Ухвала суду № 38640858, 13.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року справа №437/15761/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 14 лютого 2014 р. у справі № 437/15761/13-а за позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірними дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 14 лютого 2014 р. у справі № 437/15761/13-а позов ОСОБА_2, задоволено частково, визнані неправомірними дії Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років; зобов'язано Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради ( код ЄДРПОУ 26341786) здійснити донарахування та виплату ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) допомоги по догляду за диною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з 11.04.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2 року з урахуванням проведених виплат; стягнуто з місцевого бюджету Луганської міської ради на користь ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 34 ( тридцять чотири) гривні 41 ( сорок одна) копійка. В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач, Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач є застрахованою особою, матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як працююча особа, у зв'язку з чим отримує грошову допомогу, виплату якої здійснює відповідач в 130,00 грн.

Позивач з таким розміром допомоги не погоджується і вважає, що остання повинна виплачуватись в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 25 грудня 2012 року у справі № 21-410а12, є обов'язковою для застосування в судовій практиці та полягає в наступному.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІпризначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VIне приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Будь-які застереження щодо виплати допомоги по догляду за дитиною відповідно до розмірів, визначених Кабінетом Міністрів України, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» відсутні.

Оскільки в даній справі спір виник щодо виплати допомоги за період 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 14 лютого 2014 р. у справі № 437/15761/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов