема, такі функції:

- організує ведення Державного реєстру;

- приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1272 від 14.07.1999 року "Про державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції" підтримано пропозицію Міністерства юстиції про визначення державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції цього Міністерства.

Наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2006 року №57/5 "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 року за №802/12676, визначено, що реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

З огляду на наведене та враховуючи виконання відповідачем функцій державного реєстратора, дана справа за складом осіб та за характером спірних правовідносин є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду адміністративним судом.

У зв'язку з цим суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача від 18.04.2014 р. (вх. від 22.04.2014 р.) про закриття провадження у справі, яке було мотивовано тим, що відповідач є господарюючим суб'єктом у спірних відносинах.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що відповідно ст. 43 Закону реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються:

1) відомості про обтяжувача та боржника;

2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача;

3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації;

4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Між тим, на підставі ст. 42 Закону, постановою КМ України від 5 липня 2004 р. № 830 затвердежно Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Порядок № 830).

Згідно з п. 2 вказаного Порядку, Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр), це єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Пунктом 4 Порядку № 830 передбачено, що державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.

Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі - заява) підписує обтяжувач. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. У разі коли заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Під час подання заяви обтяжувач пред'являє паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена ним особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність.

Згідно з п. 7 Порядку № 830 у заяві зазначаються, зокрема: 1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації. 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Реєстратору забороняється вимагати додаткові відомості крім тих, що зазначені в пунктах 6 і 7 цього Порядку;

У той же час, пунктом 9 Порядку № 830 передбачено, що реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру в разі, коли: у заяві відсутні чи наведено не повністю або з виправленням відомості, зазначені у пунктах 6 і 7 цього Порядку; обтяжувач не пред'явив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність; відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру; плату внесено не в повному обсязі.

В даному випадку, як вбачається з наявних у матеріалах справи витягів з реєстру від 31.12.2013 р. та від 03.01.2014 р., реєстрація обтяження відбулась за заявою обтяжувача, яка, як і витяги про реєстрацію, містять всі необхідні відомості для вчинення реєстраційної дії.

При цьому, позивачем не доведено та судом не встановлено наявності обставин для відмови у вчиненні реєстраційної дії.

Слід зазначити, що позивач у позові не зазначає у чому саме полягає вчинене відповідачем порушення та які з наведених вище норм законодавства порушені відповідачем.

У той же час, доводи в обґрунтування позову по суті зводяться до незгоди з юридичною значимістю угод та дій учасників цивільно-правових угод, пов'язаних з отриманням позивачем кредиту для цілей придбання автомобіля, уступкою права вимоги, що, однак, не є предметом дослідження та оцінки судом у даній справі.

Таким чином, з урахуванням того, що реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві, відповідачем, як реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна, правомірно внесено до останнього інформацію про обтяження рухомого майна та майнових прав позивача на підставі заяви обтяжувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності, суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача неправомірними та підстав для скасування спірного запису, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін