Рішення № 38669988, 05.05.2014, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4360/13-ц

Номер провадження 2/585/66/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Очиргораєвої О.М.

при секретарі - Рибіній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції «Укргазбанк» 4 грудня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з неї заборгованість по кредитному договору № 37/08/-ІКФ від 04.02.2008 року в сумі 59 314 грн. 29 коп., а саме: 20 599 грн. 02 коп. - заборгованість по процентах, 34 817 грн. 94 коп. - пеню за прострочення кредиту за період з 20.01.2011 року по 08.10.2013 року і 3 897 грн. 33 коп. - пеню за прострочення погашення процентів за період з 20.01.2011 року по 08.10.2013 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 4 лютого 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 37/08/-ІКФ, згідно умов якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 85 000 грн. на задоволення споживчих потреб, а відповідачка зобов'язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, виходячи із 16, 5 % річних.

В зв'язку з порушеннями відповідачкою зобов'язань по кредитному договору рішеннями Роменського міськрайонного суду Сумської області і Апеляційного суду Сумської області з неї була стягнута заборгованість по кредитному договору в сумі 77 495 грн. 36 коп., з них: 69338 грн. 43 коп. - заборгованість по кредиту, 6533 грн. 70 коп. - заборгованість по процентах і 1623 грн. 23 коп. - пені. Заборгованість за кредитом в сумі 69 338 грн. 43 коп. відповідачка погашала поступово частинами і повністю сплатила лише 25 жовтня 2013 року. Тобто, близько двох з половиною років відповідачка продовжувала користуватися кредитними коштами банку, в зв'язку з чим за весь період несплати боргу відповідно до умов кредитного договору позивачем були нараховані проценти за користування кредитом і пеня за прострочення погашення кредиту, а також пеня за прострочення погашення процентів, які позивач просить стягнути з відповідачки на його користь, а також стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю, пояснивши, що рішенням суду з відповідачки була достроково стягнута заборгованість по кредиту в сумі 69 338 грн. 43 коп. На цю суму з 1 березня 2011 року по 24 жовтня 2013 року, тобто до дня остаточного погашення відповідачкою кредиту, нараховувалися відсотки і пеня за прострочення погашення кредиту і процентів. Представник позивача посилалася на те, що наявність судового рішення про стягнення з відповідачки повної суми кредиту і відсотків, які нею були тривалий час не виплачені, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє боржницю від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. І оскільки, після прийняття судових рішень, відповідачка протягом майже двох з половиною років продовжувала користуватися кредитними коштами банку та не виконала свого зобов'язання з повернення присуджених коштів, то вона має сплатити відсотки за користування цими коштами і пеню, які також передбачені і ЦК України.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги спочатку визнавав частково, а потім в письмових запереченнях просив взагалі відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що дія кредитного договору не може розповсюджуватися на стягнуту за рішенням суду суму заборгованості, а позивач мав скористатися правом отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто стягнути від присудженої суми 3 % річних і інфляційні збитки. Тобто, банк не мав правових підстав нараховувати на стягнуту судом всю суму заборгованості пеню і відсотки.

Свідок ОСОБА_4 - головний економіст Сумської обласної дирекції «Укргазбанку» в судовому засіданні пояснила, що відповідачка мала здійснювати щомісячний платіж за кредитним договором в розмірі 318 грн. 53 коп. до 11 липня 2011 року. В зв'язку з порушенням своїх зобов'язань, починаючи з 11 липня 2011 року по 20 липня 2011 року у неї вже виник прострочений платіж в розмірі 5 896 грн. 48 коп., а сума заборгованості по кредиту на вказану дату складала 63 441, 95 грн. Надалі відповідачка мала достроково погасити борг в повному обсязі, який присуджений їй за рішенням суду, але цей борг вона протягом тривалого часу не сплачувала. Прострочена сума заборгованості по відомості донарахувань відсотків з 21 липня 2011 року складається із суми заборгованості по кредиту, яка обрахована станом на 20.07.2011 року, - 63 441 грн. 95 коп. і суми простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 5 896 грн. 48 коп., що в загальному складає 69 338 грн. 43 коп., які і стягнуті згідно рішення суду. Відсотки нараховувалися на цю суму по мірі її зменшення до повного погашення боргу, тобто до 24 жовтня 2013 року. Розмір процентів обрахований відповідно до додаткової угоди від 31.03.2009 року і до п. 3.1.11 кредитного договору. В загальному розмір відсотків за період з 01.03.2011 року по 24.10.2013 року склав 20 599, 02 грн., про що детально розписано у відомості. Також на залишок боргу нараховувалася пеня за прострочення виконання зобов'язань по кредиту і відсотках, розмір пені відповідно зменшувався зі зменшенням суми заборгованості, про що також надані розрахунки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом по справі встановлено, що 4 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір 37/08/-ІКФ, згідно умов якого позивач надав відповідачці кредитні кошти на задоволення споживчих потреб в розмірі 85 000 грн. на строк до 3 лютого 2028 року (а.с. 6-10)

Відповідачка, в свою чергу, зобов'язалася здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані відсотки та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені вищезазначеним договором.

В зв'язку з систематичним порушенням зобов'язань за кредитним договором рішеннями Роменського міськрайонного суду від 15.02.2011 року і Апеляційного суду Сумської області від 17 березня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» стягнуто залишок боргу по кредиту в сумі 69 338 грн. 43 коп., по відсотках - 6533 грн. 70 коп., пеню за прострочення строків повернення кредиту - 1623 грн. 23 коп. (а.с. 18-19, 20-23).

Зазначені суми заборгованості по кредиту відповідачка сплачувала частинами. Останній платіж, яким відповідачка остаточно сплатила борг відбувся 25 жовтня 2013 року, що підтверджується меморіальними ордерами і випискою по особовому рахунку (а.с. 86-89).

Згідно п. 6.4 кредитного договору, строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили - по 10.01.2029 року.

Таким чином, кредитний договір є дійсним і діючим по сьогоднішній день, а тому його умови є обов'язковими для виконання сторонами договору.

Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору, позичальник зобов'язується у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.11 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Тобто, моментом припинення сплати відсотків за користування кредитом є момент повернення суми кредиту, а не момент прийняття судом рішення.

У разі прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Також,відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Отже, проценти за кредитом сплачуються саме за період користування кредитними коштами, тобто з моменту їхнього отримання до моменту погашення кредиту, а не до моменту прийняття рішення судом, оскільки момент сплати кредиту і видачі судового рішення можуть не співпадати.

Крім того, в п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до ст.ст. 526, 599 ЦК.

За змістом ст. 552, ч.2 ст. 625 ЦК України, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми, на які в запереченнях посилається представник відповідача, полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Право позивача на стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачкою, передбачене ч. 3 ст. 549 ЦК України, і відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, воно виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Отже, наявність рішень Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2014 року та Апеляційного суду Сумської області від 17 березня 2011 про стягнення з відповідачки заборгованості при умові її не погашення, не може звільняти боржника від відповідальності, яку вона взяла на себе при укладенні договору.

Таким чином, всі заперечення представника відповідача з приводу відсутності правових підстав нарахування позивачем відсотків і пені на прострочену заборгованість по кредиту, а також пені за прострочення сплати процентів спростовуються з огляду на вищезазначене.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що пеня нарахована згідно п. 5,3 Договору за період з 20.01.2011 року по 08.10.2013 року в розмірі 34 817 грн. 94 коп. - за прострочення погашення кредиту і 3 897 грн. 33 коп. - за прострочення погашення процентів. (а.с. 24).

З відомості донарахування відсотків за період з 01.03.2011 року по 24.10.2013 року відомо, що їх розмір виходить з умов додаткової угоди № 1 від 31.03.2009 року, а також п. 3.1.11 кредитного договору і становить 20 599 грн. 02 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в розмірі 59 314 грн. 29 коп., з яких: 20 599 грн. 02 коп. - заборгованість по процентам; 34 817 грн. 94 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту за період з 20.01.2011 року по 08.10.2013 року та 3 897 грн. 33 коп. - пеня за прострочення погашення процентів за період з 20.01.2011 року по 08.10.2013 року.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідачки підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 598, 599, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Сумської обласної дирекції «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість по кредитному договору № 37/08/-ІКФ від 04.02.2008 року в сумі 59 314 грн. 29 коп., а саме: 20 599 грн. 02 коп. - заборгованість по процентам; 34 817 грн. 94 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту за період з 20.01.2011 року по 08.10.2013 року та 3 897 грн. 33 коп. - пеня за прострочення погашення процентів за період з 20.01.2011 року по 08.10.2013 року., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 593 грн. 14 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. М. Очиргораєва