Ухвала суду № 38647426, 23.04.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/161/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1227/14 Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М.

Доповідач Абрамов П. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Корнієнка В.І., Панченка О.О.

При секретарі: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2014 року

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2014 року скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною постанову в.о. начальника ВДВС Миргородського МРУЮ Корсунського від 17.10.2013 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Миргородського міськрайонного суду № 2-183 від 11.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 позики в сумі 67219 грн.35 коп. залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали суду з підстав порушення судом норм процесуального права. ОСОБА_1 посилається на те, що не пропустив строк звернення до суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення.

Залишаючи без розгляду скаргу на дії державного виконавця, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_1 подав скаргу на постанову державного виконавця після закінчення строку, встановленого ст.ст. 384,385 ЦПК України, та ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», не заявивши клопотання про поновлення чи продовження процесуального строку, а тому відповідно до 72 ЦПК України заява підлягає залишенню без розгляду.

Однак, з таким висновком місцевого суду колегія суддів погодитись не може.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою в. о. начальника ВДВС Миргородського МРУЮ Полтавської області Ю.О. Корсунського від 17.10.2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-183, виданого 11.05.2010 року( про стягнення боргу по договору позики в розмірі 67219 грн. 35 коп.) - закінчено (а. с. 48).

Також в постанові зазначено, що постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її одержання.

Відповідно до положень ст.ст. 384,385 ЦПК України скаргу на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку встановленому цим Законом.

Як роз'яснено в п. 16 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами ст.. 385 ЦПК України.

Так в ст. 49 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» чітко не зазначено з якого часу особа має право на оскарження постанови момент її постановлення чи з моменту отримання її копії.

У відповідності з вимогами ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, у разі якщо закон є недостатньо чітким, принцип «якості закону», всі сумніви повинні тлумачитися на користь заявника.

Відповідно до копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції, ОСОБА_1 17.10.13 року надіслана постанова про закінчення виконавчого провадження, що є предметом спору (а.с.65-66). Даних про отримання зазначеної постанови ОСОБА_1 засобами зв'язку копія виконавчого провадження не містить.

Дану постанову скаржник отримав особисто лише 08.01.2014 року, що вбачається з матеріалів справи (а.с.64) та зазначає сам ОСОБА_1. Після чого в межах 10 денного строку (з врахуванням вихідних днів 18 та 19 січня) ОСОБА_1 20.01.2014 року подав скаргу на постанову в.о. начальника ВДВС Миргородського МРУЮ Полтавської області від 17.10.13 року.

Таким чином ОСОБА_1 подав скаргу на постанову державного виконавця у строки, передбачені 385 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду та направлення матеріалів цивільної справи до суду першої інстанції для розгляду скарги по суті.

Колегія суддів, керуючись ст. 303, п.4 ч. 2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312, 315, 317 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2014 року - скасувати.

Справу повернути до місцевого суду для розгляду по суті скарги ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :

З оригіналом згідно.