Вирок № 38663060, 13.05.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

13.05.2014

Справа № 175/4623/13-к

Вирок

Іменем України

13 травня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

колегії суддів: головуючого - судді Бровченка В.В.,

суддів - Бойка О.М., Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Кукушкіній Н.В.,

за участю: прокурора Орлянської М.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12013040440001814 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Марганець Дніпропетровської області, там же зареєстрованої АДРЕСА_4, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, не працюючої, проживаючої АДРЕСА_5, не судимої в силу ст.89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України,

встановив:

24 червня 2013 року близько 17.00 годин ОСОБА_2 прибула на запрошення своєї племінниці ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1, в якій ОСОБА_3 протягом останніх 8 років проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_4.

З цього моменту обвинувачена перебувала у вказаній квартирі разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його знайомим ОСОБА_6, з якими вживала алкогольні напої.

Під час спілкування ОСОБА_2 стало відомо про те, що разом з ОСОБА_4 її племінниця зловживають спиртними напоями, а також про часті випадки побиття ОСОБА_4 ОСОБА_3, що вплинуло на спотворення її обличчя.

Приблизно о 21 годині 30 хвилин 24 червня 2013 року у той момент, коли ОСОБА_2 знаходилась разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у спальній кімнаті зазначеної квартири, вона побачила, як ОСОБА_4, застосовуючи до ОСОБА_3 фізичне насильство, завдав їй удар ногою в область тулубу ззаду, після чого штовхнув на диван, від чого остання впала на диван та заснула.

Реагуючи на вказані протиправні дії ОСОБА_4, обвинувачена зробила йому зауваження, у зв'язку з чим, між ними в присутності ОСОБА_6 у приміщенні спальної кімнати виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_4, завдаючи ОСОБА_2 фізичного болю, штовхнув її руками, після чого почав душити руками за горло.

Близько 22.00 години 24 червня 2013 року ОСОБА_2, реально побоюючись за своє життя та здоров'я, захищаючись від протиправних суспільно небезпечних дій ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та завдав їй фізичного болю, був агресивно налаштованим до неї й переважав її у фізичній силі, в той момент, коли їй вдалося вирватись від ОСОБА_4, побігла до кухонного приміщення, де, зачинивши за собою двері, з розташованого у ньому столу взяла кухонного ножа та, озброївшись ним, утримуючи ніж перед собою у правій руці, направилась у сторону спальної кімнати, з якої в цей час в її напрямку вийшов ОСОБА_4

Далі, у той момент, коли відчинились міжкімнатні двері, які ведуть у кухонне приміщення зазначеної квартири, ОСОБА_2 раптово побачивши перед собою ОСОБА_4, який рухався в її сторону, утримуючи вказаний ніж у правій руці, перевищуючи межі необхідної оборони, умисно нанесла ним один удар ОСОБА_4 у область грудної клітини зліва, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення, що починається колото-різаною раною на шкіряних покровах грудної клітини ліворуч та продовжується у рановий канал довжиною 10,5 см з направленням його спереду-назад дещо справа наліво, практично у вертикальному напрямку до горизонтально розташованого тіла, з пошкодженням по ходу м'яких тканин грудної клітини, хрящової частини 6-го та часткового 7-го ребер, серцевої сорочки та серця; скупчення крові у порожнині серцевої сорочки у кількості біля 200 мл; крововиливів у товщі м'яких тканин по ходу ранового каналу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент заподіяння, від яких ОСОБА_4 помер.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у вчинені інкримінованого їй злочину визнала повністю і пояснила, що не бажала смерті ОСОБА_4, діями якого по відношенню до племінниці та до себе була обурена і захищалася за допомогою ножа, яким нанесла йому один удар за обставин, зазначених у обвинувальному акті в редакції від 19.03.2014 року. У вчиненому щиросердно розкаялася, цивільний позов представника потерпілого визнала частково і просила застосувати до неї амністію.

Провина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_3, яка у суді пояснила, що 24.06.2013 року приблизно з 17 години до 21 години вона разом із ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 вживала спиртні напої. Під час спілкування з обвинуваченою, яка доводиться її тіткою, вона поскаржилася про її систематичне побиття співмешканцем ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_4 почав знову її без причин бити ногами, штовхнув на диван, куди вона впала і заснула, оскільки знаходилася у стані сильного алкогольного сп'яніння, а коли прокинулася, то всі відпочивали. Зранку вони виявили, що ОСОБА_4 помер і від ОСОБА_2 їй стало відомо, що коли ОСОБА_4 застосував до обвинуваченої фізичну силу, остання вдарила його ножем.

Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_6

Матеріалами кримінального провадження № 12013040440001814, а саме:

- протоколом огляду від 25.06.2013 року, із якого вбачається, що місцем пригоди є квартира АДРЕСА_1, в якій виявлено труп ОСОБА_4 з ножовим пораненням грудної клітини, а також вилучені запаховий слід із ножа, ніж, зрізи нігтів трупа та інші предмети (т.1,а.п.11-19);

- висновком судової дактилоскопічної експертизи № 70/01-605 від 07 серпня 2013 року, із якого вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 виявлені та вилучені три сліди пальців рук, відкопійовані на три липкі стрічки розмірами 48х70 мм, 48х61 мм, 48х63 мм (слід розміром 25х30 мм) та слід долоні, відкопійований на липку стрічку розміром 45х53 мм, які залишені ОСОБА_2 (т.1,а.п.73-95);

- висновками експертів № 316к від 15.07.2013 року, № 573 від 19-25 липня 2013 року, відповідно до яких в п'яти зіскобах (об'єкти №№ 1,2,3,4,5), вилучених при огляді місця скоєння злочину, знайдена кров людини, при серологічному досліджені якої виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження крові в зазначених зіскобах від особи групи А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, у тому числі й від ОСОБА_4, кров якого належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО (т.1,а.п.109,120-123);

- висновком експерта № 495 від 23 липня - 06 серпня 2013 року, відповідно до якого на клинку ножа (об'єкти №№ 1-4) знайдена кров людини, при серологічному досліджені якої виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження даних слідів від ОСОБА_4 і виключає можливість походження від ОСОБА_2 (т.1,а.п.128-132);

- висновком експерта № 497 від 23 липня - 05 серпня 2013 року, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_4 (об'єкт № 2) встановлена наявність крові, знайдені клітини середніх шарів епідермісу та виявлений білок людини. Враховуючи результати серологічного дослідження можливо припустити, що кров у цих слідах могла походити від особи з групою крові А із вмістом супутнього антигену Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі від самого ОСОБА_4 Однак, враховуючи групову властивість крові ОСОБА_2 не виключається можливість домішку її крові в піднігтьовому вмісті лівої руки трупа ОСОБА_4 (т.1,а.п.144-148);

- актом судово-медичного дослідження № 1081 від 26 червня - 25 липня 2013 року і висновком експерта № 1081/188-Е від 25 липня - 07 серпня 2013 року, із яких вбачається, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення, що починається колото-різаною раною на шкіряних покровах грудної клітини ліворуч та продовжується у рановий канал довжиною 10,5 см, з направленням його спереду-назад, дещо справа наліво, практично у вертикальному напрямку до горизонтально розташованого тіла, з пошкодженням по ходу м'яких тканин грудної

клітини, хрящової частини 6-го та часткового 7-го ребер, серцевої сорочки та серця; скупчення крові у порожнині серцевої сорочки у кількості близько 200 мл; крововиливів у товщі м'яких тканин по ходу ранового каналу. Смерть його настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилося тампонадою серцевої сорочки витеклою кров'ю. Пошкодження на шматку шкіри з грудної клітини є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 19,5 мм, який мав гостре лезо та обух товщиною близько 1,2 мм (т.1,а.п.161-164,169-171);

- висновком експерта № 491-МК від 15 - 16 серпня 2013 року, відповідно до якого на шматку шкіри грудей від ОСОБА_4 мається пошкодження у вигляді колото-різаної рани, яке заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 19,5 мм, який мав гостре лезо та обух товщиною близько 1,2 мм. Досліджене пошкодження на шматку шкіри з ділянки грудей могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа (т.1,а.п.221-225);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 30.08.2013 року і фото-таблицею до нього, відповідно до яких ОСОБА_2 вказала на ніж під № 3 і заявила, що саме цим ножем вона нанесла ножове поранення ОСОБА_4 (т.1,а.п.238-241);

- речовими доказами: запаховим слідом з ножа, ножем, липкими стрічками зі слідами пальців рук, зрізами нігтьовими з рук трупа ОСОБА_4, зразками крові ОСОБА_2, зіскобами та іншими предметами (т.1,а.п.248-249).

Оцінивши у сукупності зібрані по кримінальному провадженню докази, досліджені у судовому засіданні, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченою змісту обставин інкримінованого їй діяння, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті в редакції від 19 березня 2014 року обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2, і це кримінальне правопорушення вчинено саме нею, й суд її умисні дії кваліфікує за ст.118 КК України як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Доводи ОСОБА_2 про те, що в момент вбивства вона не контролювала свої дії через протиправну поведінку ОСОБА_4, так як була обурена його діями по відношенні до своєї племінниці, тобто знаходилась у стані фізіологічного афекту, суд до уваги не приймає, оскільки ці доводи не знайшли підтвердження. Відповідно до висновку стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 280 від 26.12.2013 року, призначеної судом за клопотанням сторони захисту, ОСОБА_2 в момент вчинення інкримінованого їй діяння в фізіологічному афекті чи іншому надінтенсивному емоційному стані, який суттєво вплинув би на її свідомість та діяльність, не знаходилась. Її дії були послідовними, цілеспрямованими, зі збереженням орієнтації в навколишньому і особах. Емоціональне збудження, яке розвинулося у ОСОБА_2 в ситуації конфлікту на фоні алкогольного сп'яніння, було не надто виражено, що не позбавляло її можливості правильно сприймати навколишнє, розуміти характер і значення своїх дій, здійснювати свідомий вольовий контроль над ними. Крім того, знаходження у стані алкогольного сп'яніння, само по собі виключає констатацію фізіологічного афекту як такого (а.с.74-78 судового провадження).

На досудовому слідстві при проведенні слідчого експерименту 12.08.2013 року підозрювана ОСОБА_2 у присутності понятих, захисника і спеціаліста СМЕ розповіла і на статисті показала, при яких обставинах вона заподіяла ножове поранення ОСОБА_4, а саме, що останній самостійно наткнувся на ніж (т.1,а.п.207-212). Під час судового розгляду обвинувачена спочатку давала такі ж пояснення, а у подальшому після зміни обвинувачення вину визнала повністю. Такі її показання суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до висновку експерта № 1081/218-ДЕ від 19 - 21 серпня 2013 року тілесне пошкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця, за умов на які вказує ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту, утворитися не могло (т.1,а.п.216-217).

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2, - раніше притягалася до кримінальної відповідальності за хуліганство, але в силу ст.89 КК України вважається не судимою, задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують її покарання, суд визнає щиросердне каяття і повне визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_2, наслідків злочину і відношення до них обвинуваченої, колегія суддів вважає необхідним призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі, передбачене санкцією ст.118 КК України.

Підстав для призначення альтернативного покарання, передбаченого за вказаний злочин, колегія суддів не вбачає.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні». За приписом п. «є» цього Закону амністія не може бути застосована до осіб, які не відшкодували завдані ними збитки або не усунули заподіяну злочином шкоду.

З урахуванням цих вимог закону і невідшкодування потерпілому завданої злочином моральної шкоди, клопотання захисника у судових дебатах і обвинуваченої в останньому слові про звільнення від покарання по амністії, не підлягають задоволенню.

На досудовому слідстві ОСОБА_7, представник потерпілого ОСОБА_8, заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 50000 грн. У своїй заяві від 24.09.2013 року ОСОБА_7 позов підтримала і просила задовольнити його у повному обсязі (аркуш 13 судового провадження).

Колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних і емоційних страждань, які переніс ОСОБА_8, батько померлого ОСОБА_4 у зв'язку з умисними діями обвинуваченої, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність у потерпілого моральних переживань, які негативно відобразилися на його моральному стані з вини ОСОБА_2, а тому сума у розмірі 30000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду. Підстав для стягнення зазначеної суми на користь ОСОБА_7, про що вона зазначила у позові (т.1,а.п.180-181), колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертизи, які складають 4413 грн., що підтверджується довідкою НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (т.1,а.п.72).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.118 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати по протоколу затримання, складеному в порядку ст.208 КПК України, тобто з 26 червня 2013 року.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Клопотання захисника ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2 про застосування амністії - залишити без задоволення.

Кухонний ніж, запаховий слід з ножа, 35 липких стрічок зі слідами пальців рук, зрізи нігтьові з рук трупа ОСОБА_4, зразки крові ОСОБА_2, зіскоби та інші предмети, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_9 від 30 серпня 2013 року, - знищити після набрання вироком законної сили.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути із обвинуваченої ОСОБА_2 4413 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 70/01-605 від 07 серпня 2013 року).

В рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, стягнути із обвинуваченої ОСОБА_2 30000 (тридцять тисяч) гривень на користь потерпілого ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченою - у той самий строк з дня вручення копії вироку.

Головуючий суддя В.В. Бровченко

Суддя О.М. Бойко

Суддя О.Л. Воздвиженський