Вирок № 38656111, 29.04.2014, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/1089/13-к

Провадження № 1-кп/603/3/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.

за участю прокурора Хомковича Д.П., Ковальчин М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

при секретарі Вішка Н.С., Швець Н.С., Б»єля Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210140000153 від 02 липня 2013 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою професійно-технічною, одруженого, працюючого головою фермерського господарства «Вирій», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 у період з другої декади червня 2013 року по 01 липня 2013 року, в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, не маючи спеціального дозволу, всупереч ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра, ст.ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин на земельній ділянці, розташованій в кварталі 19 виділ 9 Коропецького лісництва державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», умисно, за допомогою колісного екскаватора марки «ATLAS 1504», заводський номер НОМЕР_3, та колісного трактора із самоскидом марки «Benford 6000», заводський номер НОМЕР_4, що належать на праві власності його сину ОСОБА_3, якому не було відомо про їхнє використання, розриваючи вже наявний котлован, первинне призначення якого досудовим розслідуванням не встановлено, незаконно видобував корисну копалину - пісковик, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року (в редакції від 28.12.2011 року №1370) «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевогозначення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у зміненому обвинуваченні не визнав та суду пояснив, що по дорозі у м. Івано-Франківськ у смт. Коропець його зупинив працівник лісництва на ім»я «ОСОБА_27», якого він не знає, і запропонував за певну плату засипати ями у лісництві біля кар»єру, на що він погодився. Ями повинен був засипати камінням із кар»єру. Через декілька днів у обідню пору у червні 2013 року поїхав у лісництво, де зустрів лісничого Коропецького лісництва, який запитав, куди він їде, на що відповів, що їде засипати ями. Тоді останній почав кричати, що викличе прокурора, працівників міліції, однак здійснивши телефонні дзвінки, на його запитання, куди їхати, одержав відповідь, що їдь працюй, все домовлено. Тоді він поїхав далі і «поламався». Почав лагодити техніку, пробув декілька годин, але не вистачило мастила. Привіз трактором мастило, так як далеко було йти пішки, однак мастила не вистачило. Їхав ще раз. Коли вернувся, то на місці були працівники міліції, які забрали у нього мобільний телефон, а працівник міліції ОСОБА_4 сів за кермо трактора жовтого кольору і кудись поїхав, тоді як він не зміг виїхати екскаватором у зв»язку з погодними умовами, хоча намагався, чіпляючись стрілою за грунт. Даний трактор потім помітив біля господарства свідка ОСОБА_5, він там пробув декілька днів. Перед тим, як вирушити у кар»єр, він приїжджав до ОСОБА_6 (майстра лісу), щоб запитати, що робити. Останній відповів, що оскільки у тебе все домовлено, то їдь засипай ями, сам дозволу не давав, вказавши, що у лісництві є лісничий. Кошти за роботу наперед не отримував.

У кар»єрі ніяких робіт не проводив, так як не встиг перед поломкою. Техніка, що належить його сину, і якою він вільно користується, знаходилась у кар»єрі 5-7 днів. У кар»єрі працювали близько 4 осіб, які добували камінь. Даних осіб бачив там двічі. Коли у кар»єр прийшов народний депутат, сільський голова, він нічого не робив у зв»язку з поломкою техніки.

01 липня 2013 року він був екскаватором, а маленьким жовтим трактором знімав трубку. Даним малим трактором із ковшем приїхав згодом, щоб обдивитись все, а потім, десь на третій день, коли пройшли дощі, приїхав, щоб полагодити екскаватор і залишив його біля чийогось будинку на видному місці.

Вважає, що відповідальність повинні нести особи, які незаконно працюють в кар»єрі, тоді як він ніяких робіт там не проводив. Просить суд ухвалити щодо нього виправдувальний вирок.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, не визнав повністю, його вина у вчиненні вищезазначеного інкримінованого кримінального правопорушення встановлена судом, і підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами, які суд, керуючись законом, оцінює кожний з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, і приходить до наступного.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_8- Велеснівського сільського голови Монастириського району - підтверджується, що 25.06.2013 року разом із народним депутатом ОСОБА_9 та його референтом ОСОБА_10 приїхали в урочище «Городище», так званий, незаконний кар»єр, де побачили техніку, а саме екскаватор іноземного виробництва та людей, які працювали в кар»єрі і помітивши їх, втекли. ОСОБА_10 зафіксував побачене на мобільний телефон, а депутат ОСОБА_9 особисто розмовляв із трактористом, тоді як він знаходився в стороні, не будучи присутнім при розмові.

Вдруге виїздив у кар»єр із працівниками міліції в кінці червня - на початку липня 2013 року, у кар»єрі знаходилась техніка, а саме дві одиниці - той самий екскаватор і трактор, а також та сама особа тракторист, яким виявився ОСОБА_1, який заливав мастило в екскаватор. Працівники міліції розмовляли із обвинуваченим ОСОБА_1, він при розмові присутній не був. Як пояснив ОСОБА_1, вилилось мастило. Із працівниками міліції знаходився у кар'єрі десь до 18 год.

Більше даної техніки і обвинуваченого у кар»єрі не бачив.

Коли вони вперше приїздили у кар»єр, то деякий час йшли пішки і чули стукіт каменю, гулу мотору техніки не було. Екскаватор знаходився в самому кар»єрі, однак на той час не працював.

Даний кар»єр розроблявся вручну, починаючи з 2012 року. Про те, що кар»єр розроблявся у червні 2013 року, дізнався від свідка ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_2, який про подальші розробки більше не повідомляв. Коли перебував у кар»єрі у 2012 році, то дерева там ще росли, а коли приїхав у 2013 році -дерев вже не було, помітив велику різницю у плаці видобутку.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 - майстра лісу Коропецького лісництва - підтверджується, що у червні - липні 2013 року до нього в с. Вербка Монастириського району прийшов обвинувачений ОСОБА_1 і запитав, чи можна заїхати в кар»єр, бо має трактор, хотів «вскрити» чи-то «закрити» кар»єр. На вказане відповів ОСОБА_1, не втручайся, бо немає дозволу на це. Одного разу бачив трактор, екскаватор в кар»єрі, ОСОБА_1, однак техніка не працювала. Саме у той час підійшов народний депутат. Потім бачив, що трактор забрали. До того моменту в кар»єрі був присутній у травні-червні 2013 року, у той час дерева повалені і порізані не були.

Виявити осіб, які добувають камінь, не можливо, так як вони працюють у вихідні та святкові дні.

Про вищевказане повідомив лісничому ОСОБА_11, який і займався питанням видобутку каменю в кар»єрі.

Із показань свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні підтверджується, що техніка належить йому на праві власності, однак його батько ОСОБА_1 користується нею. В урочищі «Городище» присутній не був, тільки на прохання працівників міліції перевіз звідти трактор на штраф площадку.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що у половині червня 2013 року в лісі поблизу його будинку, що в с. Велеснів Монастириського району, побачив автомобіль, н.з.НОМЕР_5, білого кольору, який приїжджав зранку і ввечері від»їжджав, до даного автомобіля приїжджав маленький тракторець, вказане тривало близько тижня часу. Згодом місце перебування було змінено, а саме зупинявся біля ОСОБА_12, з іншої сторони. Через деякий час, а саме на Зелені свята побачив, як із села виїжджав пустий трактор, за кермом - житель села ОСОБА_13, а за ним - малий тракторець, який віз камінь, за кермом знаходився обвинувачений ОСОБА_1 Вказане мало місце після церковної служби в с. Велеснів. Разом із цим почали невідомі особи їздити на автомобілі «ВАЗ», а після обіду вони повертались назад. Із приводу вказаного звертався до працівників міліції, були затримані особи.

01.07.2013 року знову звернувся на мобільний телефон до працівника райвідділу. Було вилучено техніку, а один транспортний засіб - малий трактор - працівник міліції ОСОБА_4 залишив біля його будинку. Туди приїхав обвинувачений, який висловлювався нецензурними словами в адресу працівника міліції. Під охороною трактор знаходився декілька днів, а потім його забрали в райвідділ. Відомо, що інший транспортний засіб забуксував в кар»єрі.

На деякий час після цього робота в кар'єрі припинилась, однак через декілька тижнів знову налагодилась, бачив, як обвинувачений ОСОБА_1 у липні - серпні 2013 року їздив своїм автомобілем на місце видобування каменю.

Про поновлення роботи в кар»єрі повідомив правоохоронні органи, працівники міліції виїхали на місце і затримали порушників.

У жовтні 2013 року до нього звертався громадянин ОСОБА_14 з проханням не звертатись до працівників міліції, до 10-11 листопада майже щодня вивозився камінь. У зв»язку з тим, що він звертався в правоохоронні органи з приводу видобутку каменю, отримував погрози.

Свідок ОСОБА_5 ствердив, що в червні 2013 року був свідком того, як в кар»єрі великий трактор валив ковшем дерева, а малий трактор - вивозив камінь. У кар»єрі працювали близько п»ятеро чоловік. На екскаваторі працював обвинувачений ОСОБА_1, що тримало майже кожний день. Камінь грузили на транспортний засіб, що знаходився далі.

Обвинувачений ОСОБА_1 працював у кар»єрі близько двох тижнів.

На масові незаконні видобування каменю в кар»єрі, що знаходиться на території заповідника, де знаходяться Троянові вали, і є пам»яткою археології місцевого значення, реагує відповідними зверненнями до правоохоронних органів протягом останніх п»яти років.

Йому відомо про те, що після Зелених свят в кар»єр приїжджав народний депутат ОСОБА_9, який повідомив обвинуваченого про незаконність видобування каменю в заповіднику, однак обвинувачений на вказане не відреагував, а продовжував малим жовтим тракторцем вивозити камінь.

Включно до листопада 2013 року продовжувались роботи в кар»єрі.

Ствердив, що на Зелені свята 2013 року після церковної служби, коли йшов додому, побачив, як ОСОБА_1 перевозив камінь малим трактором. Очевидцями вказаного також були і інші, зокрема ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні дав показання про те, що на Зелені свята у 2013 році перебував у церкві, коли після закінчення служби вийшов на вулицю, де дізнався від людей про те, що, не зважаючи на свято, під час церковної служби їхав трактор, який віз камінь. Сам він особисто трактора не бачив.

Показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_16, дав суду допитаний свідок ОСОБА_17

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що влітку на свято у 2013 році перебував на службі у церкві, що в с. Велеснів Монастириського району. Знаходячись на вулиці бачив, як їхав трактор на відстані 100-150 м і в ковші віз камінь. Водія не бачив, ківш був загружений каменем наполовину. Марки трактора не зауважив, пригадує тільки колір, а саме жовтий з чорним.

Показаннями допитаного в судовому засіданні як свідка ОСОБА_10 - помічника народного депутата ОСОБА_9 - підтверджується, що в кінці червня 2013 року до народного депутата ОСОБА_9 усно звернулись жителі с. Велеснів Монастириського району з приводу незаконної розробки кар»єру в урочищі «Городище», на що він запропонував виїхати на місце події.

Виїхавши на місце, ОСОБА_18 в цей час залишився біля транспортного засобу, а вони з депутатом і Велеснівським сільським головою пройшли лісовим масивом до урочища, де помітили екскаватор, який не працював,ківш був опущений, а також близько 4-5 осіб, які працювали, однак були віддалені, відвертались від них. Народний депутат по телефону повідомив правоохоронні органи,зафіксували побачене.

Через день-два в громадську приймальну прийшов житель с. Велеснів ОСОБА_5, який повідомив про те, що він неодноразово звертався до правоохоронних органів. Однак реакції не було, у той час, як ручна розробка кар»єру переросла у механічну, отримував лише відписки на свої звернення. У Генеральну прокуратуру підготовлено відповідне депутатське звернення.

По дорозі, коли йшли лісом, зустріли лісника ОСОБА_6, який підтвердив факт незаконної розробки кар»єру, про що повідомив керівництво лісництва.

Свідок ОСОБА_28 - оперуповноважений СДСБЕЗ - суду пояснив, що на початку липня 2013 року в Монастириський РВ УМВС України в Тернопільській області надійшло звернення директора ДП «Бучацьке лісове господарство» ОСОБА_19 про те, що у Коропецькому лісництві виявлено незаконну порубку дерев. Слідча група виїхала на місце в урочище «Городище», що неподалік с. Велеснів Монастириського району, територія лісництва, де побачили порубані дерева. У вказаному місці знаходились дві одиниці техніки - трактори, один з яких «Атлас», біля якої невідомий чоловік, як стало відомо згодом, - обвинувачений ОСОБА_1, який заливав мастило в екскаватор. Останній повідомив, що техніка належить його сину. На запитання, чому дана техніка тут знаходиться, ОСОБА_1 не зміг відповісти. Проведено огляд місця події.

По дорозі до розритого кар»єру чули звук роботи техніки, однак у той момент, як підійшли на місце, техніка вже не працювала. По периметру кар»єру знаходились повалені дерева.

У зв»язку із погодними умовами одразу ж вивезти техніку з урочища не виявилось можливим. Чи був на місці у той час присутній свідок ОСОБА_5 не пригадує, біля техніки його не бачив, однак він був присутній у той день у лісі.

Крім даного факту, також внесено відомості про незаконне видобування корисних копалин.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - старший оперуповноважений Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області - дав суду аналогічні показання.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні дав показання про те, що приблизно в червні-липні 2013 року до нього зателефонував знайомий ОСОБА_14, який запитав, чи не бажає він здати в оренду належний його батькові житловий будинок, що знаходиться на хуторі Зруб (с. Велеснів) Монастириського району. На зазначену пропозицію погодився, приїхав в обумовлений час на місце, де були присутні 3-4 незнайомих осіб, яким він і передав ключ від житлового будинку. Дані особи зазначили, що проживатимуть там довго, не повідомивши, чим будуть займатись. Згодом останні повернули ключ його тітці.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що проживає на хуторі Зруб (с. Велеснів) Монастириського району. Підтвердив, що якийсь період часу, приблизно 3-4 днів, у сусідньому житловому будинку, господарі якого померли, у липні 2013 року проживали невідомі особи. Останні приїжджали автомобілем марки «Жигуль» зеленого кольору.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що проживає на хуторі Зруб, бачив, як влітку поблизу його житлового будинку зранку і ввечері приїжджав транспортний засіб «бус» білого кольору. Також протягом тижня часу бачив трактор іноземного виробництва жовтого кольору.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що проживає на хуторі Зруб, ствердив, що приблизно півроку тому протягом чотирьох днів зранку бачив неподалік свого житлового будинку, приблизно за 150 м, жовтий трактор. У обідню пору даного трактора на місці не було, а ввечері він з»являвся знову. Однак будь-яких осіб навколо нього не бачив.

Допитаний у судовому засіданні сідок ОСОБА_14 суду пояснив, що перебував на грибах у лісі у с. Велеснів, коли до нього підійшли троє незнайомих осіб, запитавши, чи не знає він житловий будинок у Коропецькому лісництві, де можна було б переночувати декілька днів. Тоді він дав номер телефону свого знайомого ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_23- начальник відділу лісового господарства - у судовому засіданні дав показання про те, що у червні 2013 року разом із лісничим Коропецького лісництва та головним лісничим Бучацького лісгоспу приїхав у 19 квартал, де знаходився розритий кар»єр видобутку каменю. Там побачив лише камінь, плитки, викорчувані дерева, порізані пеньки. Поїздка здійснена у зв»язку із рапортом з приводу незаконного видобування каменю.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що працюючи лісничим Коропецького лісництва, у другій половині червня 2013 року, у лісі в напрямку до 19 кварталу та кар»єру побачив трактор марки «Атлас». Він зупинив його і поспілкувавшись із водієм, як стало згодом відомо - обвинуваченим ОСОБА_1, повідомив про те, що він не має права проводити будь-які земляні роботи, на що останній відповів, що йому зрозуміло, їхати не буде. Тоді трактор забуксував, а він пішов далі. У ході розмови із водієм трактора, який не представився і не повідомив, що робить у лісі, повідомив останньому, що це заказник. Через деякий час майстер лісу розповів про розробку кар»єру, у зв»язку з цим він виїхав на місце, де були виявлені свіжозрізані дерева по периметру кар»єру, серед яких - граб, ясен, а також пошкоджені дерева до припинення ступеня росту, вказане зафіксовано. Також на виїзді з кар»єру знаходився трактор марки «Атлас», у якого було спущене колесо. Протягом його роботи в лісництві час від часу проводилась незаконна розробка кар»єру, у якому знаходився складений бутовий камінь.

Ствердив, що до другої половини червня 2013 року він відвідував незаконний кар»єр близько двох тижнів - одного місяця тому, а також у березні - квітні 2013 року, коли працівниками лісництва проводилась вибірково-санітарна рубка, відмітив, що з того часу кар»єр візуально значно змінився, так як збільшилась розчищена площа, видно, що працювала техніка, тоді як до того у кар»єрі здійснювалась лише ручна робота. Також чув, як працювала техніка, однак застати когось у кар»єрі не вдалось.

Крім цього, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні належними та допустимими доказами:

-даними протоколу огляду місця події від 01.07.2013 року з таблицею ілюстрацій, а саме ділянки лісу біля с. Велеснів Монастириського району Тернопільської області - квадрат 19 виділ 9 Коропецького лісництва, в ході якого виявлено кустарний кар»єр, в якому хаотично розкидані кам»яні брили, у лівій частині на ґрунті - прямокутні сліди-фрагменти, ймовірно, утворені зубцями ковша екскаватора. На території виявлені фрагменти слідів протекторів з ялинкоподібним візерунком. У умовному в»їзді у кар»єр виявлено екскаватор колісний марки «Атлас» оранжевого кольору, без державних номерних знаків. Також - трактор колісний із самоскидом марки «Бенфорд», без державного номерного знака. Виявлено свіжозрізані пні дерев, повалені дерева. Вилучено із ковша та коліс екскаватора, кузова самоскиду і коліс трактора, а також із днища кар»єру зразки грунту;

-даними протоколу додаткового огляду місця події від 06.07.2013 року, а саме кустарного кар»єру та прилеглої до нього території, що знаходиться в кварталі 19 виділ 9 Коропецького лісництва, що оглядався 01.07.2013 року, та в ході якого було виявлено слід, ймовірно, зубців екскаватора. Вилучено даний слід та два взірці кам»яних брил, дерева;

-даними протоколу огляду предмету від 08.07.2013 року з таблицею ілюстрацій до нього, а саме колісного екскаватора «Атлас 1504», з.н.НОМЕР_3, під час якого встановлено, що на його ковші, як із внутрішньої, так і зовнішньої сторони наявні налиплі залишки сухого ґрунту, жовтувато-сірого відтінку, у якому виявлено три дрібні уламки геологічної породи плоско-подібної форми, сіруватого кольору, довжиною по найбільшому краю 8,7 та 4.5 см відповідно; колісного трактора із самоскидом марки «Бенфорд 6000», з.н. НОМЕР_4. При огляді виявлено у самоскиді, що знаходиться спереду трактора, на внутрішній стороні передньої стінки наявний налиплий грунт жовтувато-сірого кольору, в якому міститься 4 уламки геологічної породи 8.5, 10, 7.2, 7.5 см;

-даними Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 10.07.2013 року, у відповідності до якого розмір шкоди, заподіяної лісу наслідок зняття ґрунтового покриву (родючого ґрунту) без спеціального дозволу в кварталі 19 виділ 9 лісопосаджень Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» становить 1385,76 коп.;

-даними висновку трасологічної експертизи №11-49/13 від 11.10.2013 року у кримінальному провадженні підтверджується, що сукупність встановлених в процесі порівняльного дослідження збіжних загальних ознак між слідом, зафіксованим у гіпсовому зліпку і вилученому при додатковому огляді місця події за фактом незаконного добування геологічної породи - каменя «Пісковику» на території урочища «Городище» Велеснівської сільської ради Монастириського району, в кварталі 19 виділ 9 Коропецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», та другим зубом ковша, достатні для висновку про те, що даний слід залишений зубом ковша екскаватора з такою ж формою та розмірами як і у колісного екскаватора марки «Атлас 1504», заводський номер НОМЕР_3, що був наданий на дослідження;

-згідно довідки №01-1169/10, виданої ДП «Західукргеологія» від 23.07.2013 року, надані зразки представлені пісковиком дрібнозернистим, світло-зеленовато-сірим,більш менш однорідним, щільним, тонкошаруватим. По площині нашарувань відкладені гідрооксиди заліза та численні вкраплення слюди. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1370 від 28.12.2011 року до переліку корисних копалин загальнодержавного значення внесено пісковики для виробництва бутового каменю та облицювальних робіт;

-згідно довідки №508/08-13, виданої Державним інформаційним геологічним фондом України «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ» від 12.08.2013 року, станом на 12.08.2013 року пісковики відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1370 від 28.12.2011 року;

-даними довідки №1511/04-09/13, виданої територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Тернопільській області від 30.09.2013 року, по виду застосування пісковики відносяться до розділів: сировина для облицювальних матеріалів (облицювальне каміння), сировина для бутового каменю. Обидва розділи містять гірничі породи, родовища яких віднесені до родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

-як убачається із довідки ДП ««Бучацьке лісове господарство» №483 від 19.09.2013 року, квартал 19 Коропецького лісництва до природно-заповідного фонду не відноситься, однак у виділі 9 цього лісництва знаходиться пам»ятка археології місцевого значення - городище давньоруської культури Х-ХІІІ століття;

- згідно даних довідки №322 від 03.07.2013 року, виданої ДП ««Бучацьке лісове господарство», в кварталі 19 урочище «Городище» Коропецького лісництва, немає кар»єру по видобутку каменю. Дозвіл або погодження на відриття кар»єру підприємством не видавалось;

-як убачається із довідки №1646/0409/13, виданої 17.10.2013 року територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Тернопільській області, розташована на території урочища «Городище» Велеснівської сільської ради Монастириського району, відсутні документи дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами (порушення ст.19 Кодексу України про надра), Акту про надання гірничого відводу (порушення ст.ст.17, 19 Кодексу України про надра).

На даній ділянці не проведено роботи по геологічному вивченні надр (порушення ст.24 Кодексу України про надра), не виготовлено Проекту розробки та рекультивації Велеснівської ділянки пісковиків (порушення ст.51 Кодексу України про надра), на дану ділянку пісковиків територіальним управлінням Держгірпромнагляду нікому з суб»єктів господарської діяльності не надавався дозвіл на роботи підвищеної небезпеки - відкриті гірничі роботи (порушення ст.21 Закону України про охорону праці, пункт 13 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Постанова КМУ №1107 від 26.10.2011 року).

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 240 КК України як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_1, даних ним у судовому засіданні, оскільки вони спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, і розцінює вищевказані показання як намагання обвинуваченого ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Враховує те, що на виявленій в ході огляду місця події техніці (як на екскаваторі, так і на тракторі) відсутні номерні знаки як засоби його ідентифікації, що, на думку суду, свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 вживав заходів для неможливості встановлення особи власника.

Показання свідків у судовому засіданні є послідовними і логічними.

Суд не погоджується із доводами захисту про те, що показання свідка ОСОБА_5 в частині того, коли саме на Зелені свята 2013 року він бачив жовтий трактор, що віз камінь, за кермом якого перебував обвинувачений ОСОБА_1, не відповідають дійсності, оскільки про даний факт перевезення на Зелені свята 2013 року трактором жовтого кольору каменю також підтвердив суду свідок ОСОБА_15

Що ж стосується посилань захисту на те, що показання в цій частині не співпадають із показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, які підтвердили, що їм стало відомо з чужих слів, то суд приймає до уваги те, зазначені свідки дали показання про те, що їм стало відомо зі слів односельчан, самі очевидцями події не були, підтвердили, що їм розповіли про те, що трактор перевозив камінь, а те, що останній перевозив саме під час церковної служби, а не пізніше, є їхнім припущенням, про що прямо зазначив у судовому засіданні свідок ОСОБА_17

Суд вважає необґрунтованими твердження захисту про те, що протокол огляду місця події від 01.07.2013 року є недопустимим доказом, так як складений лише у присутності спеціаліста - експерта ОСОБА_25, у відсутності понятих, оскільки обов»язкова присутність понятих при огляді місця події положеннями ст.223 КПК України не передбачена. Також не приймає суд до уваги посилання на недопустимість додаткового протоколу огляду місця події від 06.07.2013 року лише з огляду на те, що до нього долучені фототаблиці від 02.07.2013 року. До того ж зазначені фототаблиці судом не наводяться у вироку, так як на них зафіксовані дерева, а обвинуваченому ОСОБА_1 після зміни прокурором обвинувачення не інкримінується обвинувачення за ст.246 КК України.

Що ж стосується посилань захисту у судовому засіданні на те, що висновок трасологічної експертизи має загальний характер, то суд зазначає, що даний висновок оцінюється як окремо, так і в у сукупності із іншими дослідженими та проаналізованими доказами у кримінальному провадженні.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року, відповідно до якого обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності, суд вважає, що надані прокурором у судовому засіданні такі докази, як: фотографії урочища, здійснені свідком ОСОБА_5, а також відеозапис, що міститься на лазерному компакт-диску, наданий свідком ОСОБА_10 (додаток до протоколу огляду предмета від 25.10.2013 року), не відповідають вимогам допустимості доказів, визначеним законом, а тому не можуть бути враховані судом при ухваленні вироку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного і вважає обрати покарання у виді штрафу. При цьому суд враховує те, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину не визнав, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, його сімейний стан - одружений, матеріальний стан - працює головою фермерського господарства «Вирій».

Також суд враховує відсутність обставин, які обтяжують та пом»якшують покарання.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в доход держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведену трасологічну експертизу №11-49/13 від 11.10.2013 року в сумі 244,50 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема речові докази у кримінальному провадженні: 1 зразок геологічної породи, гіпсовий зліпок фрагменту сліду зубців ковша екскаватора, 9 фрагментів геологічної породи, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Монастириського РВ УМВС України в Тернопільської області - знищити; 6 фотознімків та компакт-диск із відеозаписом - залишити у матеріалах кримінального провадження; колісний екскаватор марки «АТЛАС1504», з.в.НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1, та колісний трактор марки «Bеnford 6000», з.н. НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_2, що знаходяться на арешт майданчику Монастириського РВ УМВС України в Тернопільської області - передати власнику ОСОБА_3, який не знав про їх незаконне використання.

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 04.07.2013 року, 08.07.2013 року, підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368-371, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 550 (п»ятсот п»ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9350 (дев»ять тисяч триста п»ятдесят) грн., в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави процесуальні витрати за проведену трасологічну експертизу №11-49\13 від 11.10.2013 року в сумі 244,50 грн. (двісті сорок чотири гривні п»ятдесят копійок) за реквізитами: УК в м. Тернополі (м. Тернопіль) 24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ №37977726, призначення платежу «процесуальні витрати по кримінальному провадженні №12013210140000153 за трасо логічну експертизу №11-49/13 від 11.10.2013 року, ПІБ платника».

Речові докази у кримінальному провадженні: 1 зразок геологічної породи, гіпсовий зліпок фрагменту сліду зубців ковша екскаватора, 9 фрагментів геологічної породи, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Монастириського РВ УМВС України в Тернопільської області - знищити; 6 фотознімків та компакт-диск із відеозаписом - залишити у матеріалах кримінального провадження; колісний екскаватор марки «АТЛАС1504», з.в.НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1, та колісний трактор марки «Bеnford 6000», з.н. НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_2, що знаходяться на арешт майданчику Монастириського РВ УМВС України в Тернопільської області - передати власнику ОСОБА_3

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна, зокрема: колісного екскаватора марки «АТЛАС1504», з.в.НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1, накладений згідно ухвали слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 04.07.2013 року, та колісного трактора марки «Bеnford 6000», з.н. НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_2, накладений згідно ухвали слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 08.07.2013 року, - після набрання вироком законної сили скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: Ю. Г. Гудкова