Ухвала суду № 38644362, 07.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Справа № 147412/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Нефедової А.О.,

представника відповідача Лаврука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в м. Львові апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У червні 2012 року відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш» (далі - ВАТ «Коломиясільмаш») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати частково за основним платежем податкове повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) від 05.03.2012 року № 0000042200 нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності (далів - ЗЕД) в частині оскаржуваної суми 9859,70 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі № 2а-1493/12/0970 позов було задоволено. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042200 від 05.03.2012 р. в частині нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 10845,68 грн.

У поданій апеляційній скарзі ОДПІ просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позову ВАТ «Коломиясільмаш».

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що податковим органом у ході перевірки, результати якої оформлено актом від 17.02.2012 року №532/231/00238180, було встановлено факт порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон 185/94-ВР), а саме ненадходження в установлені терміни валютної виручки за експортовану сільськогосподарську техніку в сумі 41559,00 дол. США від нерезидента фірми TOO «Реванш +», та оспорюваним податковим повідомленням-рішенням нараховано пеню в сумі 44 368,68 грн.

Щодо нарахування пені за період з 14.01.2011 року по 25.01.2011 року у сумі 10845,68 грн. за прострочення термінів повернення валютної виручки, то актом перевірки встановлено, що в порушення вимог ст. 1 Закону 185/94-ВР ВАТ «Коломиясільмаш» за експортовану сільськогосподарську техніку кошти в сумі 41559,00 дол. США bід нерезидента фірми TOO «Реванш +» протягом періоду, який підлягав перевірці, не надходили.

До перевірки ВАТ «Коломиясільмаш» представлено позовну заяву від 12.01.2011 року, у якій позивач звертається в Міжрайонний спеціалізований економічний суд м. Костанай Республіки Казахстан про стягнення заборгованості в сумі 41559,00 дол. США та неустойки в розмірі 31544,04 дол. СІЛА згідно з контрактом за № 4 від 22.02.2010 року з нерезидента фірми TOO «Реванш+», однак ухвалою суду від 14.01.2011 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк до 28.11.2011 року для усунення її недоліків.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону 185/94-ВР пеня не нараховується не з дати звернення до суду з позовною заявою, а з дати прийнятя до розгляду судом позовної заяви ( у даному випадку з дати порушення цивільної справи відповідно до ст. 152 Цивільного процесуального кодексу Казахстану).

Міжрайонний спеціалізований економічний суд м. Костанай Республіки Казахстан ухвалою від 14.01.2011 року не прийняв до розгляду позов. Відповідно ж до ст. 152 ЦПК Казахстану прийнявши позовну заяву суд виносить ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі і ухвала про залишення позовної заяви без руху не є датою прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі.

Позивачем не надано у судове засідання ухвалу про порушення цивільної справи після усунення недоліків позовної заяви, винесеної у порядку ч.2 ст. 152 ЦПК Казахстану і суд відмовив також у задоволенні клопотання ОДПІ про витребування та долучення такої ухвали до матеріалів справи.

Оскільки відповідно до ч.2 ст. 4 Закону 185/94-ВР пеня не нараховується тільки у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, то відсутні підстави для ненарахування пені за період з 14.01.2011 року, оскільки, 14.01.2011 року Спеціалізованим міжрайонним економічним судом м. Костанай не було прийнято до розгляду позовну заяву ВАТ «Коломиясільмаш».

Тільки листом від 25.01.2011 року суд повідомив про порушення цивільної справи та прийняття до розгляду позову ВАТ «Коломиясільмаш» про стягнення заборгованості. Іншого процесуального документу, який би свідчив про дату прийняття справи до розгляду у судовому засіданні досліджено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Коломиясільмаш», суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач вказує на дату ухвали про залишення позову без руху як підставу припинення нарахування пені, та не надав суду позовної заяви із датою її подання до спеціалізованого міжрайонного економічного суду Костанайської області Республіки Казахстан, то 14.01.2012 р. (дата ухвали про залишення позову без руху) слід вважати датою прийняття позовної заяви судом.

Тому посилання позивача на неправомірність нарахування пені з 14.01.2011 року є обґрунтованим, а отже підлягає до задоволення вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 року № 0000042200 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 14.01.2011 року по 25.01.2011 року.

Визначаючи розмір пені, яка підлягає скасуванню, суд першої інстанції на підставі приписів ч. 2 ст. 11 КАС України вийшов за межу позовних вимог, та з урахуванням поданого ОДПІ розрахунку, скасував податкове повідомлення-рішення в частині нарахованої пені в сумі 10845,68 грн.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частиною 1 ст. 4 цього ж Закону встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одинцю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською Арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 цього Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до визначення дати прийняття до розгляду спеціалізованим міжрайонним економічним судом Костанайської області Республіки Казахстан позовної заяви ВАТ «Коломиясільмаш».

Під час планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, результати якої оформлено актом № 532/231/00238180 від 17.02.2012 року, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ст. 1 Закону № 185/94-ВР, оскільки товариству за експортовану сільськогосподарську техніку кошти в сумі 41559,0 дол. США від нерезидента фірми ТОО «Реванш +» протягом зазначеного періоду не надійшли.

За наслідками перевірки ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «У» за № 0000042200 від 05.03.2012 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 44368,68 грн.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 14 січня 2011 року суддя спеціалізованого міжрайонного економічного суду Костанайської області Республіки Казахстан залишила без руху позовну заяву ВАТ «Коломиясільмаш» до ТОВ «Реванш+» про стягнення заборгованості і неустойки в зв'язку з несплатою державного мита із наданням строку для виправлення вказаного недоліку до 28.01.2011 року. 17.01.2011 року ВАТ «Коломиясільмаш» сплачено судовий збір, що підтверджується копією відповідної квитанції (а.с.109).

У подальшому листом від 25.01.2011 року позивача було повідомлено про порушення провадження у справі і заочним рішенням спеціалізованого економічного суду Костанайської області Республіки Казахстан від 18.03.2011 року позовні вимоги ВАТ «Коломиясільмаш» було задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Реванш+» на користь позивача борг в розмірі 41559 дол. США, неустойку в розмірі 10000 дол. США та судовий збір в розмірі 225 503 тенге.

Відтак апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виходячи із приписів пп. 5.1 п. «б» розділу ІV «Арбітражне провадження» Регламенту МКАС при ТППУ, ч.ч. 1, 2 ст. 155 Цивільного процесуального кодексу Республіки Казахстан дата звернення резидентом із позовом про стягнення з нерезидента заборгованості або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону, і пеня за їх порушення не сплачується.

Оскільки позивач наполягав на даті прийняття ухвали про залишення позову без руху, як на підставі припинення нарахування пені, та не надав інших доказів про час подання позовної заяви до спеціалізованого міжрайонного економічного суду Костанайської області Республіки Казахстан, то суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, правомірно прийшов до висновку про те, що 14.01.2012 року, тобто дату прийняття ухвали про залишення без руху позовної заяви ВАТ «Коломиясільмаш», можна вважати датою, з якої зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті.

Відтак слід погодитися із думкою суду першої інстанції про правомірність позовних вимог ВАТ «Коломиясільмаш» про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 року № 0000042200 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 14.01.2011 року по 25.01.2011 року.

Одночасно суд апеляційної інстанції вважає правомірним вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог з метою повного захисту прав ВАТ «Коломиясільмаш» на підставі приписів ч. 2 ст. 11 КАС України та врахування розрахунку нарахування пені, наданого ОДПІ.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі № 2а-1493/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 08 травня 2014 року.