Рішення № 38705926, 16.04.2014, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

269/841/14-ц

№ 2/269/558/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 квітня 2014 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

при секретарі Кондратьєвій І.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Макіївка цивільну справу за позовом ПАТ «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду у лютому 2014 року з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №68/1618 від 08.11.2006 року.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ПАТ «Банк Фамільний» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредитування №68/1618 від 08.11.2006 року. Відповідно до розділу 1 договору банк надав відповідачу кредит в сумі 4700 грн., на строк та на умовах, передбачених договором. Відповідач зобов'язався повертати кредит та відсотки за користування ним не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за розрахунковим. Кінцевим терміном погашення остаточної суми кредиту є 18.06.2007 року. Банком було звернуто до суду з заявою про видачу судового наказу, і 03.12.2008 року Калінінський районний суд м.Донецька постановив судовий наказ, яким стягнув з відповідача 3074.84 грн., з яких 2117.35 грн. - сума основного боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції; 916.99 грн. - відсотки за користування кредитом; 25.50 грн. - судовий збір; 15.00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Згідно розрахунку станом на 25.12.2013 року відповідач кредитний борг повністю не повернув, відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись. За станом на 25.12.2013 рік заборгованість за відповідачем за договором складає 2425.87 грн., яка складається з відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2008 року по 25.12.2013 рік. Врегулювати спір у добровільному порядку не є можливим, тому і було звернуто до суду з позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відповідне поштове повідомлення про вручення судового виклику.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню за таких обставин.

19 серпня 20006 року між ТОВ «Банк Фамільний» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №68/1618, відповідно до якого останній отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 4700 гривень зі сплатою 24 відсотків річних, а також одноразово при отриманні кредиту комісійної винагороди у розмірі 2% від суми кредиту та комісійної винагороди за управління кредитом у розмірі 2% від суми кредиту та планових процентів з кінцевим терміном повернення кредиту 18.06.2007 року. /а.с.4/.

Погашення кредиту здійснюється щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за розрахунковим рівними частинами по 391.67 гривень згідно графіку погашення кредиту, що є невід'ємною частиною кредитного договору /а.с.5/. Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця на залишок боргу за кредитом.

Зазначені умови викладені у кредитному договорі, згідно якого відповідач був ознайомлений з усіма суттєвими умовами договору, про що свідчить його підпис в договорі /а.с.4/.

Вся інформація, яку банк має повідомити позичальнику, міститься у змісті кредитного договору та є вичерпною. Підписавши договір, ОСОБА_1 погодився з умовами надання кредиту.

Таким чином, волевиявлення відповідача було направлено на отримання грошей. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду з умовами кредитного договору і зобов'язався їх виконувати, засвідчивши це своїм підписом в договорі, заяві на отримання кредиту /а.с.4/.

Тим самим, відповідач ОСОБА_1 вчинив правочин у письмовий формі, з умовами якого був ознайомлений /а.с.4-5/.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору.

Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджує надана копія заяви про видачу готівки №732_12 від 13.08.2006 року, що підписана ОСОБА_1 /а.с.6/

Відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання належним чином, внаслідок чого ним були порушені умови договору про надання кредиту, у зв'язку з чим 03.12.2008 року Калінінським районним судом м.Донецька було постановлено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 3074.84 грн., з яких 2117.35 грн. - сума основного боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції; 916.99 грн. - відсотки за користування кредитом; 25.50 грн. - судовий збір; 15.00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення /а.с.19/

Станом на 25.12.2013 рік відповідач повністю заборгованість не сплатив, відсотки за користування кредитом з моменту постановлення судового наказу продовжувались нараховуватись. За період з 01.11.2008 року по 25.12.2013 рік сума несплачених відсотків складає 2425.87 грн., що підтверджує наданий розрахунок позивача /а.с.7-15/

Відповідно вимог ст. 526 ЦК України між відповідачем та позивачем виникли зобов'язання, які повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, та повинний сплатити суму боргу та відсотки за користування кредитом, встановлені кредитним договором.

У зв'язку з неповнотою виконання кредитного договору, у відповідача залишилася заборгованість за сплату відсотків за період з 01.11.2008 року по 25.12.2013 рік, яка станом на 25.12.2013 рік складає 2425.87 грн.

Стаття 256 ЦК України передбачає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк позовної давності, що передбачений ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 264 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Стаття 267 ЦК України передбачає наслідки спливу строку позовної давності, згідно якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як було встановлено в судовому засіданні 03.12.2008 року Калінінським районним судом м.Донецька було постановлено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що свідчить про переривання перебігу позовної давності, з 03.12.2008 року перебіг строку позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, починається заново. В судове засідання відповідач не з'явився, не заявивши про застосування строку позовної давності.

Таким чином, судом з достатньої повнотою встановлено та доказано матеріалами справи, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, має перед ПАТ «Банк Фамільний» заборгованість у сумі 2425.87 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно ст.ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь ПАТ «Банк Фамільний» сума судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 60, 31, 79-81, 88, 213-215, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «Банк Фамільний» суму заборгованості за кредитним договором №68/1618 від 19.08.2006 року заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 2425.87 гривень, судовий збір у розмірі 243.60 гривень на розрахунковий рахунок №3739311 в ПАТ «Банк Фамільний», МФО 334840, код в ЄДРПОУ 20042839.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Ю. А. Мельник