Рішення № 38670277, 05.05.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/3786/13-ц Провадження № 22-ц/772/1354/2014Головуючий в суді першої інстанції:Навроцький А. П.Категорія: 13 Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Іванюка М.В., Колоса С.С.,при секретарі:Пантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до редакції газети «Вісник Козятинщини» про стягнення грошової компенсації за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вказаним позовом, зазначала, що в газеті «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_1 за № НОМЕР_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» під авторством ОСОБА_7, на сторінці 12 була опублікована фотографія з місця події.

Зазначену фотографію, у числі інших фотографій, з місця події було позивачем розміщено на її сторінках в соціальних мережах «Однокласники», «Facebook» та «Вконтакте» у відповідних групах, звідки, на її переконання, працівниками відповідача й було скопійовано зроблену нею фотографію та опубліковано у вказаному номері газети «Вісник Козятинщини».

При опублікуванні вказаної фотографії відповідачем не було зроблено посилання на її автора, хоча у всіх джерелах, де її фотографія була розміщена, таке посилання є. Дозволу на використання опублікованої відповідачем зробленої позивачем фотографії вона ні редакції газети «Вісник Козятинщини», ні кореспондентам газети не надавала.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 вважає, що відповідачем було порушено її авторське право на фотографічний твір, а тому просила стягнути з відповідача грошову компенсацію за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 11 470 грн.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.

На таке рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що в газеті «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_1, за № НОМЕР_1, в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» під авторством ОСОБА_7, на сторінці 12 була опублікована чорно-біла фотографія з місця події.

Надана ОСОБА_6 кольорова фотографія пожежі невідомого об'єкту, зображення на якій за загальними ознаками досить схоже на зображення на чорно-білій фотографії з місця події у вищевказаній статті.

Відповідно до договору на безоплатне використання фотографічних творів від 25 серпня 2013 року, укладеного між комунальним підприємством «Вісник Козятинщини» та ТОВ «Видавництво «РІА», останнє передало безплатно комунальному підприємству «Вісник Козятинщини» право на використання фотографічних творів, які створені працівниками цього товариства у процесі виконання ними своїх посадових обов'язків.

Згідно акту приймання-передачі фотографічного твору від 25 серпня 2013 року уповноважені особи розпорядника та користувача на підставі вказаного договору передали та прийняли фотографію пожежі магазинів, яка сталася в ніч на 23 серпня 2013 року № ІМС_6633, у форматі JРЕG.

10 вересня 2013 року позивач звернулася до відповідача із зверненням, а по суті, із претензією з вимогою виплатити їй компенсацію за порушення її авторського права на фотографію, опубліковану в газеті «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_1, за № НОМЕР_1, в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» під авторством ОСОБА_7, в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, та надрукувати в найближчому номері цієї газети інформацію про те, що редакцією було порушено авторське право позивача при публікації вищевказаної фотографії.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 3 ст. 60 ЦПК позивач не надала суду доказів про ідентичність фотографій розміщених у статті газети «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_1 та фотографій, наданих нею і розміщених нею у соціальних мережах. Також, укладений договір на безплатне використання фотографічних творів від 25 серпня 2013 року, укладений між комунальним підприємством «Вісник Козятинщини» та ТОВ «Видавництво «РІА» не суперечить положенням ст. ст. 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Колегією суддів встановлено, що в газеті «Вісник Козятинщини» від ІНФОРМАЦІЯ_1, за № НОМЕР_1, в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» під авторством ОСОБА_7, на сторінці 12 була опублікована чорно-біла фотографія з місця події.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно визначено суб'єктний склад правовідносин. Так, відповідно до оглянутого у судовому засіданні Статуту , зареєстрованого Козятинською райдержадміністрацією 17 липня 2002 року, встановлено, що Козятинською районною радою, Козятинською райдержадміністрацією та трудовим колективом було створено Комунальне підприємство «Редакція газети «Вісник Козятинщини», яке відповідно до п.3.1 цього Статуту є юридичною особою з дня державної реєстрації. З матеріалів справи вбачається (а.с. 105), що КП «Редакція газети «Вісник Козятинщини» зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що Редакція газети ( а по суті - трудовий колектив) не є самостійним суб'єктом права в розумінні ст.80 ЦК України та не наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, тому не може бути позивачем чи відповідачем у суді.

Аналогічна позиція міститься у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року у якому роз'яснено, що у разі коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

Згідно ч. 1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Колегією суддів встановлено, що з клопотанням про заміну відповідача позивач до суду не звертався, а зазначеною вище нормою Кодексу суду не надано право здійснювати такі дії за власною ініціативою.

Оскільки позивач обрав неналежний спосіб захисту свого, як він вважає, порушеного права, а суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, невірно застосував норми матеріального та процесуального права та не визначився з характером спірних правовідносин, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 до редакції газети «Вісник Козятинщини, що не позбавляє позивача у послідуючому звернутись з даним позовом до належного відповідача.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 303, 307-309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до редакції газети «Вісник Козятинщини» про стягнення грошової компенсації за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя : (підпис) В.С. Вавшко

Судді: (підпис) М.В. Іванюк

(підпис) С.С. Колос

З оригіналом вірно :