Постанова № 38701561, 16.05.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.05.2014 справа №908/545/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Попкова Д.О., Татенка В.М.за участю представників сторін: від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області від21.03.2014р. (повний текст підписано 25.03.2014р.)у справі№908/545/14 (суддя Попова І.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент», м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжяпростягнення заборгованості у сумі 6376,50грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент», м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості у сумі 6376,50грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.03.2014р. (повний текст підписано 25.03.2014р.) у справі №908/545/14 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 6376,50грн., судовий збір у сумі 1827,50грн.

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору №175 від 15.07.2013р. позивач поставив відповідачу продукцію в асортименті, а відповідач, відповідно, прийняв цю продукцію загальною вартістю 6376,50грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань з оплати отриманої продукції, за ним утворилась заборгованість у сумі 6376,50грн. Позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом повністю.

ПАТ «Запорізький завод феросплавів» не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2014р. у справі №908/545/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Заявник зазначив, що відповідно до п.5.1. договору відповідач здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 5 календарних днів за умови виконання продавцем п.4.1.1 договору. Однак, в порушення умов п.4.1.1 договору позивач не в повному об'ємі надав відповідачу передбачені у цьому пункті документи, а саме, матеріали справи не містять докази які підтверджують факт надання позивачем відповідачу рахунку, виставленого за поставлений товар. Отже, мала місце прострочка поставки продукції у зв'язку з відсутністю товаросупровідних документів, а саме рахунку, тому стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по даному договору неправомірне.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. у справі №908/545/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Представник відповідача у судове засідання 14.05.2014р. не з'явився, проте надіслав до суду клопотання (№18-016 від 05.05.2014р.), в якому просив суд відкласти розгляд справи. Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення такого.

Представник позивача у судове засідання 14.05.2014р. не з'явився, проте надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити рішення господарського суду без змін, а скаргу без задоволення. Також просив суд розглянути справу за його відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

15 липня 2013 року між ТОВ «Технохімреагент» (постачальник) та ПАТ «Запорізький завод феросплавів» (покупець) було укладено договір постачання №175 згідно п.1.1. якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту «Товар»), в асортименті та за цінами, вказаними в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в додатках та додаткових угодах до цього договору (п.2.2. договору).

Загальна сума договору на момент укладання становить 6376,50грн., з урахуванням ПДВ (п.2.3. договору).

Розділом 3 договору сторони погодили якість товару, що постачається.

Разом з поставкою товару постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступні оригінали документів, оформлені державною мовою: рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п.2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88; сертифікат якості виробника товару; копію сертифіката походження товару СТ1 (у разі необхідності); у разі, якщо товар підлягає сертифікації - гігієнічний, екологічний сертифікат (оригінали або належним чином завірені копії) (п.4.1.1. договору).

У разі, якщо постачальник є виробником товару, повинен надавати покупцю оригінал сертифікату якості (п.4.1.5. договору).

У разі поставки підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України: необхідно надати документи, за якими можливо ідентифікувати походження товару (сертифікат якості, сертифікат походження, паспорт, ВМК тощо); оформити податкові накладні із зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД (п.4.1.6. договору).

У день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, які здійснюються на виконання цього договору необхідно виписати покупцеві податкову накладну відповідно до вимог статей 187, 201 Податкового кодексу Україні «Порядку заповнення податкових накладних» №1379 від 01.11.2011р. (п.4.1.7. договору).

Зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку, коли ПДВ перевищує 10 тис. грн., та/або виписану при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній (п.4.1.8. договору).

Покупець зобов'язаний здійснити оплату згідно п.5.1 договору (п.4.2.1. договору).

Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5.1 договору, яким передбачено, що покупець здійснює оплату шляхом оформлення на адресу постачальника гарантованого платежу «з датою виконання у майбутньому». Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець відправляє гарантований платіж на адресу постачальника; дата відправки гарантованого платежу - протягом 5-ти календарних днів за фактичну кількість поставленого товару за умови виконання постачальником п. 4.11, 4.1.5 - 4.18 цього договору; дата виконання гарантійного платежу - 5 календарних днів від дати відправки гарантійного платежу.

Згідно розділу 7 договору сторони погодили застосування в процесі прийомки товару, що поставлений, правил, передбачених Інструкціями Держарбітража при Раді Міністрів РСРС про порядок прийомки товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6) та про порядок прийомки товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р., а в частині гарантійних зобов'язань - до терміну їх закінчення (п.11.1. Договору).

У додатку від 15.07.2013р. до договору сторонами визначено найменування товару, одиниця вимірювання, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість, строки поставки, НТД та країну-виробника.

Так, згідно вказаного додатку передбачена поставка хімічної продукції PuroFlock 890 у кількості 75кг на загальну суму 6376,50грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільно кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Факт передачі позивачем у липні 2013 року товару на загальну суму 6376,50грн. підтверджується видатковою накладною №РН-001200 від 19.07.2013р.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, товар отриманий представником ПАТ «Запорізький завод феросплавів» Наймушиною Іриною Василівною на підставі довіреності №536 від 19.07.2013р.

В довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №536 від 19.07.2013р. є посилання на договір №175 від 15.07.2013р.

Отримання товару відповідачем підтверджується також підписом на видатковій накладній, яка оформлена з урахування вимог чинного законодавства України.

На сплату вартості товару позивачем відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №СФ-000999 від 18.07.2013р., на який є посилання у вищевказаній видатковій накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою про сплату заборгованості за договором. Відповідач листом №27-1095 від 25.10.2013р. повідомив позивача, що на поточний момент оплата цієї заборгованості у бюджеті підприємства на жовтень місяць не передбачена та буде розглянута при формуванні бюджету підприємства на листопад місяць 2013 року.

Станом на час подачі позивачем позову, заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена та складає 6376,50грн.

Згідно із ст.666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В силу ч.1 ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, у т.ч. щодо якості, у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Статтею 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що вказана видаткова накладна підписана відповідачем без зауважень або заперечень. До матеріалів справи не надано письмових доказів наявності претензій до позивача з приводу документів, що стосуються товару, а також доказів того, що відповідач повідомляв позивача про невідповідність переданого товару умовам договору щодо його якості та доказів відмови від договору поставки, повернення товару.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання ТОВ «Технохімреагент» своїх зобов'язань перед ПАТ «Запорізький завод феросплавів» за договором постачання №175 від 15.07.2013р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару у сумі 6376,50грн. належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 6376,50грн., яка заявлена до стягнення.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004р., а позивач до цього часу не отримав винагороди за поставлений у липні 2013 року товар, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 6376,50грн.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2014р. у справі №908/545/14 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2014р. (повний текст підписано 25.03.2014р.) у справі №908/545/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2014р. (повний текст підписано 25.03.2014р.) у справі №908/545/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко

Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС