Рішення № 38662416, 05.05.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 травня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Ігнатюка Б.Ю. і Мацунича М.В.,

при секретарі: Саварина Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 лютого 2014 р. за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та малого приватного торгово-комерційного підприємства «Верховина» про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

у листопаді 2013 р. публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 та МПТКП «Верховина», в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь кредитну заборгованість у розмірі 160515.01 грн.;

- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно (кафе-магазин, міні-пекарня МПТКП «Верховина») загальною площею 192.5 кв. м, яке знаходиться у АДРЕСА_1, для задоволення вимог, що виникли за кредитним договором № 11201755000 в розмірі 160515.01 грн., установивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження;

- стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.

На обґрунтування Банк зазначав, що 21.08.07 р. уклав із ОСОБА_2 кредитний договір № 11201755000 на суму 50000 доларів США терміном по 21.08.14 р.

11.05.11 р. було укладено додаткову угоду про зміну строку сплати процентів та графіку погашення кредиту, а 09.06.11 р. - угоду щодо збільшення суми кредиту за кредитним договором, видачу нових траншів у межах ліміту кредитної лінії в розмірі 428837.62 грн. За останньою угодою було видано новий транш у розмірі 214418.81 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 21.08.07 р. був укладений договір іпотеки з майновим поручителем - іпотекодавцем МПТКП «Верховина», та передано в іпотеку Банку нерухоме майно: кафе-магазин і міні - пекарня загальною площею 192.5 кв. м, ринкова вартість якого складає 527724.00 грн.

Однак, ОСОБА_2 своїх зобов'язань не виконала, через що станом на 12.11.13 р. загальна сума заборгованості склала 160515.01 грн., із яких:

- 135876.47грн. - заборгованість за кредитом;

- 19913.29 грн. - заборгованість по відсотках;

- 4725.25 грн. - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань;

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10.02.14 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 160515.01 грн. кредитної заборгованості, а з обох відповідачів - 802.58 грн. судових витрат. У решті позову відмовлено. (а.с.69-72).

Апелянт просить змінити це рішення і повністю задовольнити позовні вимоги. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує, що суд першої інстанції не врахував те, що вартість предмету іпотеки, визначеної у договорі станом на 21.08.07 р., не є чинною і не може бути підставою для порівняння співмірності заявлених вимог до вартості предмета іпотеки на момент розгляду справи.

Суд першої інстанції виходив з того, що вартість предмету іпотеки значно перевищує суму заборгованості.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - зміні, з таких мотивів.

Згідно з положеннями ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 589 цього Кодексу та ст.ст. 33 ч.1, 11 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду (ст. 39 Закону «Про іпотеку»). Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або ст. 589 ЦК щодо заставодавця).

Заборгованість позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 11201755000 від 21.08.07 р. повністю доведена. Згідно з розрахунком загальна сума такої станом на 12.11.13 р. складає 160515.01 грн. (а.с.27-32).

За договором іпотеки № б/н від 21.08.07 р. МПТКП «Верховина» за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 поручилося своїм майном (кафе-магазин і міні-пекарня) загальною площею 192.5 кв. м, яке знаходяться у АДРЕСА_1. Ринкова вартість такого на час укладення договорів складала 527724.00 грн.

Тобто, особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця.

Законом України «Про іпотеку» встановлено, що суд управі відмовити в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав (ч. 3 ст. 39 цього Закону).

При цьому суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст. 3 ЦК).

Однак, із урахуванням фактичних обставин справи (зокрема, значна сума кредитної заборгованості, неможливість для Банку як іпотекодержателя задовольнити свої інтереси за основним зобов'язанням без звернення стягнення на предмет іпотеки, що, безумовно, завдасть йому збитків, належність предмету іпотеки до комерційних об'єктів, первісна (при укладенні договору) неспівмірність вартості кредиту і предмету іпотеки, відсутність оцінки останнього на момент розгляду справи) колегія суддів вважає, що відмова суду першої інстанції у задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованою.

Тобто, рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню, а вказана вимога - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 303 ч.1, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 лютого 2014 р. змінити.

3. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11201755000 від 21.08.2007 р. між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на загальну суму 160515.01 грн. звернути стягнення на належну малому приватному торгово-комерційному підприємству «Верховина» на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: кафе-магазин і міні-пекарня загальною площею 192.5 кв. м, які знаходиться у АДРЕСА_1, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4. Решту рішення залишити без змін.

5. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: