Постанова № 38668699, 10.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/1427/14

10 квітня 2014 року 15год. 20хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Корнієнко М.О.

відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Сенді"

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102200 від 20.01.2014р. - , -ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Сенді" (далі - позивач або ПП "Сенді") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або Бердянська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 20.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розмір орендної плати встановлюється сторонами відповідно до умов договору. Збільшення розміру орендної плати за рішенням податкового органу не передбачено законодавством. Відповідач при донарахування грошових зобов'язань з орендної плати виходив саме із збільшеного розміру орендної плати, не приймаючи до уваги те, що конкретний розмір орендної плати встановлений у договорі. На час виникнення спірних правовідносин існувала нормативна г8рошова оцінка земельної ділянки, що містила коефіцієнт функціонального призначення 0,5. Міська рада не розглядала питання щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Податковий орган не може на власний розсуд змінити нормативну грошову оцінку без дотримання відповідної процедури. Отже, сплата податку у вигляді орендної плати у збільшеному розмірі буде можливою лише після зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але міською радою за поданням земресурсів, в не через перевірку податковим органом. Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач продав письмові заперечення проти позову. Зазначає, що позивач, після підписання акта готовності об'єкта до експлуатації, здавав окремі приміщення в оренду, позивач занизив базу оподаткування, оскільки мав сплачувати орендну плату за землю згідно коефіцієнту функціонального використання 2,5. Вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ПП "Сенді" зареєстроване як юридична особа (а.с.112, 113 том 1).

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Сенді" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 року, за результатам якої складено акт перевірки № 062/08/22-22-01-06 від 25.10.2013 (а.с.8-59 том 1). За результатами вказаної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 № 0001332211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб: за основним платежем - 67718,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11287,42 грн. (а.с.98 том 1).

Таке податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

З питань, порушених ПП "Сенді" у скаргах від 14.11.2013 № 164-2-Б та № 165-2-Б, відповідачем призначено та проведено позапланову виїзну документальну перевірку за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом перевірки від 09.01.2014 № 1/08-22-22-01-06/13624162 (а.с.61-97 том 1). Вказаною перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 271 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на суму 60775,73 грн., в тому числі: за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 на 22572,84 грн., за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 р. на 38202,89 грн.

За результатами виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 № 0000102200 (а.с.99 том 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 56266,24 грн., в тому числі, за основним платежем 49489,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6776,93 грн.

Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Перевіркою встановлено, що у перевірємому періоді ПП "Сенді" використовувало земельну ділянку площею 0,3073 га, розташовану за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 3-в, отриману в користування для розміщення морського клубу/елінгу на підставі договору оренди землі від 02.03.2006р. (із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.04.2008р.), укладеного з Бердянською міською радою і зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.08.2006. за № 040626500119 (а.с.100-104, 125 том 1).

Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки (п.4.1). Нормативна грошова оцінка згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів №86 від 01.02.2006р. складає 299979,21 грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації на поточний рік (п. 2.3). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівля (згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.04.2004 року, серія СВА № 608798). Після закінчення будівництва або закінчення терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт орендарю необхідно отримати довідку про грошову оцінку земельної ділянки з новим коефіцієнтом на функціональне використання землі (п.2.4). Строк дії договору - до 24.10.2010 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.3.1).

Згідно з витягу (довідки) Бердянського міського управління земельних ресурсів від 01.02.2006 № 86 з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 299979,21 грн. з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 0,5 (на період реконструкції) (а.с.105 том 1).

В ході перевірки та до матеріалів справи ПП "Сенді" надано акт від 18.08.2009р. готовності об'єкта до експлуатації та свідоцтво Інспекції держархбудконтролю у Запорізькій області від 19.08.2009 № 0800000303 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта - Морський клуб по вул. Макарова, 3-в у м. Бердянську, загальна площа 165 кв. метрів (а.с.137-141 том 1).

Перевіркою встановлено факт укладання ПП "Сенді" у 2010-2012 роках з фізичними особами - підприємцями договорів оренди частин приміщення "Морський клуб "Сенді" та частини літнього майданчику за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 3-в для організації роботи буфету (кафе) та надання місць розміщення на період відпочинку та тимчасового проживання (а.с. 144-157 том 1).

В акті зазначено, що ПП "Сенді" нараховувало та сплачувало орендну плату за землю після закінчення строку дії договору оренди (24.10.2010р.) без зміни коефіцієнта функціонального використання землі.

Рішенням Бердянської міської ради від 30.12.2010 №73 було поновлено з ПП "Сенді" договір оренди земельної ділянки площею 0,3073 га по вул. Макарова, 3-в у м. Бердянську та укладено з орендарем договір оренди від 16.02.2011р., зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Бердянськ, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.11.2011р. за №231040004000091 (а.с.162-166, 167 том 1).

Цільове призначення земельної ділянки: 03.08.- для будівництва та обслуговування об'єкту туристичної інфраструктури (п.14 договору). Умовами договору передбачено, що річна орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки (п.9). Нормативна грошова оцінка згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів № 164 від 15.02.2011р. становить 1881060,99 гривень. Розмір нормативної грошової оцінки є несталим і змінюється в зв'язку з: проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства; закінченням будівництва; закінченням терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт. Розмір орендної плати у вказаних випадках змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору (п.5 договору). Розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни умов господарювання, передбачених договором (п.12 договору).

Згідно з витягу (довідки) Управління земельних ресурсів у м, Бердянськ від 15.02.2011 № 164 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1881060,99 гри. з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5 (а.с.168 том 1).

Перевіркою встановлено, що при визначенні грошової оцінки земельної ділянки підприємством не враховано коефіцієнт функціонального використання землі 2,5.

За результатами перевірки на підставі даних з витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ПП "Сенді" за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 3-в, з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5 складає 1881060,99 грн., податковий орган зазначив, що позивачем занижено суму орендної плати за землю на 60775,73 грн.

З розрахунків грошових зобов'язань (а.с.209-210 том 1), рішення про результати розгляду первинних скарг (а.с.3-16 том 2) вбачається, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 № 0000102200 (а.с.99 том 1), відповідачем враховано строк в 1095 днів, протягом якого податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92, із змінами та доповненнями (який діяв до 01.01.2011р.), плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011р., визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.136 п., 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" 06.10.98 № 161 -XIV, із змінами та доповненнями, визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки ( стаття 15 Закону).

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. № 220 із змінами та доповненнями, пунктом 13 якого передбачено, що розмір плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п.286.2 ст. 286 розділу XIII Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі Така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 розділу XIII Податкового кодексу України розділу XIII Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 288 розділу XIII Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4).

Відповідно до пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення, оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від II. 12.2003р. № 1378-ІУ, із змінами та доповненнями. Відповідно до ст. 5 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 5 ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Методика) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, із змінами та доповненнями. Зокрема, до грошової оцінки земель населених пунктів, яка провадиться згідно з вказаною Методикою, застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), тобто вид економічної діяльності, для якого використовується ділянка.

Відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213 наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Відповідно до п. 3 вказаного наказу, нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = ВхНп/Нк*Кф*Км:

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %);

Нк - норма капіталізації (3 %);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Розмір коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається згідно із Додатком 1, таблиця 1.1, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджено наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук 27.01.2006 року №18/15/21/11, де зазначено, що - для земель, зайнятих поточним будівництвом та відведені під майбутнє будівництво використовується коефіцієнт 0,5; - для земель комерційного використання - коефіцієнт 2,5.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11 .98 року № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 року за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики, згідно якого до вказаних земель відносять землі, зайняті поточним будівництвом: відкриті землі, на яких в даний час ведеться будівництво (будівельні майданчики).

Судом встановлено, що будівництво на земельній ділянці завершено, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації (а.с.137-140 том 1), свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (а.с.141 том 1), що виключає застосування коефіцієнту функціонального використання - 0,5. Отже, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка обчислюється враховуючи коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки, повинен застосовуватися коефіцієнт в розмірі "2,5" замість коефіцієнта в розмірі "0,5".

Посилання позивача на те, що розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, а відтак, податковий орган не має справа донараховувати грошові зобов'язання, не знайшли свого підтвердження, оскільки орендна плата є формою плати за землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору.

Стаття 67 Конституції України вказує на те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що незалежно від визначеного розміру орендної плати за договором він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством.

Таким чином, позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати, оскільки мінімальний розмір плати за землю чітко визначено законом, а обов'язок контролювати повноту та своєчасність надходження таких платежів покладено саме на відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Сенді" (код ЄДРПОУ 13624162) на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька