Постанова № 38672241, 30.04.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5414/14-п

Провадження № 3/161/1261/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 30 квітня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Куденчук О.М.,

захисника: ОСОБА_1,

особи, відносно якої складено протокол

про адміністративне правопорушення: ОСОБА_2,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, тел. НОМЕР_1, підданого адміністративному стягненню постановою Рожищенського районного суду, від 10 червня 2013 року, за ч.2 ст.130 КУпАП у виді громадських робіт на строк 60 годин,-

- за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, повторно протягом року, а саме 15.03.2014 року, о 17 год. 35 хв., в с. Романів, Луцького району, керував транспортним засобом, марки «ЗАЗ 1102», номерний знак НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги передбачені п.2.9 (а) ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_2, винність в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, дав показання, про те, що15.03.2014 року, він разом із своїми друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у магазині, що в с. Романів, Луцького району, вживав спиртне, а саме випив 100 гр. горілки. Через деякий час, він вийшов на вулицю та сів за кермо свого автомобіля, де чекав на свого діда, який мав прийти та забрати транспортний засіб. Однак, в цей час до нього під'їхали працівники ДАІ, які і склали протокол про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні, покази ОСОБА_2, в частині того, що ОСОБА_2 не керував автомобілем, підтвердили його друзі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак їх показання суперечать у кількості вжитого спиртного, так як свідок ОСОБА_4 дав показання, що вони разом випили більше як по 100 гр., а свідок ОСОБА_3 дав показання, що вони разом випили близько двох пляшок горілки.

Однак, дані покази які дали ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в частині того, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що 15.03.2014 року, він разом із ОСОБА_6 перебуваючи на патрулюванні в с. Романів Луцького району, отримали повідомлення, що водій, який керує вищевказаним транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Через деякий час, вказаний автомобіль проїхавши перехрестя а/д, зупинився біля одного із магазинів. Тоді, ОСОБА_5 підійшов до транспортного засобу, яким керував водій ОСОБА_2 і у салоні якого більше нікого не було, представившись відчув різкий запах алкоголю з порожнини рота останнього. Перевіривши документи на право керування транспортним засобом, він запропонував водію ОСОБА_2, пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння, за допомогою алкотесту «Драгер», на що той погодився. Пройшовши вказаний тест, було встановлено, що водій ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, на підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу, водій ОСОБА_2 будь-яких заперечень, щодо результату алкотесту не вносив, а навпаки вину у інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю, про що свідчить його письмове пояснення, яке він власноручно написав у протоколі про адміністративне правопорушення.

Аналогічні покази, які дав свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні дав і ОСОБА_6, який із певністю показав, що транспортним засобом, марки «ЗАЗ 1102», керував саме ОСОБА_2, так як будь-яких інших осіб у салоні автомобіля не було.

Також винність ОСОБА_2, у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 124992, від 15.03.2014 року, у якому ОСОБА_2 зазначив, що з протоколом згідний, так як вживав горілку та їхав автомобілем (а.с.3), результатом алкотесту «Драгер» (а.с.2), постановою Рожищенського районного суду, від 10 червня 2013 року (а.с.17).

Враховуючи той факт, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_2 вину у інкримінованому правопорушенні визнав повністю, про що свідчить його пояснення у протоколі, те що свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_6, раніше із водієм знайомі не були, а тому причин оговорювати водія ОСОБА_2 у них нема, покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які між собою мають суперечності та на думку суду, мають на меті допомогти уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, їх товаришем ОСОБА_2, а тому такі не беруться до уваги як докази невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями направленими на повторне протягом року, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2, суд по справі не знаходить.

На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_2, має постійне місце проживання, хоч і має на утриманні неповнолітніх дітей, однак, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, знову порушив правила користування транспортними засобами, вчинив правопорушення, що відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності, його суб'єктивне ставлення до вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах і на нього слід накласти максимальне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий йому не належить.

На думку суду, саме таке стягнення дозволить у повній мірі реалізувати мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 КпАП України, тобто виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Крім того, застосування такого виду адміністративного стягнення пов'язаного з обов'язковою здачею ПДР України, що буде сприяти належній перевірці та оцінці знань і навиків виконання порушником ПДР України, як водія, сприяти профілактиці та усунення рецидиву даного виду правопорушення у подальшому.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), банк - ГУДКСУ у Волинської області, код банку - 803014, номер рахунку - 31214206700002, одержувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, ідентифікаційний код одержувача - 38009628.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області, через Луцький міськрайонний суд, протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду М.С. Квятковський