Постанова № 38705086, 14.05.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р. Справа № 920/1817/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гудков Д.В.

відповідача- Вороненко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, м. Суми (вх. №1006С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 18.02.14 року у справі № 920/1817/13

за позовом Приватного інженерно-технічного підприємства "Техномаш", м. Суми

до ФОП ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 51538,16 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою згідно якої просив суд стягнути з відповідача 60994 грн. 16 коп. заборгованості, з яких: 47280 грн. 00 коп. сума, сплачена за товар неналежної якості; 9456 грн. 00 коп. штрафу; 4258 грн.16 коп. збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 47280 грн. 00 коп. як сума сплачена за товар неналежної якості; 4258 грн. 16 коп. збитків, а також судові витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.02.2014 року по справі №920/1817/13 (судді Джепа Ю.А., Левченко П.І., Котельницька В.Л.) позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПІТП "Техномаш" 47280,00 грн. як суму, сплачену за товар неналежної якості, 4258,16 грн. збитків, 1720,50 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, не погодилася з зазначеним рішенням, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його необгрунтованість та прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом не з'ясовано, а позивачем не доведено, що недоліки металу існували на момент передачі листової сталі ФОП ОСОБА_2 покупцю - ПІТП "Техномаш". Крім того, судом не було взято до уваги, що після отримання сталі ПІТП "Техномаш" піддавало її механічній обробці, що в свою чергу через порушення технології обробки могло вплинути на механічні властивості сталі.

Більш того, апелянт зазначає, що будь-яких зауважень щодо якості поставленого металу ПІТП "Техномаш" не висловлювало. Претензії щодо якості металу надійшли від третьої особи - ТОВ "Гідромаш", якій метал було продано в подальшому. Крім того в порушення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.06.1965 р. акт про приховані недоліки від 12.08.2013 року був складений без виклику та участі представника відповідача, як і відбір зразків сталі та направлення її на дослідження.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки листа металу 23,0 мм ст. 1218Н10Т в кількості 985 кг, загальною вартістю 47280 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000032 від 30.07.2013 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи (а. с. 9).

Позивач в позовній заяві зазначає, що даний лист був розкроєний та переданий у роботу на підприємство ТОВ "Гідромашбуд" для виготовлення деталей. При згинанні металу лист потріскався з обох сторін, про що ТОВ "Гідромашбуд" повідомило ПІТП "Техномаш" листом № 53/08/13 від 12.08.2013 р. та склало акт про приховані недоліки відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.06.1965 року.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що з метою встановлення причини щодо непридатності використання зазначеного товару в роботі підприємством було замовлено перевірку механічних властивостей матеріалу у науково-дослідній лабораторії механічних випробувань Сумського Державного університету. Згідно зведеного протоколу від 23.08.2013 року про результати випробувань, науково-дослідною лабораторією фізико-механічних випробувань Сумського державного університету було встановлено, що за результатами механічних випробувань дана сталь не може бути рекомендована до використання у якості конструкційного матеріалу. Відповідно до зазначеного протоколу випробування було встановлено, що відносне подовження сталі має показник 22%, що не відповідає ГОСТ 5582-75, згідно з яким відносне подовження сталі повинно бути не менше 42 %, відносне звуження складає 20%, практично відсутнє місцеве звуження у вигляді шийки, тобто сталь втратила пластичність. Крім того, сталь має завищенні значення твердості і занижені значення ударної в'язкості. Згідно протоколу сталь була неодноразово використана в роботі шляхом її прокатки з порушенням технології, що і призвело до порушення її механічних властивостей. Отже, постачальником був поставлений товар, який неодноразово використовувався в роботі, тобто був підданий прокатці з порушенням технології, та такий що за своєю якістю не відповідає ГОСТу 5582-75.

Апелянт зазначає, що 07 серпня 2013 року за згодою з позивачем було проведено випробування на відповідність проданого листа сталі хімічному складу 12Х18Н10Т. Дійсно, хімічний склад сталі проданого листа відповідає марці сталі 12Х18Н10Т та ГОСТу 5632-72, що і підтверджується протоколом випробувань від 23.08.2013 р., але ж механічні властивості листа сталі не відповідають ГОСТу 5582-75.

Також апелянт в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що судом не було враховано, що лист металу був підданий механічній обробці позивачем.

Дана позиція апелянта є безпідставною та необгрунтованою, оскільки згідно висновку експерта причиною виявлених прихованих недоліків є саме прокат сталі з порушенням технології та використання при прокаті сталі такої, що неодноразово використовувалась в роботі. Прокат металу - це виробничий процес який полягає у обтисканні металу двома, рідше трьома валками з обох сторін. Розрізняють такий вид прокату металу як листовий прокат, результатом якого є лист металу як готовий продукт. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було піддано даний лист металу вальцівці, але дану технологічну операцію здійснити не вдалось, оскільки було виявлено приховані недоліки металу. Слід зазначити, що вальцівка металу - це технологічна операція, тому судження апелянта про недоведеність факту існування зазначених недоліків на момент продажу є необґрунтованим, оскільки надані до матеріалів справи докази свідчать про виробничий брак проданого відповідачем листів металу.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до п. 9 Інструкції прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного вигляду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені тільки у процесі її обробки, вироблюваною послідовно двома або декількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше як чотири місяці з дня здобуття продукції підприємством, що виявило недоліки.

Згідно з п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника постачальника, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або договорі.

Пунктами 19, 20 Інструкції передбачено обов'язок представника постачальника з'явитися для перевірки якості продукції та право покупця для проведення перевірки якості призначити відповідну експертизу.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2013 року було надіслано претензію №7 на адресу відповідача, якою було повідомлено відповідача про неналежну якість проданого товару, викладено пропозицію скласти двосторонній акт про якість товару до 30.09.2013 року та у разі нез'явлення - про відмову від договору поставки і прохання повернення сплаченої суми за товар 47280 грн. 00 коп. та суми збитків понесених позивачем, що складається з:

- оплати послуг за розкрій листа - 1304,16 грн.

- виготовлення деталей - 2300,00 грн.

- оплата фізико-механічних випробувань листа - 654,00 грн.

Загальна сума претензії складає 51538 грн. 16 коп., проте відповідач відповіді на претензію не надав.

Факт надсилання зазначеної вище претензії, акту про виявлення прихованих недоліків сталі від 12.08.2013 року "Гідромашбуд", зведеного протоколу від 23.08.2013 року, акту здачі-приймання робіт з фізико-механічних випробувань матеріалів за договором №51.22.01-32.12 СП від 23.08.2013 року відповідачу підтверджується оригіналом опису вкладення до цінного листа від 10.09.2013 року (а.с. 21).

Тобто, саме відповідач не скористався своїм правом на участь у складанні відповідного акту та надання доказів, що поставлена ним сталь відповідає ГОСТу 5582-75, а саме шляхом надання документів (сертифікатів якості, технічної документації, тощо) в підтвердження якості поставленої ним сталі та проведення відповідної експертизи згідно пунктів 19, 20 Інструкції.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, ч. 1 та 4 ст. 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовні вимоги щодо стягнення 47280 грн. 00 коп. суми сплаченої за товар неналежної якості такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 268 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4258 грн. 16 коп. збитків позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору було поставлено товар неналежної якості, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

Оскільки стягнення з відповідача збитків в розмірі 4258 грн. 16 коп. підтверджуються матеріалами справи, дані позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 623 Цивільного Кодексу України.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2014 року у справі №920/1817/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. ст. 509, 526-527, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 268 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99,101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2014 року по справі №920/1817/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 14.05.2014 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.