Ухвала суду № 38704908, 15.05.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"15" травня 2014 р. Справа № 923/1375/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Новотроїцької районної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення по справі

за позовом: прокурора Новотроїцького району Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Херсонській області

до відповідача-1: Новотроїцької районної державної адміністрації, смт. Новотроїцьке Херсонської області

відповідача-2: селянського (фермерського) господарства "Агат", с. Новорепівка Новотроїцького району Херсонської області

про визнання недійсним розпорядження та визнання недійсним договору

за участю прокурора Іванчук Ю.О.

та представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача-1 - не прибув

від відповідача-2 - не прибув

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.11.2013р. у задоволенні позову прокурора Новотроїцького району Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Херсонській області до Новотроїцької районної державної адміністрації (відповідач-1) та фермерського господарства "Агат" (відповідач-2) про визнання недійсним розпорядження голови Новотроїцької РДА № 426 від 17.08.11р. та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,76 га вартістю 130670 грн.70 коп. від 08.12.11р. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014р. задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області, рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено.

Зазначеною постановою з Новотроїцької районної державної адміністрації стягнуто в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1720грн. 50коп. та за апеляційний перегляд справи - 913грн. 50коп.

Наказ про примусове виконання виданий господарським судом Херсонської області 05.03.2014р.

18.04.2014р. до суду надійшло клопотання Новотроїцької районної державної адміністрації (відповідач-1), в якому заявник просить, з посиланням на ст.121 ГПК України, відстрочити виконання даного наказу до жовтня 2014р.

Відповідач-1 посилається на те, що він є бюджетною організацією та фінансується з Державного бюджету України, а наявні кошторисні призначення дозволяють йому перерахувати кошти за наказом лише у жовні 2014 році.

Ухвалою від 22.04.2014року заява відповідача-1 призначена до розгляду в засіданні суду 15.05.2014року.

Відповідач-1 в засідання суду не прибув, надіславши клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач та відповідач-2, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви в засідання суду не прибули.

Розглянувши заяву відповідача-1, заслухавши прокурора, суд дійшов до висновку про те, що заява відповідача-1 не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач-1 не виконав вимог суду, викладених в ухвалі від 22.04.2014 року, і не надав належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище відповідача-1 не є доказом неможливості виконання рішення. Так, зокрема, відповідачем-1 не надано доказів відсутності коштів та майна, за рахунок яких можливо виконати рішення по справі.

З моменту винесення господарським судом Херсонської області рішення по справі № 923/1375/13 від 26.11.2013 року пройшов час, однак відповідач-1 до цього часу не сплатив коштів до Державного бюджету України.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача-1 не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням необхідності та соціальної важливості надходження коштів до Державного Бюджету України, ступеню вини відповідача-1 у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності відповідачем-1 відсутності коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає, що заява відповідача-1 про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.86, 121 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. В задоволенні заяви Новотроїцької районної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення відмовити.

Суддя Л.М. Немченко