Ухвала суду № 38659237, 07.05.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/3163/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц В. І.Номер провадження 22-ц/788/938/14 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 5

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Сибільової Л. О.,

суддів - Маслова В. О., Криворотенка В. І.,

за участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Могрицька сільська рада Сумського району, про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та зобов'язання до знесення літньої кухні,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2014 року усунуто перешкоди в користуванні належним ОСОБА_4 житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1, та зобов'язано ОСОБА_3 знести димохід на самочинно збудованій літній кухні в належному їй домоволодінні в АДРЕСА_2, який встановлений на ній поблизу межі між їх земельними ділянками. В іншій частині позову відмовлено за його необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. на повернення судового збору та 400 грн. витрат за надання юридичної допомоги, всього 643 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, яка підтримала скаргу з мотивів, в ній викладених, позивача, який заперечує проти скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 грудня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що йому на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 08 лютого 1991 року належить житловий будинок в АДРЕСА_1.

На підставі рішення виконкому Могрицької сільської ради від 06 серпня 1993 року №23 йому передана у приватну власність земельна ділянка за вказаною адресою площею 0,43 га, з них: для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,03 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,40 га.

Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок та суміжна земельна ділянка, що знаходяться по АДРЕСА_2

В 2003 році відповідачка на межі земельної ділянки, яка належить йому, без його погодження збудувала літню кухню довжиною 6 метрів, яка стала перешкоджати нормальному користуванню його власністю, а саме: в бік його двору відповідач вивела димову трубу, що знаходиться в її літній кухні. В літній кухні вона готує їжу для своєї худоби і від цього в його дворі постійно відчуваються запахи від їжі та диму, що виходять з труби. Це унеможливлює провітрювання належного йому будинку та сушіння білизни у дворі.

Літня кухня ОСОБА_3 збудована з порушенням протипожежних норм та правил, а саме: не витримана протипожежна відстань до його будівлі.

Згідно повідомлення служби наглядово-профілактичного обслуговування Сумського району при Управлінні держтехногенбезпеки у Сумській області №393 від 10 квітня 2013 року, протипожежний розрив між його житловим будинком та літньою кухнею відповідачки суперечить вимогам додатку 3.1 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

У зв'язку з відсутністю відливів з даху літньої кухні відповідачки під час ливнів та снігових опадів вода стікає на його житловий будинок, підмочує фундамент, що призводить до сирості та плісняви на стіні.

Він неодноразово звертався до відповідачки з вимогою не чинити йому перешкоди у користуванні житловим будинком та усунути вказані перешкоди, але на його вимоги вона не реагувала.

Просив усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідачку знести літню кухню в належному їй домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4-5).

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач не наполягав на знесенні літньої кухні відповідачки, просив усунути перешкоди у користуванні його власністю шляхом знесення димової труби з її кухні (а.с. 90).

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 самочинно побудувала літню кухню на належній їй земельній ділянці поблизу межі між земельними ділянками сторін з порушенням державних будівельних та протипожежних норм, встановлений на кухні димохід перешкоджає ОСОБА_4 користуватись належним йому домоволодінням, а тому його слід прибрати з місця встановлення на даху кухні.

Висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок ОСОБА_4 є власником домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с.7-10).

Рішенням виконкому Могрицької сільської ради Сумського району від 06 серпня 1993 року ОСОБА_4 передана у приватну власність земельна ділянка за вказаною адресою площею 0,43 га, з них: для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,03 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,40 га (а.с.11-12, 27, 43, 64).

Згідно довідки виконкому Могрицької сільської ради, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВВТ №858851 від 25 січня 2005 року, ОСОБА_3 належить домоволодіння АДРЕСА_2 та земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,0993 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, 0,3332 га - для ведення особистого селянського господарства. 17 серпня 2010 року відповідачка отримала два Державні акти про право власності на вказані земельні ділянки (а.с. 28, 42, 49, 50).

В 2003 році на місці колишньої літньої кухні літ. «Г» ОСОБА_3 самочинно та без узгодження з позивачем побудувала літню кухню на належній їй земельній ділянці, яка розташована вздовж межі між земельними ділянками сторін, кут якої розташований на відстані 2, 2 м до кута належного ОСОБА_4 житлового будинку. Димохід в літній кухні встановлений на даху біля її стіни з боку належного позивачу домоволодіння на відстані 90 см від межі між їх земельними ділянками і на відстані 2,8 м до кута належного позивачу житлового будинку. Це вбачається з наданого суду Могрицькою сільською радою плану земельних ділянок сторін (а.с.73-74).

Згідно повідомлення служби наглядово-профілактичного обслуговування Сумського району при Управлінні держтехногенбезпеки у Сумській області протипожежний розрив між житловим будинком позивача та літньою кухнею відповідачки суперечить вимогам додатку 3.1 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», а саме - не витримана протипожежна відстань до сусідньої будівлі, що знаходиться на сусідній ділянці (а.с.13).

Відповідно до повідомлення інспекції ДАБК у Сумській області, в ході перевірки звернення ОСОБА_4 було встановлено порушення відстаней між межею та крайньою виступаючою частиною будівлі кухні відповідачки (а.с.14).

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ч. ч. 1 - 5 ст. 319 ЦК України передбачають, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував, яким чином димохід її літньої кухні перешкоджає позивачу користуватись його власністю, та яким чином можна користуватися піччю у літній кухні без димоходу.

Проте та обставина, що димохід на її кухні створює перешкоди у користуванні власністю у вигляді задимлення сусіднього подвір'я позивача, підтвердили свідки в справі.

З огляду на те, що вона порушила правила забудови, суд прийшов до вірного висновку про порушення нею права власності позивача у вигляді створення йому перешкод у користуванні його власністю.

Відповідачка посилається на те, що літню кухню збудовано її батьками у 1959 році, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 26 червня 1989 року (а.с. 35-49), а в 2003 році вона її не будувала, а лише відновила на попередньому місці у розмірах, в яких вона існувала до цього. Оскільки літню кухню зведено до введення в дію норм та правил ДБН-360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», і на час побудови її батьками будь-яких порушень з цього приводу не було, про що свідчить реєстрація цієї будівлі в БТІ без будь-яких зауважень ще у 1989 році та на час прийняття спадщини у 2004 році, вказаних правил вона не порушила.

Проте відповідачка не спростувала доводів позивача в тій частині, що в попередньому приміщенні літньої кухні, яка належала її батькам і яку вона знесла, димохід був встановлений в іншому місці даху кухні, віддаленому від подвір'я та будинку позивача.

Обставини, на які посилається відповідач, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об'єктивну оцінку. Відповідач не навела у апеляційній скарзі фактів, які б підтвердили необґрунтованість рішення суду, свідчили б про наявність підстав для задоволення скарги.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -