Ухвала суду № 38643464, 12.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року м. Київ К/9991/10271/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011

у справі №2а-14793/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техспец Стіл»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 позов зодоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова №0011631503/0 від 07.10.2010.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за період квітень 2010 року в розрізі контрагентів, за результатами якої був складений акт № 5669/15-208/36986686 від 28.09.2010.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Техспец Стіл» мало взаємовідносини з ТОВ «Донтрансторг», в результаті яких позивачем порушено п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту за квітень 2010 року на суму ПДВ 2362,39 грн.

Висновки акта перевірки обґрунтовуються неправомірним включенням позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку, що були сплачені на користь ТОВ «Донтрансторг» в ціні придбаного товару, так як задекларовані контрагентом податкові зобов'язання з ПДВ не збігаються з сумою задекларованого ТОВ «Техспец Стіл» податкового кредиту з ПДВ.

На підставі цього акту винесено податкове повідомлення - рішення №0011631503/0 від 07.10.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3543,00 грн., у т.ч. 2362,00 грн. за основним платежем і 1181,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Частиною 2 зазначеного підпункту встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Нормами підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому, підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Донтрансторг», які підтверджені договором підряду б/н від 20.04.2010 та правочином купівлі - продажу, який оформлений податковою накладною від 21.04.2010 №210420.

На підставі виданої ТОВ «Донтрансторг» податкової накладної позивачем здійснено формування податкового кредиту у відповідному звітному податковому періоді.

Реальність господарських операцій між ТОВ «Техспец Стіл» та ТОВ «Донтрансторг» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та відповідачем не спростована, що виключає підстави для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Техспец Стіл» та ТОВ «Донтрансторг» правочинів, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваної угоди відповідачем не надано.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун