Постанова № 38641860, 05.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2014 року Справа № 813/2655/14

11 год. 46 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача Середяк Л.В., Велика О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, від імені якого як законний представник діє ОСОБА_5, про визнання дій протиправними та такими, що порушують право на освіту, зобов'язання вчинити дії Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4), від імені якого як законний представник діє ОСОБА_5, до Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти (далі - відповідач, Львівський РЦОЯО) з вимогами визнати дії відповідача щодо відмови ОСОБА_4 у реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні у 2014 році протиправними та такими, що порушують право на освіту; зобов'язати відповідача зареєструвати позивача для участі в зовнішньому незалежному тестуванні у 2014 році.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова у реєстрації позивача для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні (далі - ЗНО) у 2014 році є протиправною, безпідставною та необґрунтованою. На думку позивача, ненадання письмової згоди на обробку персональних даних законодавством України у сфері освіти не передбачено, більше того, подання письмової заяви про реєстрацію для участі у ЗНО саме по собі слід вважати такою згодою, а тому, на переконання позивача, вимога про письмове надання такої згоди є безпідставною. Крім того позивач стверджує, що не може надати письмової згоди на обробку його персональних даних із релігійних переконань. Оскільки дії відповідача щодо відмови у реєстрації для участі у ЗНО у 2014 році порушують конституційне право позивача на освіту, їх слід визнати протиправними, а позивача зареєструвати для участі у ЗНО у 2014 році.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі із підстав, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили у повному обсязі з підстав, що викладені у письмових запереченнях за вх. № 13867 від 15.04.2014 року /а.с.27-31/. Зазначили, що позивачем не було надано письмової згоди на обробку персональних даних ОСОБА_4 при поданні заяви для участі у ЗНО у 2014 році, а відтак, Львівський РЦОЯО діяв згідно з вимогами Закону України «Про захист персональних даних» та не мав жодних правових підстав для реєстрації позивача учасником ЗНО у 2014 році, оскільки не був уповноваженим на здійснення будь-яких операцій із даними позивача. Вважають, що ненадання позивачем згоди на обробку персональних даних не можливо трактувати інакше як заборону на їх обробку. Відміна вимог про надання письмової згоди на обробку персональних даних для громадян за релігійною ознакою, за відсутності передбачення такої можливості у законодавстві буде порушенням конституційного принципу рівності прав і свобод громадян України стосовно інших учасників ЗНО.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 28.01.2014 року на адресу Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти подано заяву (зареєстровано за № 193/02-12 від 07.02.2014 року), реєстраційну картку та пакет необхідних документів з проханням зареєструвати його учасником ЗНО у 2014 році. У даній заяві позивач зазначив, що з порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році, правами та обов'язками абітурієнта ознайомлений. Крім того позивачем зазначено, що він не надає згоду на обробку його персональних даних у процесі зовнішнього незалежного оцінювання та використання їх під час вступу до вищих навчальних закладів /а.с.36/.

За результатами розгляду заяви та реєстраційних документів ОСОБА_4 для участі у ЗНО у 2014 році відповідачем встановлено факт відмови позивача від обробки і використання його персональних даних та у зв'язку з цим відмовлено ОСОБА_4 у реєстрації для участі у ЗНО у 2014 році /а.с. 43/.

Позивач не погоджуючись із рішенням Львівського РЦОЯО, звернувся з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З приводу компетенції суду щодо розгляду вищевказаної адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Указом Президента України № 240/2013 від 25.04.2013 року (із наступними змінами та доповненнями) затверджено Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого, Міністерство освіти і науки України (МОН України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

МОН України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює нормативно-правове регулювання у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності; розробляє та затверджує умови прийому до навчальних закладів; визначає строки, перелік навчальних предметів, програми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, контролює здійснення заходів із проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів (п.п. 5, 18, 59 п. 4 Положення).

На виконання Указу Президента України № 1013 від 4 липня 2005 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» та з метою підвищення якості загальної середньої освіти, забезпечення рівного доступу до вищої освіти і створення передумов для входження України в європейський освітній простір Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1312 від 31.12.2005 року із наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 Постанови № 1312 зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів, є вступними випробуваннями до цих закладів.

Цією ж Постановою № 1312 затверджено Положення про Український центр оцінювання якості освіти.

Відповідно до п. 1 цього Положення Український центр оцінювання якості освіти (далі - Центр) є бюджетною установою, що належить до сфери управління МОН.

Центру підпорядковуються регіональні підрозділи - регіональні центри оцінювання якості освіти у мм. Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську, Києві, Львові, Одесі, Сімферополі та Харкові, навчально-екзаменаційні центри, що забезпечують організацію і здійснення у межах регіонів зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів (далі - зовнішнє незалежне оцінювання), шляхом проведення тестування на паперових носіях і комп'ютерного тестування (п.3 цього ж Положення).

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1573 від 08.11.2013 року «Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти у 2014 році» затверджено, зокрема, Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2014 році.

Відповідно до п. 1,2,3 Порядку такий визначає основні засади проведення в 2014 році зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань).

Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України (далі - зовнішнє оцінювання), здійснюється на основі технологій педагогічного тестування.

Головна мета проведення зовнішнього оцінювання - об'єктивне оцінювання рівня навчальних досягнень осіб, які здобули повну загальну середню освіту і виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України.

Згідно з п. 1 розділу 3 цього Порядку суб'єктами адміністрування зовнішнього незалежного оцінювання є: Міністерство освіти і науки України; Український центр оцінювання якості освіти; Вінницький, Дніпропетровський, Донецький, Івано-Франківський, Київський, Львівський, Одеський, Сімферопольський, Харківський регіональні центри оцінювання якості освіти (далі - регіональні центри оцінювання якості освіти); Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Таким чином, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами в процесі реалізації своїх завдань та функцій, передбачених законодавством України, виступає суб'єктом владних повноважень, оскільки виконує делеговані владні управлінські функції у спірних правовідносинах, а тому, дана справа є адміністративною та таку належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Щодо розгляду адміністративного позову по суті, судом встановлено наступне.

Листом № 231/03-20 від 14.02.2014 року позивача повідомлено про відмову у реєстрації у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 неналежно оформлено документи, необхідні для реєстрації (подав заяву-реєстраційну картку, яка не була створена за допомогою комп'ютерної програми 2014 року, не надав згоди на обробку персональних даних). Позивачу запропоновано усунути причини, що стали підставою для прийняття такого рішення та запропоновано пройти реєстрацію повторно до 19.03.2014 року /а.с.13/.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або є випускником навчального закладу системи загальної середньої освіти поточного навчального року, планує вступати до вищого навчального закладу України та зареєструвалася в установленому порядку.

Згідно з п. 2 розділу IV Порядку для реєстрації особа повинна надіслати поштою до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти комплект документів: заяву - реєстраційну картку; копію паспорта. Особи, які не мають паспорта і яким станом на 01 вересня 2013 року не виповнилося шістнадцять років, можуть подавати копію свідоцтва про народження. Іноземці, особи без громадянства, біженці, особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, закордонні українці додатково надають копію документа, що підтверджує законність їх перебування на території України; копію документа про повну загальну середню освіту або довідку з місця навчання; копію документа про зміну прізвища, імені, по батькові (для осіб, у документах яких є розбіжності в персональних даних).

Пунктом 4 цього ж розділу Порядку визначено: заява - реєстраційна картка оформляється відповідно до зразка, розробленого та затвердженого Українським центром оцінювання якості освіти.

Особа може самостійно оформити заяву - реєстраційну картку, скориставшись спеціальною комп'ютерною програмою, розробленою в Українському центрі оцінювання якості освіти та розміщеною на його веб-сайті. (підп.2 п. 5 розділу IV Порядку).

У заяві - реєстраційній картці особа повинна засвідчити своє бажання бути зареєстрованою, підтвердити факт ознайомлення з правами та обов'язками абітурієнта, дати згоду на обробку персональних даних у процесі проведення зовнішнього оцінювання та використання їх під час вступу до вищих навчальних закладів.

У заяві - реєстраційній картці особа повинна вказати: 1) прізвище, ім'я, по батькові; 2) дату народження; 3) серію, номер паспорта (свідоцтва про народження); 4) номери контактних телефонів (за наявності); 5) постійне місце проживання; 6) відомості про здобуття повної загальної середньої освіти; 7) предмети, вибрані для проходження зовнішнього оцінювання; 8) мову, якою необхідно здійснити переклад тестів; 9) мову, якою необхідно здійснити переклад інформаційного бюлетеня «Зовнішнє незалежне оцінювання. 2014 рік»; 10) особливі (специфічні) умови проходження зовнішнього оцінювання (інформація вказується за бажанням особи та за наявності відповідного висновку закладу охорони здоров'я) (п. 6, 7 розділу IV Порядку).

Таким чином, судом встановлено, що передумовою для реєстрації участі особи у ЗНО є надання згоди на обробку персональних даних визначених підп. 2 п. 5 розділу IV Порядку.

Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних регулюються Законом України «Про захист персональних даних» № 2297-IV від 01.06.2010 року (із наступними змінами та доповненнями; далі Закон № 2297-IV), що спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів (ст. 1 Закону).

Відповідно до абз. 2, 6, 8, 10 ст. 2 Закону № 2297-IV персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються.

Згідно з ч. 5, 6 Закону № 2297-IV обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 2297-IV однією із підстав для обробки персональних даних є, зокрема, надання згоди суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних.

Таким чином, обробка персональних даних позивача без його на те згоди, прямо заборонена законом.

Також, представниками відповідача до матеріалів справи долучено витяги (скріншоти) /а.с.44-54/ спеціальної комп'ютерної програми, розробленої в Українському центрі оцінювання якості освіти та розміщеної на його веб-сайті (http://testportal.gov.ua/register/) - Програма створення заяви-реєстраційної картки особи, яка виявила бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання у 2014 році, зі змісту яких встановлено, що при реєстрації для участі у ЗНО у 2014 році одним із кроків реєстрації є проставляння відповідної відмітки у відповідному полі про надання згоди на обробку персональних даних заявника. Крім того, у випадку відмови від надання згоди на обробку персональних даних, наступним кроком реєстрації передбаченим комп'ютерною програмою є або надання згоди на обробку персональних даних і продовження реєстрації, або відмова від реєстрації. У випадку відмови - робота із програмою завершується.

У разі надання такої згоди, шляхом введення персональних даних формується відповідна заява - реєстраційна картка.

Тому, враховуючи вищевикладене, позивачем введено відповідні персональні дані для формування відповідної заяви, однак, при її роздрукуванні проведено її видозміну, оскільки, зі змісту заяви-реєстраційної картки позивача друкованим способом зазначено про те, що позивач не надає згоди на обробку його персональних даних /а.с.36/, незважаючи на те, що спеціальною комп'ютерною програмою не передбачено відповідного зразка заяви /а.с.54/.

Зокрема, відповідно до технічного опису заяви - реєстраційної картки особи, яка виявили бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання у 2014 році /а.с.57/: «У шостому та сьомому рядках друкованим способом зазначено: Даю згоду на обробку персональних даних……», позаяк, в заяві позивача зазначено: «Не даю згоду…» /а.с.36/.

Відтак, відповідно до п. 14 розділу IV Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2014 році, Регламентна комісія регіонального центру оцінювання якості освіти може відмовити особі в реєстрації. Підставою для прийняття такого рішення є:

- подання не всіх документів, необхідних для здійснення реєстрації;

- неналежне оформлення документа(ів), необхідного(их) для реєстрації;

- зазначення в заяві - реєстраційній картці недостовірних даних;

- неможливість створення особливих (специфічних) умов для проходження зовнішнього оцінювання згідно з висновком закладу охорони здоров'я;

- подання заяви пізніше встановленого строку (дата визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи встановлено, що позивач при зверненні до відповідача із відповідною заявою про реєстрацію його для участі у ЗНО у 2014 році не надав письмової згоди для обробки його персональних даних, а тому відповідач не мав підстав для вчинення будь-яких дій із персональними даними позивача.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону № 2297-IV суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних.

Зазначеною нормою передбачено право суб'єкта персональних даних вмотивовано заперечувати проти обробки своїх персональних даних володільцем. Таке право позивача не заперечується. Проте, вказана норма не має жодного відношення до спірних правовідносин, у зв'язку із тим, що позивач не надав згоди відповідачу на обробку його персональних даних, а відтак відповідач повернув позивачу усі документи із його персональними даними. За таких обставин відповідач не є володільцем персональних даних позивача у розумінні вимог Закону України «Про захист персональних даних» та жодних дій з даними позивача не здійснював, принаймні доказів вчинення таких дій представниками сторін не надано.

Щодо покликань представника позивача, на те, що позивач із релігійних переконань не може надати письмової згоди на обробку його персональних даних та оскільки позивачем була подана заява про його реєстрацію для участі у незалежному зовнішньому оцінюванні, то можна дійти висновку про те, що позивач надав згоду на обробку його персональних даних у формі, що дає змогу зробити висновок про її надання, суд зазначає наступне.

На думку суду, подання заяви про реєстрацію ще не свідчить про надання згоди на обробку його персональних даних з врахуванням сформульованої мети їх обробки, оскільки в процесі реєстрації даних позивача ввідповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році відповідач не лише реєструє особу для участі у тестуванні, а й оголошує результати зовнішнього оцінювання шляхом їх розміщення на інформаційних сторінках абітурієнтів, зберігає та надає у випадках, встановлених законом, інформацію про результати зовнішнього незалежного оцінювання та ін.

Крім того, із пояснень позивача суд дійшов висновку про неоднозначність його позицій та суперечності у наданих ним поясненнях, оскільки він вважає подання заяви до Львівського РЦОЯО із відміткою «Не надаю згоди на обробку моїх персональних даних….» наданням такої згоди у формі, яка свідчить про таке надання. Суд погоджується із покликаннями представників відповідачів, відповідно до яких із заяви позивача можна дійти лише одного висновку, а саме про ненадання згоди на обробку персональних даних ОСОБА_4 з врахуванням мети їх обробки, встановленої Українським центром оцінювання якості освіти.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що інша форма вираження згоди на обробку персональних даних можна стверджувати тільки у тому випадку, коли письмової форми надання згоди прямо не передбачено. Тому, справедливими є зауваженнями представників відповідача, що у заяві-реєстраційній картці є поле про надання згоди на обробку персональних даних, яке підлягає заповненню.

Щодо покликання представника позивача на те, що така відмова прийнята з порушенням конституційного принципу щодо свободи релігійних переконань та є за змістом порушенням права на освіту позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Аналогічне положення закріплене і у Законі України «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991 року (із наступними змінами та доповненнями). Зокрема, у ст. 9 Закону визначено, що навчальні заклади в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями.

Статтею 53 Конституції України встановлено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1095 від 25.08.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) «Про деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» з метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти затверджено Порядок зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти.

Відповідно до п. 1 цього Порядку зовнішнє незалежне оцінювання та моніторинг якості освіти (далі - оцінювання якості освіти) запроваджується з метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти, здійснення контролю за дотриманням державних стандартів освіти, проведення аналізу стану системи освіти та прогнозування її розвитку.

Як справедливо зазначили представники відповідача, запровадження ЗНО є одним із стратегічних напрямів державної політики України в галузі освіти, який гарантує рівні права при вступі до вищих навчальних закладів на навчання для здобуття вищої освіти на конкурсній основі відповідно до рівня здобутих знань абітурієнтів під час навчання, а також їх здібностей щодо опанування освітньо-професійних програм молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Як зазначено вище, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Очевидним є те, що запровадження ЗНО здійснене Кабінетом Міністрів України на виконання вищевказаних Указів Президента України.

З врахуванням вищевикладеного, прийняття відповідачем рішення про обробку персональних даних без відповідної письмової згоди для осіб, які через свої релігійні або інші переконання не можуть надати таку письмову згоду, було б втручанням в діяльність Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, компетенцію Кабінету Міністрів України. Крім того, на думку суду, обробка Львівським РЦОЯО персональних даних заявників всупереч їх письмовій незгоді на такі дії було б грубим порушенням Закону України «Про захист персональних даних».

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем надіслано звернення до Уповноваженого Верховної ради з прав людини.

Листом від 03.03.2014 року ОСОБА_4 надано відповідь /а.с.9, 10-12/ про наступне.

Щодо необхідності надання згоди на обробку персональних даних під час проходження ЗНО зі змісту листа встановлено, що зважаючи на неоднозначне сприйняття необхідності надання окремої згоди на обробку персональних даних в сфері освіти, Уповноваженим направлено рекомендації до Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України стосовно необхідності виключення положень про обов'язкове надання окремої згоди на обробку персональних даних, передбачених Законом України «Про захист персональних даних». На підставі ст. 3,13,17 зазначеного Закону звернення ОСОБА_4 було направлене до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з метою його вирішення в світлі наданих рекомендацій та перебуває на контролі.

Однак зі змісту такого звернення встановлено, що перед Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини позивачем ставилося питання щодо необхідності надання додаткової письмової згоди, враховуючи факт подання заяви на реєстрації учасником ЗНО у 2014 року, але не повідомлено, що позивач, заповнюючи анкету, зазначив, що не дає згоду на обробку персональних даних.

Крім того, щодо твердження позивача про недопущення до ЗНО внаслідок відмови дати згоду на обробку персональних даних, що є дискримінацією в розумінні Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Уповноваженим зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Іншими словами, як зазначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Конституція містить вичерпне тлумачення поняття «свобода світогляду і віросповідання» та меж його застосування.

Законодавство захищає лише такі дії віруючих, що безпосередньо стосуються або вимагаються відповідним релігійним віровченням, тобто сповідання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійних практик та обрядів. Водночас дії або поведінка, що лише «вмотивовані» релігійними переконаннями, не отримують беззастережного правового захисту. Держава не може бути обмеженою у прийнятті та застосуванні законів, що спрямовані на забезпечення загальносуспільного добробуту, у разі якщо вони не узгоджуються з певним індивідуальним переконанням, зовнішнє вираження якого виходить за межі суто релігійної сфери і втручатися у сферу відповідної галузі публічного права.

На підставі викладеного вище, і зокрема керуючись положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», відповідно до якого діяльність Уповноваженого доповнює існуючі способи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і відновлення порушених прав і свобод, повідомив, що підстав для вжиття заходів реагування за зверненням ОСОБА_4 в цій його частині не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, позивач не надав жодних доводів того, що діями відповідача порушено його релігійні права чи право на освіту. На противагу цьому, суб'єкт владних повноважень довів законність та обґрунтованість відмови у реєстрації позивача учасником ЗНО у 2014 році.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні адміністративного позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.25 год. 12.05.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.