Постанова № 38682809, 13.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 910/155/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Кропивної Л.В.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від прокурора - не з'явились

від Міноборони - не з'явились

від військової частини - не з'явились

від ТОВ «Авіа Снаб Сервіс» - Шульга О.І. (довіреність №1/11 від 25.11.2013 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс»

на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2014 р.

у справі №910/155/14 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Військової частини А0215 (Командування повітряних Сил Збройних Сил України)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А0215 (Командування повітряних Сил Збройних Сил України) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс» про стягнення з пені в сумі 15600,00 грн. за порушення строку постачання товару згідно договору №248/12 про закупівлю товарів за державні кошти від 24.10.2012 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2014 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Військової частини А0215 (Командування повітряних Сил Збройних Сил України) пеню в сумі 15600,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки є неповним, висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.

Представник відповідача у судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати.

Прокурор та представники позивачів в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі прокурора та представників позивачів.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 22.04.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка прокурора та представників позивачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі прокурора та представників позивачів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.10.2012 р. між позивачем 2 (замовник) та відповідачем (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 248/12, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався у 2012 році поставити позивачу 2 товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (Додаток № 1 до Договору), а позивач 2 зобов'язався прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 1.2 договору, найменування товару: лопаті рульового гвинта для вертольоту Мі- 8МТ, код 35.30.5; вузли та деталі для літальних апаратів згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97. Кількість Товару зазначена у Специфікації Товару (Додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 1.4 договору, відповідач здійснює постачання товару за цим договором, після отримання від позивача-2 (командира військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким позивач визначає обсяги закупівлі товару.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору, сума цього договору становить 600000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 100000,00 грн. Сума цього договору включає всі витрати відповідача, які пов'язані з постачанням товару. У випадку перевищення відповідачем суми договору, сума перевищення оплаті не підлягає. Ціна одиниці товару визначена за результатами процедури торгів протоколом погодження ціни (Додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, строк постачання товару: товар постачається протягом 60 календарних днів з моменту відправлення повідомлення позивачем відповідачу про готовність до виконання умов Договору, але не пізніше 01.12.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 2 листом № 650/129/138/1859 від 29.10.2012 р. повідомляв відповідача про готовність на закупівлю товару згідно умов договору, на який відповідач листом № 190 від 28.12.2012 р. повідомив про неможливість виконання умов договору до завершення терміну його дії, у зв'язку з тим, що протягом 20.12.2012 р. - 27.12.2012 р. товар ТОВ «ФФКарго Сервіс Україна» вважається зниклим, разом з цим просив продовжити строк дії договору до 31.01.2013 р.

Додатковими угодами № 1 від 28.12.2012 р., № 2 від 30.01.2013 р. та № 3 від 29.03.2013 р. продовжувались терміни постачання товару та дії договору відповідно до 29.03.2013 р. та 31.05.2013 р. у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по поставці продукції в строки, визначені п.5.1 договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 5.1 договору сторони визначили строк постачання товару, відповідно до якого: товар постачається протягом 60 календарних днів з моменту відправлення повідомлення позивачем відповідачу про готовність до виконання умов договору, але не пізніше 01.12.2012 р.

Проте, як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні додаткові угоди №1, 2, 3 до договору, якими цей строк продовжувався за згодою обох сторін.

Пунктом 11.3 договору встановлено, зміни і доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі, без застосування електронної пошти, шляхом укладення додаткової угоди, у порядку, передбаченому чинним законодавством, з урахуванням Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Пункт 4 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлює право сторін на продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Висновок суду першої інстанції про те, що доказів на підтвердження наявності об'єктивних обставин у період з 02.12.2012 р. до 27.12.2012 р., які унеможливили постачання товару до 01.12.2012 р. відповідачем не надано, не відповідає дійсності.

Тим більше, що 23.01.2013 р. товар було відправлено до представника замовника (позивача-2) - військову частину А4104 і прийнято, за вказівкою замовника, відповідно до актів, спочатку на тимчасове зберігання (копія акта № 2), а потім на відповідальне збереження (копія акта № 3). Належним чином завірені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи.

Остаточне приймання товару відбулася згідно Акта прийому поставленого товару від 09 квітня 2013 р. № 1, відповідно до якого поставлено товар на загальну суму 600000,00 грн.

Зміна строку постачання товару відбулася за згодою сторін, при визнанні сторонами об'єктивних обставин, які документально підтверджені.

Факт документального підтвердження об'єктивних обставин щодо затримки поставки визнає і сам позивач 2. Так, у претензії на адресу відповідача від 25.07.2013 р. за № 129/138/664 зазначається, що відповідно до вашого звернення від 28.12.2012 р. № 190, у зв'язку з виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин щодо виконання зобов'язань за договором, на підставі п. 5 cт. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» було укладено додаткову угоду № 1 від 28.12.2012 р., якою продовжено строки дії договору та постачання товару.

Відповідальність за порушення зобов'язань, за змістом ст. 614 ЦК України, наступає при наявності вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Виходячи з цих засад суд має встановлювати наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов'язання при тому ступені турботливості й обачності, що вимагалася від неї за характером зобов'язання і умовами обороту.

Позивач обґрунтовує свою позиції щодо підстав стягнення пені у розмірі 0,1% вартості товару за порушення нами строків поставки тільки ненаданням відповідачем документального підтвердження наявності об'єктивних обставин. Між тим визнає ці об'єктивні обставини, покладаючи їх у підґрунтя угоди продовження строку поставки товару.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2014 р. у справі №910/155/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2014 р. у справі №910/155/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс» (юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36-а, поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50, р/р 26007014046629, в філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 380333, код ЄДРПОУ 37826186) 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105, р/р35213001000013 ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 24981451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс» (юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36-а, поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50, р/р 26007014046629, в філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 380333, код ЄДРПОУ 37826186) 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/155/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Л.В. Кропивна