Ухвала суду № 38642893, 05.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 р.Справа № 820/1140/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014р. по справі № 820/1140/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" (надалі за текстом - ПрАТ "Новий Стиль", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів (надалі за текстом - Харківська митниця, відповідач), в якому просить суд : скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002024 від 14.10.2013 року; скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01331 від 14.10.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року по справі № 820/1140/14 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002024 від 14.10.2013 року.

Скасовано картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01331 від 14.10.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (61020, м. Харків, Комсомольське шоссе, 88) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального (ст. ст. 53-64 Митного кодексу України) та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року по справі № 820/1140/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості задекларованого товару виникли у митного органу в зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» при перевірці заявленої позивачем митної вартості товарів. Зазначив, що у відповідності до розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362, посадовими особами відповідача було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Металеві та пластикові частини меблів» з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару по МД (2,95 дол. США/кг), менша, ніж за інформацією по фактам митних оформлень Харківською митницею Міндоходів, та іншими митницями України, оскільки мінімальний рівень на аналогічні товари, час оформлення яких максимально наближений до спірних відносин, складав 4,7 дол. США/кг. Стверджує, що оскільки подані декларантом документи, зазначені .у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містили розбіжності (значно зменшилась вартість товару), не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, Харківською митницею декларанту в електронному повідомленні було запропоновано надати, у відповідності до вимог ст.ст.53, 54 Митного кодексу України додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з обов'язковим перекладом та проведенням верифікації експортної митної декларації з урахуванням інформації, наданої листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/1 1627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. № 362. Однак, станом на 14.10.2013 р. жодних додаткових (витребуваних митницею в електронному повідомленні) документів декларантом не було надано, натомість 14.10.2013 р. до відповідача надійшла сканкопія листа за підписом начальника ВЗЕД ПрAT «Новий стиль» Мамонової O.A. про надання рішення про коригування митної вартості товару. У зв'язку з викладеним, враховуючи, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, що оформлювалися Харківською митницею Міндоходів та іншими митницями по Україні в максимально наближений час, використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та про коригування митної вартості товару за другорядним (резервним) методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України на рівні 4,7 дол. США за 1 кг. Пояснив, що в якості джерела інформації для даного Рішення відповідачем було використано наявну в митному органі цінову інформацію ПІК Інспектор 2006, а також дані щодо митного оформлення (відомості митних декларацій та рішень про коригування митної вартості) ідентичних, подібних (аналогічних) товарів «Металеві та пластикові частини меблів», що прийняті Харківською митницею Міндоходів в максимально наближений час, а саме протягом вересня - жовтня 2013 року. Зазначив, що оскільки основною одиницею виміру для всіх товарних позицій Української класифікації товарів ЗЕД, у тому числі й для коду товару 9401908000, є кілограм, вся наявна в митниці цінова статистична інформація, що зберігається у ПІК «Інспектор 2006» та САІС, наведена у перерахунку дол. США за основну одиницю виміру - кілограм, а тому визначення митної вартості ввезеного позивачем товару саме за кілограм, а не за одиницю товару, є правомірним. Підсумовуючи викладене, вважає оскаржувані картку відмови у митному оформленні товару № 807100000/2013/01331 від 14.10.2013 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002024 від 14.10.2013 р. правомірними і не вбачає підстав для їх скасування.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, було надано усі документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України (декларацію митної вартості; контракт з фірмою CFC SHANGHAI CO, LTD (Китай) № 270513-CFC от 29.05.2013 p.; інвойс № 13CFC06-23-1 від 21.08.2013 р. до контракту, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б/н від 04.10.2013 p., коносамент SGHH025732 від 06.09.2013 p., та інші документи, що підтверджують вартість перевезення (договір перевезення № 111877 від 05.05.2011 p., калькуляцію транспортних витрат та рахунок-фактуру № KF30404502 від 04.10.2013 p., довідку № 304045 від 04/10.2013 p., книжку МДП (Carnet TIR UX.68616798) від 04.10.2013 p.). Крім того, на підставі ч. 6 статті 53 МК України позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: Специфікацію № 1 від 21.08.2013 р. до Контракту; сертифікат походження товару 13С3100В1268/00124 від 21.08.2013 p.; пакувальний лист б/н від 21.08.2013 р.; лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником; лист про непроведення страхування; прайс-лист виробника товарів від 01.08.2013 p., звіт про оцінку майна № 20/12/2012/01 від 20.12.2012 р. При цьому, відповідачем не доведено, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки, не містять всіх складових числового значення митної вартості, або свідчать про неправильність здійсненого позивачем розрахунку, недостовірність чи неточність відомостей, внесених до декларації. Також, на запит митного органу позивачем 14 жовтня 2013 р. було надано пояснення щодо поставки товару, зокрема, про те, що спірний товар придбано позивачем за прямим контрактом з виробником, тобто, будь-яких договорів (угод, контрактів) з третіми особами, пов'язаних з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначалась, не існує, жодних платежів третім особам на користь продавця, сплати комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору, позивачем не здійснювалось, а відтак, відсутні підстави для надання витребуваних відповідних документів.

Крім того, вказує, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів розрахунок вартості товару був здійснений митним органом не за ціною одиниці товару, як це було зроблено позивачем, а за кілограм, що є неприпустимим з огляду на характер задекларованого товару (частини меблів, які самі по собі є виробом та оцінюються не від маси товару, а в залежності від своєї індивідуальності, оскільки є різними за якістю). Зазначив, що рішення про коригування митної вартості № 807000003/2013/002021/2 від 14.10.2013 р. та № 807000003/2013/001917/2 від 27.09.2013 р., які були використані відповідачем в якості джерела цінової інформації при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, приймались відносно поставок AT «НОВИЙ СТИЛЬ», але за контрактом з іншою фірмою HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD № 130513-ZHONG від 13.05.2013 p., та щодо іншого товару (механізми - хитання). При цьому, вказані рішення про коригування митної вартості оскаржені ПрАТ «Новий стиль» в судовому порядку, а відтак, не є належним доказом заниження позивачем митної вартості товару у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, вважає спірні рішення митного органу (картку відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості) неправомірними.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ "Новий стиль" під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції в межах укладеного з компанією CFC SHANGHAI Co LTD контракту № 270513-CFC від 29.05.2013 року подало до Харківської митниці Міндоходів митну декларацію ІМ № 807100000/2013/050479 на товар, в якій визначило митну вартість товару у розмірі 208841,06 грн. (а.с.17-18).

Харківською митницею Міндоходів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийнято рішення № 807000003/2013/002024/2 від 14.10.2013 року про коригування митної вартості товарів, яким ПрАТ "Новий стиль" скориговано митну вартість товару на рівні 4,7 дол. США за 1 кг, а всього на загальну суму 41562,10 дол. США (а.с.11-12).

Також, Харківською митницею Міндоходів прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01331 від 14.10.2013 року. (а.с.13-14).

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем необґрунтовано, без належних підстав, визначених ч. 3 ст. 53, ст.55 Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, юридичною підставою для прийняття спірних рішення та картки відмови відповідач вважає положення ст.ст.55, 57, 64 Митного кодексу України, а фактичною підставою для їх прийняття слугувало судження суб'єкта владних повноважень щодо не підтвердження у повній мірі документально використаних декларантом відомостей, а також не надання декларантом додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України.

Так, за твердженням відповідача, не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари, інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів, витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача хибними, та такими, що не є підставою для відмови у митному оформленні ввезеного товару за ціною, задекларованою позивачем, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Окрім того, у відповідності до ч. 2 статті 334 Митного кодексу України особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Однією з форм митного контролю, відповідно до п.1 ч.1 ст.336 Митного кодексу України, є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 Митного кодексу України надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Як зазначено в ст.337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосування інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосування системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За визначенням ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Глава 9 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування.

Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У розумінні ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як встановлено частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч. 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом ч.3 ст.53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Матеріалами справи підтверджено, що разом з вантажною митною декларацією № 807100000/2013/050479 позивачем було надано до Харківської митниці декларацію митної вартості; контракт з фірмою CFC SHANGHAI CO, LTD (Китай) № 270513-CFC от 29.05.2013 p.; інвойс № 13CFC06-23-1 від 21.08.2013 р. до контракту, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б/н від 04.10.2013 p., коносамент SGHH025732 від 06.09.2013 p., а також документи, що підтверджують вартість перевезення (договір перевезення № 111877 від 05.05.2011 p., калькуляцію транспортних витрат та рахунок-фактуру № KF30404502 від 04.10.2013 p., довідку № 304045 від 04.10.2013 p., книжку МДП (Carnet TIR UX.68616798) від 04.10.2013 p.), що підтверджується відповідними записами у графі 33 ВМД (а.с.19-44).

Зі змісту наявних в матеріалах справи копій вищевказаних документів вбачається, що останні не повинні були викликати сумніву у митного органу відносно правильності визначення митної вартості, оскільки належним чином підтверджували заявлену позивачем митну вартість та надавали змогу перевірити правильність її визначення.

Відповідачем не наведено обставин, які б вказували на не підтвердження, недостовірність або кількісну невизначеність та/або відсутність хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Між тим, в рамках проведення процедури консультації, передбаченої ч.4 ст.57 МК України, Харківською митницею Міндоходів було сформовано електронний запит, яким позивачу, з посиланням на ст.ст.52, 53, 54, 58 МК України запропоновано надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з обов'язковим перекладом та проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. № 362 (а.с.45).

При цьому, необхідність надання додаткових документів відповідачем обґрунтовано тим, що у поданих документах, зазначених у частині другій статті 53 МК України, не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, у зазначеному запиті вказано, що у зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор 2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Листом від 14.10.2013 року ПрАТ "Новий стиль" надано митному органу відповідь на запит, якою повідомлено, що ввезений товар (пластикові та металеві конструкційні частини офісних меблів для сидіння) купується у компанії-виробника CFC SHANGHAI CO, LTD (Китай) згідно прямого контракту, тобто, будь-яких договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не існує. Як наслідок, відсутні рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця та рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Також, позивачем у даному листі зазначено про відсутність ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу (а.с.46).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем по справі було належним чином обґрунтовано неможливість та недоцільність надання додаткових документів, питання про надання яких ставилось відповідачем в електронному запиті від 14.10.2013 року.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що іноземний контрагент позивача - компанія CFC SHANGHAI Co LTD згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару. Митний орган цієї обставини при здійсненні митних процедур під сумнів не поставив, належних та допустимих згідно з ст. 70 КАС України доказів на спростування достовірності цієї обставини ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не подав.

З приводу вимоги відповідача про надання виписки з бухгалтерської документації, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така виписка позивачем не могла бути надана, оскільки рахунок на придбаний товар позивачем не було оплачено, що узгоджується з умовами п.5 контракту № 270513-CFC от 29.05.2013 p., а відтак, фактична сплата коштів не могла бути відображена в бухгалтерському обліку позивача.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта в скарзі на те, що наданий позивачем до митного оформлення звіт про оцінку майна від 20.12.2012 р. № 20/12/2012/01 (а.с.49-80) не є належним підтвердженням задекларованої митної вартості з огляду на те, що вказаний висновок був виданий на іншу партію товару та станом на 11.10.2013 р. втратив чинність, оскільки, з урахуванням інших наявних у розпорядженні митного органу документів, вказаний висновок не був єдиним та необхідним доказом підтвердження правильності визначення позивачем задекларованої митної вартості товару, отже, сплив терміну його дії не мав вирішального значення при проведенні контролю визначення митної вартості з огляду на підтвердження митної вартості іншими документами.

Крім того, під час митного оформлення зауважень щодо вказаного звіту у відповідача не виникло.

Також слід відмітити, що позивачем в подальшому було здійснено наступну експертну оцінку відповідного товару, про що складено звіт Регіонального торгівельно-виробничого підприємства «Гранід» у формі ТОВ № 11/10/2013/01 від 11.10.2013 року, яким підтверджено задекларовані позивачем відомості щодо митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у Харківської митниці підстав для відмови у митному оформленні товару за декларацією ПрАТ «Новий стиль» № 807100000/2013/050479від 11.10.2013 року.

Як встановлено частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Колегія суддів також зауважує, що Харківською митницею при винесенні спірних рішень була застосована однакова митна вартість одиниці імпортованої продукції на рівні 4,70 дол. США за кілограм до всього товару, хоча згідно із зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом, ввезений товар не є однорідним, номенклатура поставки має суттєві відмінності по позиціям товару в залежності від характеристик.

Так, згідно із митною декларацією ІМ № 807100000/2013/050479 ПрАТ «Новий стиль» ввезено товар «Металеві та пластикові конструкційні частини меблів для сидіння (крісел) загального призначення: підлокітник сріблястий глянцевий колір №2 модель "LDL603" - 1002пари; підлокітник з пластиковим фундаментом під накладку, колір №3, новий сріблясто - сірий, хромована кришка, дві частини одного кольору, колір №3 із заглушкою модель "LDL 612" - 504 пари; нейлонова база, колір номер №2 silver glossy, нова форма модель "LDL-350-5" - 1602шт.; нейлонова база, колір номер №3 new silver grey нова форма, модель «LDL-350-5» - 504шт.; Виробник: CFC SHANGHAI CO., LTD. Країна виробництва: CN.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки товар не однорідним, визначення митної вартості повинно здійснюватись в розрахунку за одиницю продукції, а не за кілограм, що було зроблено відповідачем по справі.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що джерелами інформації для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувала наявна у Харківської митниці цінова інформація, наявна у ПІК «Іспектор 2006», та рішення про коригування митної вартості, зокрема, № 807000003/2013002021/2 від 14.10.2013 року, № 807000003/2013/001917/2 від 27.09.2013 року.

Між тим, як зазначив представник відповідача в надісланих до суду письмових поясненнях, у ПІК «Інспектор 2006» відомості щодо митної вартості товарів наведені у розрахунку за кілограм, а відтак, колегія суддів зазначає, що дані зазначеного інформаційного ресурсу - 4,7 дол. США за 1 кг - не можуть бути застосовані до спірних відносин, з огляду на означений вище характер ввезеного товару.

Як пояснив представник позивача у надісланих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та не спростовано відповідачем по справі, рішення про коригування митної вартості № 807000003/2013/002021/2 від 14.10.2013 р. та № 807000003/2013/001917/2 від 27.09.2013 р., які були використані відповідачем в якості джерела цінової інформації при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, приймались відносно поставок AT «НОВИЙ СТИЛЬ», але за контрактом з іншою фірмою HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD № 130513-ZHONG від 13.05.2013 p., та щодо іншого товару (механізми - хитання).

При цьому, вказані рішення про коригування митної вартості оскаржені ПрАТ «Новий стиль» в судовому порядку.

Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 р. по справі № 820/2001/14 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №80700000/2013/001917/2 від 27.09.2013 р.

Скасовано картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01252 від 27.09.2013 р.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (61020, м. Харків, Комсомольське шосе, буд. 88, код ЄДРПОУ 32565288) судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року відкрито провадження у справі № 820/6176/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення № 807000003/2013/002021/2 від 14.10.2013 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01325 від 14.10.2013 року.

Щодо наданих представником відповідача до матеріалів справи копій митних декларацій від 17.09.2013 року № 80710000/2013/04507, від 18.09.2013 року № 807100000/2013/045714, від 27.09.2013 року № 807100000/2013/047850, від 04.10.2013 р. № 807100000/2013/049222, від 10.09.2013 року № 807100000/2013/044065, від 02.09.2013 року № 807100000/2013/042449, та рішень про коригування митної вартості від 16.09.2013 р. № 8070000003/2013/003257/2, від 17.09.2013 р. № 807000003/2013/001816/2, від 14.10.2013 р. № 8070000003/2013/002025/2 та № 807000003/2013/002021/2 (т.1, а.с.181-189), колегія суддів зазначає, що згідно із вказаними митними деклараціями позивачем ввозилися товари інших виробників (HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO, ZHEJIANG TAIFENG FURNITURE CO, SHENZHEN YANG FENG INDUSTRIAL CO, FOSHAN NAN HAI CHIENG PLASTIK & HARDWARE PRODUCT CO).

Крім того, у вказаних митних деклараціях та в рішеннях про коригування митної вартості номенклатура товару відрізняється за найменуваннями та кількістю порівняно з тими, що зазначені позивачем у декларації № 807100000/2013/060479 від 11.10.2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вищевказані митні декларації та рішення про коригування митної вартості не є належним джерелом цінової інформації для винесення оскаржуваного рішення № 80700003/2013/002024/2 від 14.10.2013 року.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 14.10.2013 року № 80700003/2013/002024/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01331 від 14.10.2013 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим, вищевказані рішення підлягають скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірності спірних рішення та картки відмови належним чином не довів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2014р. по справі № 820/1140/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.