Рішення № 38678892, 14.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.14р. Справа № 904/1832/14

За позовом публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 21 420 грн. 00 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача -Добровольський А.Т., представник, дов. № 434 - 4016 від 11.10.2011 р.

від відповідача - ОСОБА_3, представник, дов. № 342 від 14.04.2014 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21 420 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг №1205809 від 04.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2014р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 15.04.2014р.

15.04.2014р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2014р. позивачем надано для огляду оригінали документів, доданих до матеріалів справи, які були оглянуті судом в судовому засіданні.

Представник відповідача під час судового засідання надав пояснення по справі та відзив на позовну заяву, яким повністю заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що позивач ухиляється від підписання актів виконаних робіт, щоб не проводити оплату за зобов'язанням, а також безпідставно намагається стягнути штрафні санкції та пеню, яка рівна суми договору, яку замовник повинен заплатити за виконану роботу. (а.с.25-26)

В присутності представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.2014р.

06.05.2014р. представник позивача в судовому засідання підтримав позовні вимоги, до судового засідання надав копії витребуваних судом документів.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до судового засідання подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з незапланованими виконавчими діями по виконавчому провадженню. (а.с.115)

Ухвалою господарського суду від 06.05.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено на 14.05.14р.

14.05.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (замовник-позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець-відповідач) укладено договір про надання послуг №1205809 від 04.12.2012 року, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги (надалі іменуються «послуги») згідно із додатком №1, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. (а.с. 8-12)

Термін дії договору закінчується 15.06.2013 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами. (п.7.1. договору в редакції додаткової угоди №2/1302509 від 29.04.2013р.(а.с.18)

Відповідно до п.1.2. договору, детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, міститься у додатку №1 до цього договору, та визначається у завданні замовника, яке надається ним виконавцеві шляхом повідомлення.

Додатком №1 до договору сторони погодили найменування послуг (маркетингові дослідження та ребрендінг) та технічне завдання (вимоги характеристики) на загальну суму 21000 грн. 00 коп. (а.с.13-14)

Відповідно до п.2.1. договору, виконавець зобов'язаний забезпечувати якість та своєчасність наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником в додатку до цього договору (або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати). При неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно повідомити про це замовника шляхом повідомлення по телефону.

На підставі п.2.4. договору, замовник має право відмовитись від надання послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору шляхом повідомлення в строк 3 дні, і вимагати від виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем взятих на себе обов'язків за цим договором.

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюються актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг. (п.3.1. договору)

Додатковою угодою №2/1302509 від 29.04.2013р., сторони прийшли до згоди доповнити додаток №1 до договору №1205809 від 04.12.2012 року, що строк виконання робіт до 10.06.2013 року. (а.с.18)

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання у встановлений строк до 10.06.2013р. - не виконав, у зв'язку з чим 12.07.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією №7402-7578/4016, якою просив відповідача надати передбачені договором послуги та сплатити неустойку за недотримання строків надання послуг. (а.с.121 - 122)

Станом на час розгляду справи, відповідач послуги передбачені договором у встановлений строк не виконав, в зв'язку з чим, відповідно до п. 4.2. договору, яким передбачено, що у випадку порушення строку надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості послуг за кожний день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості послуг, позивач нарахував відповідачу на суму вартості послуг, пеню у розмірі 19 320 грн. 00 коп. та 10% штрафу від вартості послуг у розмірі 2100 грн. 00 коп., що і є предметом даного спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 906 ЦК України, виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що строк надання послуг передбачених договором є таким, що настав.

Послуги передбачені договором відповідачем позивачу не надано.

Будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог, відповідачем до справи не надано.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак можливість визначення сторонами у господарських правовідносинах в якості договірної відповідальності та стягнення пені за порушення умов виконання іншого, ніж грошове, зобов'язання відповідає наведеним положенням Господарського кодексу України та не суперечить положенням частини 3 статті 549 Цивільного Кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у Постановах ВГСУ від 17.11.2005 року у справі №9/169 та від 28.08.2012 року у справі №5016/210/2012(17/22).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку порушення строку надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості послуг за кожний день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості послуг.

З урахуванням викладених положень закону та умов договору, суд дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав для звернення з позовною вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне надання послуг, а саме неустойки на підставі п. 4.2 договору.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені (а.с.4), позивач нарахував відповідачу пеню за період з 10.06.13р. по 10.12.13р. на суму 19320грн. 00коп. (184 дні).

Проте розмір пені має бути обрахований з дотриманням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст.232 ГК України, щодо періоду нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, судом здійснено перерахунок наданого позивачем розрахунку, а саме з обмеженням 6-ти місячного періоду нарахування за 182 дні в період з 11.06.13р. по 09.12.13р. Таким чином, оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів надання послуг, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення пені у розмірі 19320 грн. 00 коп., шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 19110 грн. 00 коп.

Крім того, судом перевірено додержання позивачем вимог чинного законодавства при здійсненні розрахунку штрафу на суму боргу 21000 грн. 00 коп. (10% від загальної суми вартості послуг), нарахованого у відповідності до п. 4.2 договору, яким передбачено, що у разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості послуг, у зв'язку з чим, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% на суму 2100 грн. 00 коп. - є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо надсилання позивачу листів від 11.06.2013р. та від 10.12.2013р. з матеріалами замовлених послуг та з проханням, підписати акт приймання передачі наданих послуг, з наступних підстав:

Судом встановлено, що з наданих відповідачем копії фіскальних чеків (а.с.42), у якості доказів надсилання на адресу позивача листів від 11.06.2013р. та 10.12.2013р., неможливо встановити, які саме документи були направлені на адресу позивача, а тому суд не приймає надані копії фіскальних чеків, в якості належних доказів надсилання позивачу матеріалів замовлених послуг та акту приймання передачі наданих послуг відповідно до п. 3.1 договору. З огляду на викладене, копії листів від 11.06.2013р. та 10.12.2013р. не можуть бути прийняті судом у якості доказів надання послуг відповідачем за спірним договором.

Отже, строк надання послуг за договором, сплинув 11.06.2013 року, доказів надання послуг у строки встановлені договором відповідачем до суду не надано, підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг в матеріалах справи відсутні, а тому факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасного надання послуг встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приват Банк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ «Приват Банк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) пеню у розмірі 19110 грн. 00 коп., штраф у розмірі 2100 грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 1809 грн. 09 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 15.05.2014р.