Рішення № 38669602, 14.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.14р.

Справа № 904/2302/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж АЕ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 5500,00 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж АЕ" (далі-відповідач) про стягнення 5500,00 грн. – заборгованості, з яких: 3000,00 грн. – неустойки, 2500,00 грн. – штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 4227 від 06.11.2013 року в частині своєчасного виконання робіт по збиранню нафтопродуктів з горизонтальних відстійників №№ 2,3, ЦВП ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2013 році.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 р., від 24.04.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб – підприємців (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Теміряєва, буд. 1, ідентифікаційний код 35005788) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуте до суду.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 14.05.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.2014 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж АЕ" (підрядник) укладений договір підряду № 4227 (далі - Договір) за умовами якого п.1.1. замовник доручає, а підрядник зобов’язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу по збиранню нафтопродуктів з горизонтальних відстійників №№ 2, 3, 4 ЦВП ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2013 році (додатком 1). У разі зміни строків виконання робіт тривалість ремонту визначається узгодженим обома сторонами графіком провадження робіт, або будь яким іншим документом, що узгоджений і підписаний обома сторонами. Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 2.1. Договору вартість робіт за даним Договором складає 50 000 грн., згідно з договірною ціною (додатком 4) ПДВ у розмірі 20 % складає 10000 грн. Усього вартість робіт за Договором, включаючи ПДВ, складає 60000,00 грн., у тому числі: утримування основних фондів 60000,00 грн., і лишається незмінною до повного виконання робіт.

Даний договір вступає в дію з 15.10.2013 р. і діє до 31.12.2013 р. або до належного виконання сторонами своїх зобов’язань по даному Договору в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше (п. 7.1. Договору).

На підставі спірного договору сторонами затверджений план-графік виконання робіт у 2013 р. (а.с. 23) зі строками з 15.10.2013 р. по 31.12.2013 р.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору підрядник зобов’язується проводити роботи в обсягах згідно з проектно-кошторисною документацією і в строки, що обумовлені в плані-графіку виконаних робіт.

Як вбачається з позовної заяви станом на 28.11.2013 р. відповідач не приступив до своїх зобов’язань за Договором, що призвело до втрати мастила, неможливості повторного використання мастила, та забрудненню навколишнього середовища. На підставі чого та керуючись ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України та п. 11.15 Договору позивачем в односторонньому порядку розірвано договірні відносини, про що відповідача повідомлено листом №22-1458 від 03.12.2013 р.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав у встановлений строк, у зв’язку з чим позивач просить стягнути на свою користь 3000,00 грн. – неустойки та 2500,00 грн. – штрафу , що і є причиною спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодексу України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6.1. Договору при порушенні умов договору підрядник зобов’язаний сплатити замовникові:

б) За порушення строків графіку капітального ремонту об’єкта або графіка робіт по окремій ділянці з вини підрядника, останній оплачує замовнику штраф в розмірі 5% від загальної вартості договору за відрахуванням вартості вже виконаних етапів робіт одноразово, а також неустойку в наступних розмірах:

- 0,5% від загальної вартості договору за кожний тиждень прострочення на протязі перших двох тижнів.

- 1% від загальної вартості договору за кожний послідуючий тиждень прострочення, починаючи з третього тижня.

За порушення строків графіку поточного ремонту об’єкту з вини відповідача позивач нарахував відповідачу неустойку у сумі 3000,00 грн. (за період з 15.10.2013 р. по 02.12.2013 р.) та штраф в розмірі 5% від загальної вартості договору в сумі 2500,00 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру неустойки та штрафу, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі: 3000,00 грн. – неустойки, 2500,00 грн. – штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж АЕ" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тимірязева, 1; код ЄДРПОУ 35005788) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1; код ЄДРПОУ 24432974) 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.) – неустойки, 2500,00 грн. (дві тисячі п’ятсот грн. 00 коп.) – штрафу, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) – судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська