Вирок № 38648948, 12.05.2014, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.05.2014 Єдиний унікальний номер 205/1717/14-к

Провадження №1-кп/205/230/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

при секретарі - Попович Х.О.

за участю: прокурора - Чумак М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середньо спеціальна, одружений, дітей на утриманні не має, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

17.05.1983 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 206, ч. 2 КК України до позбавлення волі на 2 роки, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки на підставі ст. 3 Наказу ПВС про Амністію від 22.02.1983 року від покарання звільнений;

26.01.1988 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 140 ч. 3 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, в силу ст. 25 КК України засуджений умовно з обов'язковим залученням до праці;

02.06.1988 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ст. 82 ч. 2, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців з приєднанням не відбутого строку покарання, к відбуттю 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 29.03.1991року ухвалою суду Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області ст. 52 КК України, умово-достроково не відбутим строком 1 рік 5 місяців 11 днів;

01.02.1994 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 141 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, звільнений 21.09.1998 року;

09.04.2008 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 121 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, звільнений 08.09.2011 року за ст. 3 ЗУ «Про амністію»,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 05.02.2014 року приблизно о 12 год. 10 хв. знаходячись на ст. Горяїнове Придніпровської залізниці, розташованої у Ленінському районі м. Дніпропетровська, реалізуючи раптово виниклий прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, у вигляді залізничних деталей, з метою їх подальшої здачі до пункту приймання металобрухту за грошову винагороду, підійшов до світлофору Ч4, який знаходився між 3 і 4 колією вищевказаної станції. Після чого реалізуючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна - залізничних деталей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, і він діє таємно, цього ж дня приблизно о 12 годині 15 хвилин відкривши кришку світлофору, яка була закрита на шпильку з гайкою, обірвавши руками дроти світлофору Ч4 шляхом ривка, викрав два трансформатори типу СТ-4, вартість одного трансформатору типу СТ-4 становить 389, 85 гривень з урахування зносу та без урахування ПДВ, чим заподіяв Відокремленому структурному підрозділу «Дніпропетровська шоста дистанція сигналізації та зв'язку» ДП «Придніпровська залізниця», матеріальний збиток на загальну суму 779,70 гривень. Викрадені з світлофору Ч4 два трансформатори типу СТ-4, ОСОБА_1, поклав до пакету та з викраденим з місця скоєння злочину зник.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_1, свою провину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що дійсно він при викладених в цьому вироку обставинах, в зазначеному місці та в зазначений час, таємно викрав два трансформатори, які були розташовані на станції Горяїнове в м. Дніпропетровську, помістив їх у чорний целофановий пакет та, утримуюче викрадене при собі, залишив місце пригоди. Коли від відійшов на відстань приблизно на 60 метрів від місця пригоди, його затримали працівники станції і доставили до відділу міліції, де викрадені трансформатори були у нього вилучені.

Окрім зізнання ОСОБА_1, його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 05.02.2014 року, планом-схемою та фото-таблицею до нього, відповідно до якого була оглянута територія станції Горяїнове «Придніпровської залізниці» розташована у Ленінському районі м. Дніпропетровська, де між 3 і 4 коліями, на відстані приблизно 60 м від пішохідного перехідного мосту через залізничні колії станції, на відстані 25 м від електроопори № 93 знаходиться світлофор Ч4, в ході огляду якого виявлено відсутність двох сигнальних трансформаторів типу СТ4 (а.к.п. 31-35 );

- постановою про визнання речових доказів від 11.02.2014 року, відповідно до якої визнані речовими доказами два трансформатори типу СТ-4 та поліетиленовий пакет чорного кольору, які віддані на зберігання представнику Придніпровської залізниці (а.к.п. 43).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2014 року та фото-таблицею до нього, в ході якого підозрюваний ОСОБА_1 розповів та показав всім учасникам слідчого експерименту всі обставини скоєного ним злочину. (а.к.п. 45-50)

Оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтвердилась під час судового слідства, та його умисні дії, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

Обставиною пом'якшуючою покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його повне визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії середньої тяжкості, данні про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, і вважає можливим призначити йому покарання без його реального відбуття з застосуванням положень ст. ст. 75 та 76 КК України.

Державним Підприємством «Придніпровська залізниця» згідно норм КПК України було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1, в якому цивільний позивач просить стягнути 883,44 грн. завданої матеріальної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов визнав та не заперечував проти відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Суд вважає, що вимоги цивільного позову підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до довідки № ГН 13/15 від 10.02.2014 року загальний збиток нанесений цивільному позивачу ДП «Придніпровська залізниця» діями обвинуваченого ОСОБА_1 складає 1663,14 грн., де 470,16 грн. - вартість викраденого майна, 940,32 грн. - витрати на придбання матеріалів на відновлення, 252,66 грн. - витрати робочої сили на відновлення.

Таким чином, за вирахуванням вартості викраденого майна, обвинуваченим ОСОБА_1 фактично нанесено ДП «Придніпровська залізниця» збиток в розмірі 1192,98 грн.

Натомість, ДП «Придніпровська залізниця» пред'явило цивільний позов в сумі 883,44 грн. У зв'язку з чим, з урахуванням загальних засад змагальності та диспозитивності кримінального провадження, суд вважає доцільним задовольнити цивільний позов в межах заявлених позовних вимог, стягнувши з ОСОБА_1 883,44 грн.

Відповідно до ст. 129 КПК України суд ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Керуючись ст.ст. 128, 129, 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк у один рік.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання; періодично являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Речові докази, якими визнані два трансформатори типу СТ-4 та поліетиленовий пакет чорного кольору, які віддані на зберігання представнику ДП «Придніпровська залізниця» - повернути за належність Державному підприємству «Придніпровська залізниця».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного Підприємства «Придніпровська залізниця» 883 (вісімсот вісімдесят три) гривні 44 копійок матеріальної шкоди.

Вирок суду може бути оскаржено в тридцяти денний строк з моменту його проголошення в судову палату по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд.

Суддя: М.М. Таус