Ухвала суду № 38665541, 15.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2014 рокусправа № 804/565/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Конько О. С. (дов. від 24.03.2014 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року

у справі №804/565/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000711721 від 03.09.2012 про сплату грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на суму 38058,84 грн. Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001041721 від 21.11.2012 про сплату грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 89,03 грн. Рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС у Львівській області №24666/10/10-2005/1909 від 15.11.2012 визнати таким, що не відповідає чинному законодавству, та скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті документальної перевірки відповідачем не вказано і не наведено жодних посилань на первинні документи та документи бухгалтерського і податкового обліку, на підставі яких зроблено висновок про анулювання філією «Західне ГРУ» ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» боргу фізичним особам. Позивач вказує у період, який перевірявся, філією «Західне ГРУ» не проводилось анулювання боргів фізичним особам та жодні списки анульованих боргів не складались, оскільки у вказаний вище період ним здійснювалось списання безнадійної заборгованості за рахунок раніше сформованого резерву, яке не можна ототожнювати із поняттям «анулювання заборгованості».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000711721 від 03.09.2012, №0001041721 від 21.11.2012. Рішення про результати розгляду первинної скарги №24666/10/10-2005/1909 від 15.11.2012 визнано таким, що не відповідає чинному законодавству, та скасовано.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 85), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що проведеною перевіркою встановлено факт анулювання боргу філією «Західне ГРУ» ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» фізичним особам в сумі 253659,00 грн., що підтверджується реєстром списаних боргів за рахунок страхового резерву та протоколом кредитного комітету про списання від 29.03.2011, чим порушено вимоги пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Представник позивача в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова проведено виїзну позапланову перевірку філії Західного головного регіонального управління ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 20.06.2012, за результатами якої складено акт №806/22-0/20784660 від 01.08.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.4.5 п.168.4, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: не нарахований податок на доходи фізичних осіб в сумі 38057,84 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000711721 від 03 вересня 2012 року, яким філії «Західне ГРУ» ПАТ КБ «ПриватБанк» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи найманих працівників у розмірі 38058,84 грн., в тому числі за основним платежем - 38057,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Позивач оскаржив означене податкове повідомлення-рішення, за результатами якого рішенням Державної податкової служби у Львівській області про результати розгляду скарги №24666/10/10-2005/1909 від 15.11.2012 податкове повідомлення-рішення №0000711721 від 03 вересня 2012 року залишено без змін, донараховано 89,03 грн. основного платежу по податку на доходи з фізичних осіб.

У відповідності з вказаним рішенням відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001041721 від 21.11.2012, яким філії «Західне ГРУ» ПАТ КБ «ПриватБанк» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи найманих працівників у розмірі 89,03 грн., в тому числі за основним платежем - 89,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Згідно пп.«д» пп.64.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок та подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до положень п.п.159.1, 159.2 п.159 ст.159 Податкового кодексу України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат.

За рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пп.159.4.1 п.159.4 ст.159 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.1 затвердженого Постановою Правління Національного банку України №172 від 01.06.2011 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву цей Порядок встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України.

Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну (далі - безнадійна заборгованість) відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України №23 від 25.01.2013, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за №231/20544 від 15.02.2012.

Так, пунктами 2.1. та 2.2 вказаного Положення передбачено, що банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов'язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання. Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов'язання за такими категоріями якості: І (найвища) - немає ризику або ризик є мінімальним; ІІ - помірний ризик; ІІІ - значний ризик; IV - високий ризик; V (найнижча) - реалізований ризик. Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів. Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку). Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п. 3, 5, 7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву).

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом кредитного комітету позивача №Э.DN.20.1.3.2/6-63 від 31.03.2011 прийнято рішення про визнання безнадійною та списання з балансу до 31.03.2011 за рахунок раніше сформованого резерву заборгованості по простроченим кредитам на суму 14752040,30 грн. згідно переліку, затвердженого службовою запискою №Э.49.0.0.0/4-721 від 29.03.2011.

Отже, вказаним протоколом позивач здійснив списання кредитної заборгованості за рахунок коштів страхового резерву, а не анулювання суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що кредитна заборгованість, визначена в протоколі кредитного комітету позивача, не є прощеною і зобов'язання боржників по кредитним договорам з позивачем не припиняються, оскільки у банку залишається право вимагати повернення несплаченої суми кредиту.

Враховуючи наведене, заборгованість, списана позивачем за рахунок коштів страхового резерву, не є анульованою заборгованістю, а відтак прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги є такими, що не відповідають діючому законодавству, є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене вище, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі №804/565/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко