Ухвала суду № 38656379, 07.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5237/13-а(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

07 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс-Трейд» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс-Трейд» пред'явило позов до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2013 № 0000321502, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 70103,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у квітні 2013 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) (акт перевірки від 05.04.2013 № 513/1502/37397656).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 70103,00 грн.

За результатами перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 № 0000321502, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 70103,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в грудні 2010 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Евромарт» (постачальник) укладено договір поставки від 09.12.2010, згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити товар (кабелі UTP) на загальну суму 420620,40 грн., у тому числі ПДВ - 70103,40 грн.

Факт поставки продукції підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями видаткових накладних, складених уповноваженими представниками постачальника та позивача.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромарт» дві податкові накладні від 23.05.2012 № 1 та від 04.06.2012 № 1 на загальну суму 420620,40 грн., у тому числі ПДВ - 70103,40 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2012 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року та реєстрі отриманих податкових накладних.

Однак, як з'ясувалось, позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 70103,40 грн. на підставі податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Евромарт», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що 20.09.2012 позивач в електронному вигляді подав податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року з додатками до декларації. Зокрема, у Додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» міститься інформація про порушення порядку реєстрації податкових накладних) з боку іншого платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромарт» на суму 70103,00 грн. як убачається з квитанції № 2, додаток №8 (заяву про відмову постачальника надати податкову накладну) за серпень 2012 року подано до податкового органу 20.09.2013 о 17:15:43.

На підтвердження реальності господарської операції позивач також надав суду документи, що підтверджують подальшу реалізацію товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромарт», на користь інших суб'єктів господарської діяльності.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 18.06.2012 № 107115-3 на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України скасовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромарт» як платника податку на додану вартість, анульовано свідоцтво про реєстрацію.

Однак, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 по справі 2а-3161/12/2170 вказане рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні визнано протиправним і скасовано.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначалось, позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромарт» дві податкові накладні від 23.05.2012 № 1 та від 04.06.2012 № 1 на загальну суму 420620,40 грн., у тому числі ПДВ - 70103,40 грн., які не були зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Колегія суддів зазначає, що 20.09.2012 позивач в електронному вигляді подав податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року з додатками до декларації, зокрема Додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій зазначив про порушення порядку реєстрації податкових накладних з боку іншого платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромарт».

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.