Рішення № 38664500, 13.05.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1968/14-ц

Провадження № 2/645/1003/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 травня 2014 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

при секретарі - Ляховій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом:

Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 35990,17 грн., у тому числі 6000,00 грн. боргу, 6539,11 грн. процентів за користування кредитом, 26,30 грн. строкових процентів, 23224,76 грн. пені за несвоєчасне погашення платежів та 200,00 грн. віндикаційних витрат за кредитним договором №С24.955.70140 від 23.06.2011 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом строку дії договору боржник систематично не сплачував кредит та процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться заяви в яких представник позивача просить розглянути справу у його відсутність, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі до суду не надав. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання особисто відповідачем судових повісток.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

23 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Плюс Банк", правонаступником якого є ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №С24.955.70140 на поточні потреби, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит в розмірі 6000,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (за наявності) строком на 12 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,00% річних від залишкової суми кредиту, а також зі сплатою за кредитне обслуговування в розмірі 2,80% річних від початкової суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у сумі 6000,00 гривень, що підтверджується копією ордеру - розпорядження №1 про видачу кредиту, яким відповідачу перераховано 5331,56 грн., копією ордеру-розпорядження б/н про сплату страхового платежу, яким відповідачу перераховано 454,18 грн. та копією ордеру - розпорядження б/н про сплату страхового платежу по втраті працездатності, яким відповідачу перераховано 214,26 грн. Доказів неотримання грошових коштів відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору, позивальник повертає кредит разом з процентами та платою за кредитне обслуговування в 12 щомісячних внесках до 23 дня/числа кожного місяця, при чому перші 11 внески/внесків у рівній сумі 695,50 гривень, а останній внесок у сумі 696,33 до 23.06.2012 року.

Судом встановлено, що відповідач за весь час дії кредитного договору жодного разу не сплатив заборгованість по кредиту, процентам та плату за обслуговування кредиту, внаслідок чого станом 08.01.2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором №С24.955.1040 від 23.06.2011 року у розмірі 35990,17 грн., з яких 6000,00 прострочений борг, 6539,11 грн. прострочені проценти, 26,30 строкові проценти.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх договірних зобов'язань, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у сумі 6000,00 гривень, законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором.

Умови нарахування та сплати відсотків за користування кредитом встановлені п.п. 1.4 - 1. 5 Договору.

Сума нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором №С24.955.1040 від 23.06.2011 року склала 6565,41 грн., у тому числі 6539,11 грн. прострочені проценти та 26,30 грн. строкові проценти.

Таким чином суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за нарахованими відсотками за користування позикою у розмірі 6565,41 грн. законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 2.4. кредитного договору, Банк має право стягнути з Позичальника пеню (штрафні санкції), що нараховується за кожне день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, лати за обслуговування кредиту) в розмірі 0,15% - в період прострочення оплати від 1 до 60 днів та 0,65% - в період прострочення оплати від 1 до 60 днів та 0,65 - в період прострочення оплати з 61 дня та по день повного погашення боргу за Договором.

Згідно наданих позивачем розрахунків, сума пені, розрахованої за кожен день прострочення суми заборгованості за період з 08.01.2013 року по 08.01.2014 року становить 23224,76 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку, наданого позивачем, пеня нарахована в межах строків позовної давності.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23224,76 грн. пені є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Стягнення віндикаційних витрат умовами Договору не передбачено, і відповідно до ст. 60 ЦПК України позивачем не доведено, таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача віндикаційних витрат в розмірі 200,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в загальній сумі 357,90 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код 19390819, рахунок №29095495570140.980 у ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310) 6000,00 грн. заборгованості за кредитом, 6539,11 заборгованості по процентам, 26,30 заборгованості по строковим процентам, 23224,76 грн. заборгованості по пені та 357,90 грн. витрати по сплаті судового збору.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя Федорова О.В.