Рішення № 38704996, 13.05.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р. Справа № 923/386/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" м. Херсон

про стягнення 50000грн. 00коп.

за участю представників сторін:

від позивача - представники Куренков В.М., Черепащук В.В.

від відповідача - представник Хазов Ю.С.

Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (відповідач) до Державного бюджету України 50000грн. 00коп. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного за рішенням адміністративної колегії позивача № 78/П-1 від 23.11.2011р.

Ухвалою суду від 15.04.2014року розгляд справи відкладався.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. У наданому суду письмовому відзиві він зазначає, що пеня за своєю правовою природою є штрафною санкцією у сфері приватно-правових (цивільних, господарських) відносинах, а можливість застосування штрафних санкцій обумовлюється наявністю правопорушення.

Відповідач зазначає, що отримавши рішення позивача, він скористався правами, передбаченими ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шляхом подання відповідної позовної заяви до господарського суду Херсонської області. Рішенням від 28.02.2012року по справі № 5024/2495/2011року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012року, задоволено позовні вимоги та визнано недійсним рішення адміністративної колегії позивача №78/П-1 від 23.11.2011р.

Відповідач вважає, що з моменту набуття чинності постановою суду апеляційної інстанції у відповідача були відсутні підстави для сплати штрафу на підставі рішення адміністративної колегії позивача №78/П-1 від 23.11.2011р.

За посиланнями відповідача, подальше скасування рішення суду в касаційному порядку не змінило сутності відносин, пов'язаних із сплатою штрафу, а лише відновило перебіг двомісячного строку, який на момент винесення постанови Вищого господарського суду України ще не сплинув із урахуванням відповідних положень ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач зазначає, що штраф в сумі 50000грн. 00коп. ним сплачено квитанцією №804 від 17.08.2012року.

Таким чином, відповідач стверджує, що штраф сплачений товариством у встановлений законодавством строк, а тому відсутнє правопорушення з його боку, і, як наслідок, відсутні підстави для нарахування пені за прострочення сплати штрафу.

Відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що, враховуючи те, що позивач є суб'єктом владних повноважень, даний спір є публічним і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі з урахуванням такого.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А за приписами частини другої статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно ж до частини першої статті 60 Закону "Про захист економічної конкуренції" рішення органів АМК оскаржуються до господарського суду.

Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Аналогічну правову позицію викладено в пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" .

У пункті 4 інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 N 3.2.-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що він сплатив штраф 17.08.2012 року на підставі постанови Вищого господарського суду України від 07.08.2012 року, тому позивач пропустив однорічний строк позовної давності для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбачений ст. 258 ЦК України та п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Суд розглянув зазначене клопотання відповідача та встановив, що позов заявлено в межах строків позовної давності з урахуванням такого.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Отже, в даному випадку пеня не лише має безальтернативний характер, але й не потребує прийняття уповноваженим органом рішення про її застосування, внаслідок чого не підпадає під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238 - 239, 249 - 250 Господарського кодексу України.

Таку ж правову позицію викладено в пункті 22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Розділ VII "Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції") суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності; строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 12 статті 50 Закону, становить п'ять років з дня вчинення порушення.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що у розгляді справ зі спорів про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України про застосування заходів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції господарським судам необхідно перевіряти додержання строків давності, передбачених статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і статтею 28 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", з урахуванням того, що суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за відповідне порушення, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.

Як встановлено судом, рішення АМК недійсним у встановленому порядку не визнано; прийняття рішення АМК відбулося в межах п'ятирічного строку з моменту вчинення відповідачем згаданого порушення законодавства про захист економічної конкуренції; позивачем правильно визначено період, за який підлягає стягненню з відповідача сума пені; водночас чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові АМК, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення зі справи.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 18.05.2010року № 6/201.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Адміністративна колегія Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), розглянувши подання з попередніми висновками від 20 жовтня 2011 року №64-27/б-1 у справі №58/1-11 прийняла 23 листопада 2011 року рішення № 78/П-1 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Відповідно до пункту 1.2 резолютивної частини рішення адмінколегії №78/П-1 та згідно із частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ТОВ "Нафтотранссервіс" накладено штраф у розмірі 50 000грн. 00коп.

Рішення адмінколегії №78/П-1 із супровідним листом від 30.11.2011 року № 78-16/ж, в якому зазначені реквізити для сплати штрафу, отримано ТОВ "Нафтотранссервіс" 06.12.2011року.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, тобто у даному випадку до 07.02.2012року.

Під час спливання строку для добровільної сплати штрафу, керуючись статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у грудні 2011 року ТОВ "Нафтотранссервіс" звернулось із позовною заявою до господарського суду Херсонської області про визнання недійсним Рішення Адмінколегії №78/П-1 в частині визнання ТОВ "Нафтотранссервіс" винним у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статі 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу у розмірі 50 000,00 гривень.

Господарським судом Херсонської області ухвалою від 26.12.2011 порушено провадження у справі №5024/2495/2011 за позовом ТОВ "Нафтотранссервіс" до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Рішення Адмінколегії №78/П-1.

В результаті розгляду вказаної судової справи рішенням господарського суду Херсонської області від 28.02.2012 року позов було задоволено, визнано частково недійсним Рішення Адмінколегії від 23.11.2011 №78/П-1 у справі №58/1-11.

Вказане рішення господарського суду Херсонської області від 28.02.2012 року у справі №5024/2495/2011 згідно із статтею 91 ГПК України оскаржено Відділенням до Одеського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу прийнято до провадження 27.03.2012.

В результаті розгляду скарги Одеським апеляційним господарським судом у справі №5024/2495/2011 винесено постанову від 22.05.2012, якою рішення господарського суду Херсонської області від 28.02.2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відділення без задоволення.

На постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 Відділенням подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України згідно із статтею 107 ГПК України, яку прийнято до провадження 30.07.2012.

В результаті розгляду скарги Вищим господарським судом України у справі №5024/2495/2011 винесено постанову від 07.08.2012 року, якою касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 28.02.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Під час перевірки матеріалів справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушених Відділенням протягом 2011-2013 років, з метою встановлення повної інформації щодо виконанням рішень адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Відповідачу направлено лист від 12.03.2014 №8-1/410 про сплату штрафу та пені за прострочення його сплати, на який було отримано копію платіжного доручення від 17.08.2012 на суму 50 000,00 гривень.

Всупереч частині третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач прострочив сплату штрафу, який повинен був сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Так, у пункті 20.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", зазначено, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням зазначеного, штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Нафтотранссервіс", передбачений Рішенням Адмінколегії №78/11-1 складає 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, відповідно пеня за період прострочення добровільної сплати штрафу складає 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, розрахунок пені доданий позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати суб'єктом господарювання у добровільному порядку штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та пені за прострочення сплати цього штрафу стягнення цих сум штрафу та пені проводиться у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята статті 56 Закону).

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному розмірі.

Антимонопольний комітет та його територіальні відділення звільняються від сплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства здійснення державних закупівель, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход держбюджету.

З огляду на викладене, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (73011, м. Херсон вул. Робоча 82-а, код ЄДРПОУ 30245835, відомості про р/рахунки відсутні) до Державного бюджету України пеню у розмірі 50000грн.00коп. за прострочення сплати штрафу, накладеного за рішенням адмінколегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011р. № 78/П-1, на рахунок за наступними банківськими реквізитами: одержувач - Управління Державної казначейської служби у м. Херсоні (ідентифікаційній код за ЄДРПОУ-37959779), банк: Головне Управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, МФО 852010, розрахунковий рахунок №31116106700002. Стягувач - Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (м. Херсон пр. Ушакова 42, код ЄДРПОУ 21292403).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (73011, м. Херсон вул. Робоча 82-а, код ЄДРПОУ 30245835, відомості про р/рахунки відсутні) до Державного бюджету України 1827 грн. 00коп. судового збору, одержувач - УДКСУ у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, р/р 31215206783002 Банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045. Стягувач - Державна податкова інспекція у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.05.2014р.

Суддя Л.М. Немченко