Ухвала суду № 38633975, 07.05.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/623/14 Провадження № 22-ц/795/959/2014 Головуючий у I інстанції - Анохін А.М. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Бобрової І.О., Литвиненко І.В.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козелецького районного суду від 21 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду від 21 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дружини в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить частково скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог про стягнення аліментів на утримання дружини.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не дотримані вимоги ст. 84 Сімейного Кодексу України щодо встановлення обставин, які мають істотне значення по справі.

Апелянт стверджує, що суд, приймаючи рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дружини, не врахував його стан здоров'я в зв'язку з отриманою в 2010 році травмою. Після проведення оперативного втручання він позбавлений можливості працевлаштуватися та отримувати дохід.

Зазначає, що сукупний розмір стягнутих з нього судом аліментів на утримання дитини та дружини перевищує 50 % від мінімальної заробітної плати, що суперечить вимогам чинного законодавства.

В своїх письмових запереченнях ОСОБА_3, вважаючи рішення суду законним, просить відхилити апеляційну скаргу.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач офіційно не працевлаштований, проте є працездатним, отже спроможний забезпечити відповідний рівень свого доходу для сплати аліментів на утримання дружини в розмірі 400 грн. щомісячно.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

По справі встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 лютого 2013 року (а.с. 5). Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Як вбачається з довідки управління соціального захисту населення Козелецької РДА № 274 від 05 березня 2014 року, позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 12). Дитина зареєстрована та проживає разом з матір'ю, ОСОБА_3 (а.с. 2).

Згідно положень ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно ч. 2 ст. 80 СК України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Виходячи зі змісту наведених норм та проаналізувавши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі.

Районним судом правильно встановлено, що відповідач, хоча офіційно не працевлаштований, проте є працездатним, отже спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дружини. Цей висновок суду першої інстанції належними доказами не спростований. ОСОБА_2 не надано суду першої інстанції та не представлено апеляційному суду належних доказів того, що він за станом здоров'я має інвалідність або є обмежено працездатним, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу колегії суддів.

Інших істотних обставин, які б не були враховані при визначенні розміру аліментів, апелянтом не наведено.

Твердження апелянта про те, що сукупний обсяг стягнутих з нього судом аліментів на утримання дитини та дружини перевищує встановлений законодавством 50-відсотковий розмір мінімальної заробітної плати, не заслуговують на увагу суду, оскільки ОСОБА_2 не доведено, що він отримує дохід в розмірі мінімальної заробітної плати. Статтею 70 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику. Посилання на мінімальну заробітну плату вказана норма не містить.

Перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено таких порушень матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Козелецького районного суду від 21 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: