Постанова № 38668529, 13.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2014 року № 826/1746/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/1746/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва

до відповідача ПАТ «Київський завод «Аналітприлад»

третя особа Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва

про стягнення заборгованості в розмірі 6 044,72 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва до відповідача ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» про стягнення заборгованості в розмірі 6 044,72 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014 р., відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/1746/14 та запропоновано відповідачу у строк до 28.02.2014 року, або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Так, 27.02.2014 р. до канцелярії суду від відповідача ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» надійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з нього заборгованості в розмірі 6 044,72 грн.

Зважаючи на таке, згідно вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2014 р. було призначено розгляд справи № 826/1746/14 за загальними правилами КАС України в судовому засіданні із викликом сторін.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2014 р. було залучено до участі у справі № 826/1746/14 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва.

Однак, зважаючи на неявку всіх осіб, що беруть участь у справі, в судове засідання 15.04.2014 р., суд, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, вирішив перейти до розгляду адміністративної справи № 826/1746/14 в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

За наслідками переходу судом до розгляду даної справи № 826/1746/14 в порядку письмового провадження, від позивача до канцелярії суду 16.04.2014 р. надійшло клопотання про долучення додаткових документів, та станом на 13.05.2014 р., будь-яких інших документів від сторін по справі до канцелярії суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» (реєстраційний № 04-07783).

З даного приводу, як зазначає позивач у позовній заяві, станом на час звернення до адміністративного суду заборгованість ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» перед Управлінням по відшкодуванню фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 становить 6 044,72 грн., та вказана заборгованість виникла у відповідача за період: липень-грудень 2013 р., відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які скеровувалися підприємству, докази чого надані до матеріалів справи.

Тобто, відповідно до позовної заяви та наданих до неї матеріалів, предметом даного адміністративного позову є стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1, яка утворилася через несплату відповідачем понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій гр. ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Згідно наданих позивачем до позовної заяви розрахунків витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача, призначених за списком № 1 за липень-грудень 2013 р., по ОСОБА_3 нараховано 1 715,59 грн. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за липень 2013 р, 1 715,59 грн. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за серпень 2013 р, та 1 715,59 грн. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за вересень 2013 р.

Таким чином, відповідно до наявних матеріалів справи, заявлена до стягнення заборгованість відповідача по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1 в загальному розмірі 6 044,72 грн. за період: липень-грудень 2013 р., стосується працівника відповідача ОСОБА_3 в сумі 5 146,77 грн., та працівника відповідача ОСОБА_2 відповідно в сумі 897,95 грн.

Проте, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми відповідного законодавства України, чинного на момент виникнення спірних відносин, а також заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії цим особам призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення ними пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (ст. 13), а саме:

- для чоловіків, які були зайняті повний робочий день на роботах за списком №1, і після атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- для жінок, які були зайняті повний робочий день на роботах за списком №1, і після атестації робочих місць, - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

- для чоловіків, які були зайняті повний робочий день на роботах за списком № 2, і після атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- для жінок, які були зайняті повний робочий день на роботах за списком № 2, і після атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пільгові пенсії призначаються працівникам на підставі довідок, що видаються підприємствами про характер шкідливості виконуваної роботи працівника на даному підприємстві.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Також, згідно Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64\8663 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підприємствами підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

- для платників, підприємств, установ, організацій, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, підприємств, установ, організацій, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату" доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до позовної заяви та наданих до неї матеріалів, предметом даного адміністративного позову є стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1, яка утворилася через несплату відповідачем понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій гр. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в загальному розмірі 6 044,72 грн.

Так, згідно наданих позивачем до позовної заяви розрахунків витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача, призначених за списком № 1 за липень-грудень 2013 р., по ОСОБА_3 нараховано 1 715,59 грн. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за липень 2013 р, 1 715,59 грн. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за серпень 2013 р, та 1 715,59 грн. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за вересень 2013 р.

Таким чином, відповідно до наявних матеріалів справи, заявлена до стягнення заборгованість відповідача по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1 в загальному розмірі 6 044,72 грн. за період: липень-грудень 2013 р., стосується працівника відповідача ОСОБА_3 в сумі 5 146,77 грн., та працівника відповідача ОСОБА_2 відповідно в сумі 897,95 грн.

Однак, вивчивши наявні матеріали справи та норми відповідного законодавства з приводу нарахування, виплати та доставки пільгових пенсій, що було чинним на момент виникнення спірних відносин, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва безпідставно включило гр. ОСОБА_3 в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки, у випадку з даним працівником, ПАТ «Київський завод «Аналітприлад», на переконання суду, не зобов'язане здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії даному громадянину (ОСОБА_3), у зв'язку з наступним.

Відповідно до наявних у справі доказів, що жодним чином не було спростовано позивачем, гр. ОСОБА_3 пенсія була призначена 31.12.2003 року за списком № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, для відшкодування витрат на виплату пенсій для осіб, що набули право на пенсію до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зберігається такий саме порядок, що діяв до 01.01.2004 року.

Так, до набуття чинності вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме до 01.01.2004 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, підприємствами не відшкодовувались.

Зазначеної позиції притримується також і Пенсійний фонд України відповідно до листа Пенсійного фонду України від 27.06.2006 р. № 8215/03-20.

Відповідно до зазначеного, законодавство України передбачало відшкодування витрат на виплату пенсій за рахунок підприємств у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: «Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б»- «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів у 1992 році, 70 процентів у 1993 році, 80 процентів у 1994 році, процентів у 1995 році і 100 процентів у 1996 році.».

Зазначена норма Закону України «Про пенсійне забезпечення» була виключена із ст. 13 Законом України від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України».

Цим же законом до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» було внесено наступну норму: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначена норма діє і на час розгляду даної адміністративної справи.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пенсії особам на пільгових умовах, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, передбачені пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже, витрати Пенсійного фонду на доставку та виплату пенсій зазначеним особам до 01.01.2004 року не відшкодовувались.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.

Аналогічної позиції дотримується також і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04.09.2013 р. по справі № К/9991/64388/12, постанові від 27.03.2013 р. по справі № К/9991/61358/12, постанові від 04.04.2012 р. по справі № К/9991/23753/11, ухвалі від 02.06.2011 р. по справі № К-31337/10, ухвалі від 09.02.2012 р. по справі № К-46048/09 та інших рішеннях.

Отже, як підтверджується наявними матеріалами справи та не було жодними допустимими доказами по справі спростовано позивачем, Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва необґрунтовано, а відповідно протиправно до розрахунків за кожний місяць стягнення було включено гр. ОСОБА_3, що набув право на пенсію ще 31.12.2003 року, а саме до набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004 року.

Таким чином, в даному випадку вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів на відшкодування витрат на доставку і виплату пенсій для особи, що набула право на пенсію до набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме гр. ОСОБА_3, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, як було зазначено вище та підтверджується наявними у справі доказами, гр. ОСОБА_3 пенсія була призначена ще 31.12.2003 року за списком № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте як розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, в якому було зазначено про призначення пенсії даному громадянину було надіслано відповідачу тільки в липні 2013 року, тобто майже через 10 років після призначення пенсії, із вже наявною заборгованістю за вказаний період.

Жодних обґрунтованих пояснень з даного приводу, а саме - чому протягом майже 10 років відповідачу не надсилалося розрахунків на здійснення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по гр. ОСОБА_3 (що набув право на пенсію ще 31.12.2003 року), та такі розрахунки почали скеровуватися відповідачу тільки з липня 2013 року, - позивачем суду надано не було, так само як і не було допустимими доказами обґрунтовано підстави заявлення стягнення з відповідача коштів на відшкодування витрат на доставку і виплату пенсій для особи (гр. ОСОБА_3), що набула право на пенсію до набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зважаючи на таке, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості відповідача по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1 по гр. ОСОБА_2 у розмірі 897,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду обґрунтованість заявлених ним позовних вимог в частині наявної заборгованості відповідача по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1 по гр. ОСОБА_2 у розмірі 897,95 грн., проте як відповідач надав суду обґрунтовані докази безпідставності заявлених позивачем позовних вимог в частині заборгованості відповідача по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1 по гр. ОСОБА_3 у розмірі 5 146,77 грн., що набув право на пенсію до набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» (юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Шутова, 16, р/р 26007301230216 в Філії Жовтневе відділення ПІБ м. Києва, МФО 322067, ЄДРПОУ 14311181) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (м. Київ, 03151, вул. Керченська, 5-А, р/р 256023012613 в Головному управлінні Ощадбанку по Києву та Київській області ВАТ «Державний Ощадбанк України» МФО 322669, ЄДРПОУ 26063727) заборгованість по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за липень 2013 року, за серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року у розмірі 897,95 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 13.05.2014 р.