Постанова № 38706637, 12.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2014 року 09:32 № 826/2698/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представника позивача: ОСОБА_2

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: Бевз О.М.

від третьої особи-4: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1до Головного управління юстиції у м. Києві (в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві) (відповідач-1) Державного реєстратора реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві - Заіко Ірини Володимирівни (відповідач-2)третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД»третя особа-2Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)третя особа-3Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»третя особа-4Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія» «Інтерінвестсервіс»про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 13.11.2013 року індексний номер 7914392,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 13.11.2013 року індексний номер 7914392.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до звернення начальника УСБУ у м. Києві та звернення Голови Дніпровської в м. Києві державної адміністрації, згідно з актом № 7 від 09.02.2011 р., Дніпровська РДА отримала від ГУ житлового забезпечення КМДА трикімнатну квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_2 (загальною площею 120,91 кв.м., житлова 60,60 кв.м.) під службове житло в рахунок ліміту 2011 р.

Надалі, як зазначає позивач, за клопотанням УСБУ у м. Києві розпорядженням Дніпровської РДА № 76 від 23.02.2011 р. вищевказана квартира була включена до складу службових УСБУ у м. Києві.

На підставі розпорядження Дніпровської РДА від 01.03.2011 р. № 91, ОСОБА_1 та членам його сім'ї був виданий ордер на право зайняття службового жилого приміщення за вищевказаною адресою.

16.03.2011 р. позивач та члени його сім'ї зареєструвалися за вищевказаною адресою.

Надалі, як зазначає позивач, облікові дані на вищевказану адресу були змінені, а саме: квартира АДРЕСА_2, житлову площу 61,3 кв.м., загальну 123,4 кв.м.

У зв'язку з цим, як зазначає позивач, він та члени його сім'ї зареєструвалися за вищевказаною адресою.

За зверненням УСБУ у м. Києві від 18.08.2011 р., розпорядженням Дніпровської РДА від 30.10.2012 р. квартира АДРЕСА_2 була виключена із складу службових для подальшого оформлення майнових прав позивача на вищевказану квартиру.

У позові зазначається про отримання технічного паспорту та подання документів на приватизацію.

Згідно з розпорядженням Дніпровської РДА від 25.12.2013 р. позивачу та членам його сім'ї було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

У той же час, під час оформлення майнових прав на цю квартиру, позивачем було встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.11.2013 р. право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за ТОВ «Сілтек ЛТД» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.11.2013 р. індексний номер 7914392.

Позивач вважає зазначене рішення незаконним.

Наведене позивач мотивує положеннями статей 3, 4, 5, ч. 2 ст. 9, статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 2, 12, 92, 93 Порядку реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011 р. № 703 (далі - Порядок № 703), Положенням про Державну реєстраційну службу України, затвердженим Указом Президента України № 401/2011 від 06.04.2011 р., п. 3-5 Порядку, затвердженого наказом Мінюсту України від 14.12.2012 р. № 1844/5 (далі - Порядок № 1844/5) та зазначає, що під час розгляду заяви про реєстрацію прав ТОВ «Сілтек ЛТД» на квартиру АДРЕСА_2 (поштова адреса) та квартири АДРЕСА_2 (будівельна адреса) державний реєстратор не виконав вимоги пунктів 12, 92, 93 Порядку № 703, приписів Порядку № 1844/5. Як наслідок, зазначає позивач, державним реєстратором не з'ясовано питання відповідності заявлених прав ТОВ «Сіттек ЛТД» і поданих останнім документів вимогам законодавства, а також не з'ясовано наявність/відсутність суперечностей між заявленими ТОВ «Сілтек ЛТД» та вже зареєстрованими правами на таке нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_2.

З урахуванням наведеного у сукупності позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення від 13.11.2013 р. № 7914392 про державну реєстрацію прав ТОВ «Сілтек ЛТД» відповідно до запису про право власності 3365352 від 26.10.2013 р. на об'єкт нерухомого майна - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2

Реєстраційна служба ГУ юстиції у м. Києві заперечувала проти позову та зазначила, що для цілей реєстрації права власності на квартиру ТОВ «Сілтек ЛТД» було подано пакет документів, необхідний для вчинення реєстраційних дій та прийняття оскаржуваного рішення. Зазначають, що рішення у повній мірі відповідає вимогам законодавства та підстав для його скасування не вбачаються. Крім того, у поясненнях до суду вказується про вилучення документів правоохоронними органами.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 15.04.2014 р. на підставі ст. 53 КАС України до участі у справі залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача: Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент; код з ЄДР 24378016; адреса: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 42), Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (код з ЄДР 02841347; адреса: 02160, м. Київ, вул. Туманяна, 15) та Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія» «Інтерінвестсервіс» (код з ЄДР 25400551; адреса: 73042, м. Херсон, вул. Ціолковського, 50), які були задіяні у процедурі оформлення передачі вищезгаданої квартири у відносинах з позивачем та ТОВ «Сілтек ЛТД» (третя особі-1).

Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», Департамент будівництва та житлового забезпечення (треті особи) надали документи та пояснення щодо обставин прийняття та передачі квартири, зазначивши по суті, що квартира була передана студією департаменту в рамках діючих правил та процедур, та після передачі квартири департаменту та під час подальшої передачі позивачу, було дотримано всі вимоги законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД" (третя особа-1), Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія» «Інтерінвестсервіс», в судові засідання, у т.ч. 12.05.2014 р., не з'явилися, заперечень проти позову не надали.

В останнє судове засідання 12.05.2014 р. відповідачі не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття не надали. У той же час, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи. У зв'язку з наведеним та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи завершено без участі відповідачів на підставі наявних матеріалів.

Треті особи в судове засідання 12.05.2014 р. також не з'явилися (крім представника УСТФ «Укртелефільм»), доказів поважності причин неприбуття не надали. Враховуючи наведене та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, розгляд справи завершено без участі третіх осіб на підставі наявних матеріалів справи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.05.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Управління СБУ у м. Києві звернулося з листом від 18.01.2011 р. за № 51/21/1-40 до Голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в якому просило розглянути можливість виділення з фонду РДА жилої площі для забезпечення житловими приміщеннями співробітників Лівобережного МРВ Управління СБУ у м. Києві.

У свою чергу Дніпровська РДА звернулася з листом від 03.02.2011 р. № 1-14/24-202/4 до Голови КМДА в якому з посиланням на вищевказане звернення просила розглянути можливість виділення Дніпровській РДВ житлової площі під службове житло для співробітників Лівобережного МРВ.

Згідно з Актом № 7 від 09.02.2011 р., складеним за підписом начальника Головного управління житлового забезпечення Денисенко В.М. з однієї сторони, та голови Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Шевчук О.С. з другої сторони, передана першою стороною та прийнята другою стороною житлова площа: будівельна адреса: АДРЕСА_2 поверсі, кількістю кімнат - 3, житловою площею 60,60 кв.м., загальною площею 120,91 кв.м. При цьому, у графі «поштова адреса» відсутнє визначення цієї адреси.

Зазначено в акті, що всього передається одна квартира загальною площею 120,91 кв.м. в рахунок ліміту 2011 року під службове житло на виконання доручення КМДА від 04.02.2011 р. за № Ш-3103.

Управління СБУ у м. Києві звернулося до Дніпровської РДА з листом від 16.02.2011 р. № 51/21/1-222 в якому зазначило, що ОСОБА_1 перебуває із дружиною і двома синами на квартирному обліку Управління та має необхідність у поліпшенні житлових умов. У листі висловлено прохання включити до числа службових Управління СБУ у м. Києві трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (акт передачі від ГУЖЗ КМДА Дніпровській РДА КМДА № 7 від 09.02.2011 р.) та надати сім'ї співробітника Лівобережного МРВ УСБ України у м. Києві ОСОБА_1 (доручення Голови КМДА № Ш-3103).

На підставі розпорядження Дніпровської РДА від 01.03.2011 р. № 91 ОСОБА_1 видано ордер № 010295 від 04.03.2011 р. на право зайняття службового жилого приміщення з 3-х кімнат жилою площею 60,60 кв.м. у квартирі, як зазначено спочатку, АДРЕСА_2 підписано головою РДА.

У той же час, на ордері мається відмітка про виправлення номеру квартири із АДРЕСА_2, який закреслено, на номер АДРЕСА_2, а також міститься відтиск штемпелю «Виправленому на АДРЕСА_2 - вірити». Вказаний запис вчинено за підписом начальника відділу обліку і розподілу житлової площі.

З копії сторінок 12 та 13 паспорту позивача вбачається вчинення двох реєстраційних дій щодо реєстрації місця проживання. Так, згідно початкового запису позивач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2. Надалі цей запис анульовано, про що на ньому проставлена відповідна відмітка. У той же час, на стор. 13 вчинено нову реєстраційну відмітку про реєстрацію позивача за адресою АДРЕСА_2

Управління СБУ у м. Києві звернулося з листом від 18.08.2011 р. № 51/21/1-1231 до Дніпровської РДА, в якому висловлено прохання виключити вказану квартиру (АДРЕСА_2) з числа службових УСБУ у м. Києві і надати її ОСОБА_1 для постійного проживання із зняттям його з квартирного обліку.

Як вбачається з копії витягу з розпорядження Дніпровської РДА від 30.10.2012 р. № 467, задоволено вищевказане клопотання УСБУ щодо виключення із складу житлових трикімнатної квартири АДРЕСА_2 в якій проживає ОСОБА_1 сім'єю із 4-х осіб.

Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА звернувся до УСТФ «Укртелефільм» з листом від 19.11.2013 р. № 056/88-1760, копія якого спрямовувалась позивачу, Головним управлінням житлового забезпечення від УСТФ «Укртелефільм» (акт від 05.11.2010 р. № 196) отримано, зокрема, 14 квартир у будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 в рахунок встановлених відрахувань площі за збудоване майно.

У вказаному листі зазначається, що квартира АДРЕСА_2 виділена ОСОБА_1 на родину з 4-х осіб.

Зазначається у листі, що відповідно до розпорядження Дніпровської РДА від 01.03.2011 р. № 92 родина ОСОБА_1 отримала ордер № 010295 на право зайняття службового жилого приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_2.

У зв'язку з наведеним Департамент звернувся з проханням до УСТФ «Укртелефільм» надати відповідні доручення щодо видачі технічного паспорту на вищевказану квартиру ОСОБА_1 для приватизації в установленому порядку.

З наведеного у сукупності вбачається, що початково вищезгаданій квартирі, виходячи з будівельної адреси, було присвоєно АДРЕСА_2.

У той же час, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 р. за № 12749114, вчиненого за заявою з № 3623648 від 26.10.2013 р. державним реєстратором ГУ юстиції у м. Києві Заіко Іриною Володимирівною 26.10.2013 р. вчинено запис про право власності № 3365352. У витязі визначено відомості про об'єкт нерухомого майна: квартира, об'єкт житлової нерухомості; адреса: АДРЕСА_2. Опис об'єкта: 3-кімнатна квартира: загальна площа: 123,4 кв.м., житлова площа: 61,3 кв.м. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності 12748915, видане 13.11.2013 р., видавник - реєстраційна служба ГУ юстиції у м. Києві. Підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 7914392 від 13.11.2013 р., форма власності - приватна; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД», код з ЄДР 38454814.

В контексті наведеного до матеріалів справи залучено копію свідоцтва про право власності від 13.11.2013 р. № 12748915, видане реєстраційною службою ГУ юстиції у м. Києві на вищевказану квартиру.

Відносно обставин реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Сілтек ЛТД», реєстраційною службою надано пояснення, що до реєстраційної служби цим товариством був поданий пакет документів, необхідний для реєстрації права власності, у т.ч. договір про спільну діяльність між ЗАТ «Міжнародна компанія «Інтерінвестсервіс» та УСТФ «Укртелефільм» та інвестиційний договір між ЗАТ «Міжнародна компанія «Інтерінвестсервіс» та ТОВ «Сітлек ЛТД», у зв'язку з чим і було зареєстровано право власності на квартиру.

У свою чергу, 25.12.2013 р. Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією (органом приватизації житла) видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого посвідчується, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної, спільної або часткової) власності гр. ОСОБА_1 та членам його сім'ї: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 в рівних долях.

Зазначено, що квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 123,40 кв.м. характеристика квартири та її обладнання, наведені у Технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва. Копія вказаного Технічного паспорту, виданого Київським міським БТІ станом на 25.01.2012 р., залучено до матеріалів справи.

Вказується, що свідоцтво видано згідно з розпорядженням № 33-457 від 25.12.2013 р.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Так, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно із ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями статті 3 зазначеного Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 3. ст. 3 Закону).

Відповідно до положень статті 4 зазначеного обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема: право власності на нерухоме майно.

Слід зазначити, що відповідно до положень статті 8 Закону орган державної реєстрації прав, крім іншого: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

У свою чергу, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор, крім іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Окрім того, відповідно до пунктів 2 - 8, ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор: приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 3 ст. 15 Закону передбачено, що у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.

Частиною 4 ст. 15 Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (ч.3 ст. 16 Закону).

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ч. 7 ст. 16 Закону).

Водночас згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону).

Відповідно п. 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

При цьому, згідно з п. 5. Порядку, документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 16 та 17 цього Порядку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об'єкту.

Пунктом 26 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт (п. 29. Порядку).

У той же час, згідно з п. 23. Порядку, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Випадки відмови у державній реєстрації прав визначені ст. 24 зазначеного вище Закону.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 ст. 24 Закону).

Слід додати, що відповідно до п. 46 Порядку, у разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства.

Пунктами 92 та 93 Порядку при цьому передбачено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: 1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.

Аналізуючи у сукупності наведені вище положення законодавства, слід дійти висновку, що після отримання заяви для реєстрації прав та доданих до неї документів, державний реєстратор, для цілей забезпечення виконання державних гарантій щодо достовірності зареєстрованих прав на нерухому майно, вчиняє комплекс дій, спрямованих на встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

З цією метою, крім іншого, державний реєстратор здійснює перевірку документів, що подаються на підтвердження виникнення прав власності на нерухоме майно та для державної реєстрації прав, використовує для цих цілей відомості вищезгаданих реєстрів.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, 30 січня 2004 року між Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та Українською студією телевізійних фільмів «Укртелефільм» укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи.

В рамках зазначеного договору про спільну діяльність проведено будівництво адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом на вулиці АДРЕСА_2.

Згідно п. 8.1-8.3 договору про спільну діяльність від 30.01.04 р. оператор (ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс") здійснює залучення коштів від третіх осіб на зведення будівництва об'єкту інвестування за власним вибором та на таких умовах, які оператор вважає за доцільне; продаж та інша реалізація приміщень об'єкту інвестування здійснюється за довіреностями і за дорученнями іншого учасника. Продаж та реалізація приміщень об'єкту інвестування здійснюється за цінами, що встановлюються договорами, що укладаються оператором.

У той же час, на виконання підпункту 2.1.4. рішення Київської міської ради від 26 червня 2003 року №547/707 «Про погодження місць розташування об'єктів», яким погоджено УСТФ «Укртелефільм» місце розташування адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом на частині земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 31 березня 1959 року № 484 «Про відвод земельної ділянки комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР під будівництво кінозйомочного комплексу в Дарницькому районі», орієнтовною площею 0,93 га, 15 листопада 2010 року між УСТФ «Укртелефільм» та Головним управлінням житлового забезпечення підписано акт № 196 про передачу 28 квартир в рахунок 5% відрахувань за житлове будівництво по вулиці АДРЕСА_2, з деталізацією відомостей щодо квартири, відносно реєстрації якої виник спір.

24 лютого 2009 року між сторонами договору про спільну діяльність було підписано Акт розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_2, який є додатком до названого Договору.

З останнього вбачається передача студії «Укртелефільм» квартири, відносно реєстрації якої виник спір.

При цьому, з переліку документів, який надавалися ТОВ «Сілтек ЛТД» реєстратору, вбачається, що права ТОВ «Сілтек ЛТД» ґрунтувалися на умовах інвестиційного договору №1 від 17.06.13 р., укладеного з ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", яке виступає оператором за договором про спільну діяльність від 30.01.04 р., укладеним з Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм" та, крім іншого, на акті від 03.07.2013 р. прийому-передачі прав на вказану квартиру.

З огляду на викладене, а також враховуючи наведені вище приписи Порядку №703, суд приходить до висновку, що під час проведення реєстрації прав на новозбудовану квартиру за ТОВ «Сілтек ЛТД», державний реєстратор зобов'язаний був дослідити та врахувати обставини з передачі прав на об'єкти нерухомого майна за інвестиційним договором №1 від 17 червня 2013 року між ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та ТОВ «Сілтек ЛТД» враховуючи положення договору про спільну діяльність, укладеного між УСТФ «Укртелефільм» та ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс».

Наведене також підтверджується наявністю у преамбулі названого інвестиційного договору посилань, що оператор - ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» підписує такий договір на підставі договору про спільну діяльність від 30 січня 2004 року та довіреності, яка також не надана державному реєстратору.

Отже, під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення, у державного реєстратора були відсутні всі передбачені Порядком № 703 документи, обов'язковість надання яких є умовою для його прийняття, зокрема, згідно з п. 46 цього Порядку, - договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30 січня 2004 року.

Саме у вказаному договорі визначено умови щодо розподілу між учасниками приміщень у новозбудованому об'єкті нерухомості.

Зокрема, згідно п. 2.7 договору кожен з Учасників пропорційно своїй частці надає місту площу, яка дорівнює 5% від загальної площі.

При цьому, згідно додаткової угоди №1 до договору про спільну діяльність від 29.05.04 р. Укртелефільм надає місту площу, яка дорівнює 5% від загальної площі будинку, у зв'язку з чим розподіл часток Спільної власності між учасниками визначається у наступній пропорції: Укртелефільм - 13, 5%, Оператор (ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс") - 86, 5% (п. 2.7). Згідно п. 5.2.9, 5.3.5 договору Укртелефільм та Оператор зобов'язалися протягом п'яти днів після реєстрації в ДАБК акта здачі Об'єкта Інвестування в експлуатацію, підписати акт розподілу житлової та нежитлової площі між Сторонами згідно з умовами цього Договору. Зазначений акт буде невід'ємною частиною цього договору. Саме у вказаному акті має бути зазначений розподіл квартир між учасниками, в тому числі, і квартири, що становлять 5%, призначені для передачі місту.

У той же час, у переліку документів, які надавалися державному реєстратору, відсутня вищезгадана додаткова угода № 1 та відсутній вищезгаданий акт від 24.02.2009 р., підписаний між ЗВТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та УСТФ «Укртелефільм» про передачу студії квартир, у т.ч. тієї, відносно реєстрації якої виник спір.

Тобто, державний реєстратор не з'ясував у повній мірі відповідність заявлених прав ТОВ «Сілтек ЛТД» і поданих останнім документів вимогам законодавства, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Слід додати, що відповідно до пункту 5.15 Положення про Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.06.2003 року №2377, Головне управління житлового забезпечення здійснює реєстрацію актів передачі житла між підприємствами, установами, організаціями.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням житлового забезпечення (департаментом будівництва та житлового забезпечення) не здійснювалась реєстрація актів передачі квартири АДРЕСА_2 від УСБУ до інших підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею АДРЕСА_2 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що спірне рішення прийнято без врахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто без дотримання вимог п. 3 ч. 3 с. 2 КАС України, та без дотримання наведених вище вимог законодавства, що призвело у свою чергу до порушення прав та інтересів позивача, як користувача службового приміщення УСБУ та, у зв'язку з подальшою приватизацією квартири, до обмеження передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прав позивача щодо реєстрації прав на нерухоме майно, передбачених цим Законом.

Наведені відповідачем доводи та надані ним матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення та, відповідно, до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення позову з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України, а саме - шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Ірини Володимирівни від 13.11.2013 р. № 7914392 про державну реєстрацію прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД" (код з ЄДР 38454814) відповідно до запису про право власності від 26.10.2013 р. № 3365352 на об'єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_2.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2014 р.