Вирок № 38648449, 13.05.2014, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/277/14-к

1-кп/291/17/14

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2014 року

Ружинський районний суд Житомирської області

у складі: головуючого - судді Грека М.М.

при секретарі - Юрченко О.О.

з участю: прокурора - Швеця І.В.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ружин Житомирської області кримінальне провадження за № 12014060290000017 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Херсонської області Чаплинського району, с. Шевченко,громадянки України, українки, не одруженої, не працюючої, освіта середня, зареєстрована АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, раніше судима, 30.05.2013 року, засуджена Ружинським районним судом Житомирської області за ст. 309 ч. 1 КК України до обмеження волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. 08.01.2014 року Ружинським районним судом винесено ухвалу про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням за вироком Ружинського районного суду від 30.05.2013 року

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 та ч. 3 ст. 357 КК України, -

в с т а н о в и в :

Органами досудового розслідування встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 будучи раніше засудженою, 30.05.2013 року Ружинським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст.309 КК України до обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, належних висновків з попередньої судимості для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та під час іспитового строку вчинила нові умисні злочини при наступних обставинах.

Так, 07.01.2014 року близько 18 години ОСОБА_2 перебувала разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_3, який належить останньому, де в той же день, час та місці у ОСОБА_2 із корисливих мотивів, з метою власного збагачення виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2, дочекавшись коли ОСОБА_3 піде з домоволодіння ОСОБА_1, а сам потерпілий ляже спати, шляхом вільного доступу в момент, коли ОСОБА_1 вже спав та її злочинні дії не були помічені ні потерпілим, ні іншими сторонніми особами, викрала мобільний телефон марки «Нокіа 1280» ІМЕІНОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 разом із зарядним пристроєм, загальною вартістю 210 грн. та сім-карткою стільникового оператора «МТС» НОМЕР_3, вартістю 15 гривень, чим спричинила збитку потерпілому на загальну суму 225 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на крадіжку майна потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2, перебуваючи в кімнаті домоволодіння потерпілого, де останній продовжував спати, у тумбочці виявила паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, пенсійну пластикову картку банку «Аваль» на ім'я ОСОБА_1 та ідентифікаційний номер картки (пін-код). У цей же час ОСОБА_2, з корисливих мотивів, з метою зняття коштів з пенсійної картки ОСОБА_1, таємно викрала указану пластикову пенсійну картку, на рахунку якої були відсутні грошові кошти та ідентифікаційний номер картки (пін-код), які матеріальної цінності не представляють.

В той же день, час та в тому ж місці у ОСОБА_2, виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння паспортом на ім'я ОСОБА_1, з метою його можливого подальшого використання при знятті коштів з пенсійної пластикової картки останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння паспортом ОСОБА_1, ОСОБА_2, перебуваючи в кімнаті домоволодіння потерпілого, де останній продовжував спати, внаслідок чого її злочинні дії не були помічені, з тумбочки, шляхом вільного доступу, таємно викрала паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 виданий 05.12.1996 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, тобто незаконно шляхом крадіжки заволоділа паспортом потерпілого.

Вищезазначеним викраденим майном ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд.

Таємним викраденням чужого майна ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинила матеріальної шкоди на загальну суму 225 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.357 КК України, тобто незаконне заволодіння паспортом.

У даному кримінальному проваджені 13 лютого 2014 року між потерпілим ОСОБА_1 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_2 з іншого боку в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Відповідно до зазначеної угоди потерпілий та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст.185 та ч. 3 ст. 357 КК України, узгодженого покарання за ч.1 ст.185 КК України - у виді штрафу в розмірі 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч. 3 ст. 357 КК України - два роки обмеження волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді 2 роки обмеження волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до вказаного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Ружинського районного суду від 30 травня 2013 року у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 3 роки 6 місяців обмеження волі.

Прокурор вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримано вимог як процесуального, так і матеріального закону, тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченій узгоджене покарання.

Обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що їй зрозумілі як її права, так і наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований у разі затвердження угоди про примирення, та наполягає на її затвердженні. Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вона визнала повністю і погоджується на призначення узгодженого покарання.

Потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої він не має, розуміє, що при затвердженні угоди про примирення він буде позбавлений можливості вимагати притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення, а також вимагати відшкодування шкоди, та просив затвердити укладену між ним та обвинуваченою 13лютого 2014 року угоду про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільною, умови угоди не суперечать КПК України та КК України, інтересам суспільства, кваліфікація дій обвинуваченої за ч.1 ст.185 та ч. 3 ст. 357 КК України є вірною.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачена визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої та невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена засуджена Ружинським районним судом 30 травня 2013 року за ст. 309 ч.1 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. 08.01.2014 року Ружинським районним судом винесено ухвалу про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням за вироком Ружинського районного суду від 30.05.2013 року. Призначене покарання не відбула.

Кримінальне правопорушення за яке обвинувачена засуджується, скоїла протягом відбуття покарання за вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 30 травня 2013 року, тому призначати покарання їй необхідно за правилами, передбаченими ст. 71 ч.1 КК України.

Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 08.01.2014 року ОСОБА_2 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного за вироком Ружинського районного суду від 30.05.2013 року, ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 засудженої за ч.1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі з застосуванням ст. ст. 75, 76, КК України зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, замінивши випробування з іспитовим строком на обмеження волі на строк 3 роки.

Та направлено засуджену вироком Ружинського районного суду Житомирської області 30. 05. 2013 року ОСОБА_2 для відбуття реальної міри покарання строком 3 ( три) роки обмеження волі.

Оскільки під час направлення ОСОБА_2 за вироком Ружинського районного суду від 30.05.2013 року до місць обмеження волі ОСОБА_2 ухилялася від відбуття покарання у звязку з чим її було направлено до місць обмеження волі в порядку передбаченому для засуджених для позбавлення волі та враховуючи що ОСОБА_2 раніше судима, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України необхідно замінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на взяття під варту.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази повернути потерпілому.

Судові витрати підлягають стягненню.

Керуючись ст., ст. 314, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -

у х л а л и в :

Затвердити угоду від 13 лютого 2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_1 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_2 - з іншого у кримінальному провадженні № 12014060290000017.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185 та ч. 3 ст. 357 КК України, призначивши їй покарання за ч.1 ст.185 КК України - у виді штрафу в розмірі 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч. 3 ст. 357 КК України - два роки обмеження волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді 2 роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до вказаного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Ружинського районного суду від 30 травня 2013 року у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 3 роки 6 місяців обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави 195 грн. 60 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи ( отримувач: УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир) , банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002; код класифікації доходів: 24060300).

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа 1280» ІМЕІНОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 разом із зарядним пристроєм та сім-карткою стільникового оператора «МТС» НОМЕР_3, пенсійну пластикову картку банку «Аваль» на ім'я ОСОБА_1 та ідентифікаційний номер картки (пін-код), паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 виданий 05.12.1996 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві- передати останньому.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою.

Взяти ОСОБА_2 під варту в залі судових засідань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня затримання, зарахувавши в строк відбування покарання строк перебування її під вартою з 13.05.2014 року, по час набрання вироком законної сили з розрахунку передбаченого ст. 72 КК України, один день позбавлення волі відповідає два дня обмеження волі.

Вирок суду на підставі угоди про примирення укладеного між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку в Апеляційний суд Житомирської області через Ружинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя М. М. Грек.