Ухвала суду № 38648001, 06.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16101/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борен-А» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Борен-А» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0000261530.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на недоведеність відповідачем законності та обґрунтованості його прийняття.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних податкових періодів за травень 2012 року, за підсумками якої складено акт від 23.04.2013 року №276/15-309/36942319 та виявлено, зокрема, порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних звітних податкових періодів за травень 2012 року у розмірі 1873341,00 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 року №0000261530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1873341 грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 936670,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження Головним управлінням Міндоходів у м. Києві рішенням № 2357/10/26-15-10-04-04 від 22.07.2013 року вказане податкове повідомлення-рішення скасоване в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 468335,00 грн., у решті - залишене без змін.

Зі змісту акту податкової перевірки вбачається, що викладені в ньому висновки ґрунтуються на тому, що позивачем неправомірно віднесено до складу залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування в травні 2012 року суму в розмірі 1873341 грн., яка була сформована в період з вересня 2011 року по березень 2012 року включно. Неправомірність такого віднесення, на думку відповідача, полягає у тому, що підприємство мало право скористатись бюджетним відшкодуванням зазначених сум, яким не скористалось, а натомість включило їх до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступних звітних періодів.

Колегією суддів установлено, що позивачем до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, в якій позивач зазначив про відсутність податкових зобов'язань за звітний період, а в рядку 24 визначив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 2739921,00грн.

Також, позивачем подано довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з якої вбачається, що частина суми залишку від'ємного значення в розмірі 1873341,00грн. виникла у період з вересня 2011 року по березень 2012 року включно.

Аналізуючи наведені доводи податкового органу, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 зазначеного Кодексу. Згідно з пунктами 200.1, 200.3 та 200.4 вказаної правової норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 Податкового кодексу України).

Враховуючи приведені норми, отримання бюджетного відшкодування не є обов'язком суб'єкта господарювання, а являється його правом. При цьому, законодавчо визначено можливість погашення податкового боргу наступних звітних податкових періодів за рахунок податкового кредиту.

Як було з'ясовано судом, позивачем прийнято рішення про включення сформованого в період з вересня 2011 року по березень 2012 року включно залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1873341 грн. до складу податкового кредиту в травні 2012 року.

Відтак, дії позивача щодо не заявлення даних коштів до бюджетного відшкодування відповідають вимогам податкового законодавства.

Таким чином, колегія суддів не вбачає законних підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому останнє підлягає скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М