Постанова № 38656220, 30.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Житомир справа № 806/8622/13-a

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ракаловича В.М.,

при секретарі Степанові П.В.,

з участю позивача та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання наказу незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з в казаним позовом. Просив визнати протиправним і скасувати наказ УМВС України в Житомирській області № 383 о/с від 29.11.2013 року, поновити його на посаді помічника начальника районного відділу оперативного чергового частини штабу Чуднівського РВ УМВС України в Житомирській області, стягнувши з УМВС України в Житомирській області середній заробіток за час вимушеного прогулу та по 5000 грн. з кожного відповідача на відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що наказом УМВС України в Житомирській області №383 о/с від 29.11.2013 року він з порушенням встановленого порядку був звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням. Посилався на те, що після подачі 24 листопада 2013 року рапорта про звільнення зі служби за власним бажанням він вирішив скористатись своїм правом на відкликання рапорта, проте 18 грудня 2013 року дізнався, що відповідач в період відпустки та до спливу встановленого законом тримісячного терміну розгляду рапорта звільнив його зі служби.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити. В обґрунтування позову зазначав також, що наміру звільнятись зі служби не мав, а рапорт написав під тиском начальника Чуднівського РВ УМВС України в Житомирській області, який ставився до нього упереджено.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що звільнення позивача відбулося на законних підставах, тримісячний строк розгляду рапорта про звільнення за власним бажанням був скорочений на прохання самого позивача, що не суперечить законодавству.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2006 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в останній час - на посаді помічника начальника районного відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Чуднівського районного відділу.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 листопада 2013 року у зв'язку з службовою необхідністю він був відкликаний на один день з чергової відпустки і приступив до несення служби за своєю посадою. 24 листопада 2013 року після здачі чергування ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням. В рапорті наполягав на звільненні в найкоротший строк, не пізніше 1 грудня 2013 року.

Того ж дня начальник Чуднівського РВ УМВС України в Житомирській області вніс відповідне подання начальнику УМВС України в Житомирській області, наказом якого №383 о/с від 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за п.64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Порушень чинного законодавства при звільненні позивача зі служби не було допущено.

Так, відповідно до п.68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі Положення), особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до закінчення трьохмісячного строку попередження, особи рядового і начальницького складу мають відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовились про звільнення у більш короткий строк.

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 травня 2012 року по справі №21-122а12, і відповідно до положень ст.244-2 КАС України, вона є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень , які застосовують у своїй діяльності цей нормативно - правовий акт, та для всіх судів України.

Обставини цієї справи свідчать про те, що сторонами була досягнута саме така домовленість, яка і реалізована. Строк звільнення позивач власноручно зазначив у рапорті - не пізніше 1 грудня 2013 року, і до дня прийняття відповідачем рішення про звільнення він свій рапорт не відкликав, строк звільнення також не змінив.

Перебування позивача у відпустці його звільненню не перешкоджало, оскільки йдеться про звільнення за власним бажанням, а не в порядку дисциплінарного провадження.

Отже, звільнення позивача з органів внутрішніх справ було проведено на законних підставах.

Доводи позивача про його переслідування начальником, психологічний тиск перед написанням рапорта судом перевірялись і не підтвердились. Навпаки, встановлено, що 24 листопада 2013 року під час здачі позивачем чергування керівництвом Чуднівського РВ УМВС України в Житомирській області був виявлений факт грубого порушення ним встановленого порядку несення служби - він фактично приховав від реєстрації 6 повідомлень громадян про різні правопорушення, в тому числі поєднані з насильством, які надходили до міліції під час його чергування, і були зафіксовані мовним реєстратором. До Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ці повідомлення були внесені лише наступного дня після проведення перевірки. В судовому засіданні позивач намагався виправдати свою протиправну бездіяльність протягом чергування надмірною завантаженістю, проте не зміг спростувати доводи відповідачів та надані ними докази і врешті - решт погодився, що бездіяльність була невиправданою. За таких обставин у начальника Чуднівського РВ УМВС України в Житомирській області були всі підстави висловити позивачеві своє невдоволення з приводу виявлених порушень, тим більше, що позивач відмовився навіть дати письмове пояснення по цьому факту.

Отже, суд приходить до висновку, що подача позивачем рапорта про звільнення за власним бажанням пояснюється не протиправними діями начальника, а бажанням самого позивача уникнути можливого звільнення за порушення службової дисципліни.

Про неупередженість начальника і в той же час про легковажність позивача свідчить і той факт, що з рапортом про звільнення зі служби за власним бажанням "в найкоротший термін у зв'язку з небажанням працювати" він звертався не вперше. Аналогічний рапорт був поданий ним ще в липні 2013 року, але відповідачем він не був реалізований (а.с.44).

В ході розгляду справи було виявлено ряд порушень встановленого порядку ведення діловодства у Чуднівському РВ УМВС України в Житомирській області при виданні наказів, підготовці подання на звільнення, проте вони не впливають на законність звільнення позивача зі служби, яке проведене у відповідності з його волевиявленням і законом.

Надані позивачем докази, які характеризують його особу (грамоти, подяки, характеристики тощо), мали б правове значення, коли б йшлося про звільнення за порушення дисципліни.

Керуючись Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ст.ст.158-163 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чуднівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання наказу незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 12 травня 2014 р.