Рішення № 38632303, 13.05.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/849/14-ц Провадження № 22-ц/772/1478/2014Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н. М.Категорія: 27 Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Войтко Ю.Б., Стадник І.В.,

при секретарі: Агеєва Г.В.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_2

представника позивача Кошельник І.В.

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 подану через представника ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

12.08.2013 року ПАТ КБ «Надра» звернулось до ОСОБА_4, ОСОБА_6 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2014 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ « Надра» заборгованість за кредитним договором № 18/04/2008/840-ЖК/67/19 від 18.04.2008 року в загальному розмірі 60 975,35 доларів США, що станом на 23.07.2013 року еквівалентно 487 375,97 грн., з яких: заборгованість з повернення кредиту - 40 485,66 доларів США, що еквівалентно 323 601,88 грн; заборгованість по сплаті відсотків 18 403,47 доларів США, що еквівалентно 147 098,94 грн.; пеня за порушення строку сплати ануїтетного платежу 2 086,22 доларів США, що еквівалентно 16 675,15 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_6 просить скасувати заочне рішення міського суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог Банку в частині поручителя ОСОБА_6 в зв'язку зі зміною умов основного зобов'язання без погодження з поручителем в наслідок чого збільшився обсяг його відповідальності відмовити.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставами часткового скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2014 року на думку колегії суддів є:

- неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи при вирішенні вимоги про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_6;

- порушення норм матеріального та процесуального права.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що 18.04.2008 року між ВАТ КБ « Надра» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 18/04/2008/840-ЖК/67/19, згідно умов якого, останньому було надано кредит в сумі 41 685,40 доларів США, з терміном користування кредитом по 12.03.2037 року, зі сплатою 13,89% річних, ціль кредиту - проведення розрахунків по договору купівлі продажу, погашати заборгованість по кредиту та проценти позичальник зобов'язався відповідно до графіку, який викладений в додатку № 1 до кредитного договору. /а.с. 9-12,117-120 т.1/

18.04.2008 року між Банком та ОСОБА_6 для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором укладено договір поруки, відповідно до п.1.2 договору поруки, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники./т.1 а.с.13/

30.06.2009 року між ВАТ КБ « Надра» та ОСОБА_4 до вищезазначеного кредитного договору було укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої сторони внесли зміни до п.3.3.1 розділу 3 «Порядок надання кредиту та сплати заборгованості» і виклали його в наступній редакції: «Позичальник повертає кредит шляхом внесення щомісячно суми мінімально необхідного платежу згідно графіку погашення кредитної заборгованості, який є невід»ємною частиною цього договору». /т.1 а.с.116-120/.

Внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_4 умов кредитного договору, станом на 23.07.2013 року виникла заборгованість на суму 60 975,35 доларів США, що еквівалентно 487 375,97 грн., з яких: заборгованість з повернення кредиту - 40 485,66 доларів США, що еквівалентно 323 601,88 грн; заборгованість по сплаті відсотків 18 403,47 доларів США, що еквівалентно 147 098,94 грн.; пеня за порушення строку сплати ануїтетного платежу 2 086,22 доларів США, що еквівалентно 16 675,15 грн.

Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з умов укладених договорів, які порушені відповідачем ОСОБА_4- допущено прострочення сплати кредиту і відсотків, та на підставі положень ст.ст. 543,554 ЦК України стягнув з відповідачів, як солідарних боржників заборгованість за кредитним договором в сумі 60 975,35 доларів США .

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає безпідставними посилання апелянта на те, що кредит видавався в сумі 40 550 доларів США, оскільки заявою на видачу готівки № 585 від 21.04.2008 року . випискою з Банку та випискою по рахунку боржника доведено, що кошти видавались в два етапи в сумі 1 135,40 доларів США, як комісія за розрахунки, згідно умов кредитного договору та в сумі 40 550 доларів США, як видача кредитних засобів. /т.1 а.с. 9, 121,133/

Необґрунтованим є також посилання апелянта на неповноту дослідження судом розрахунку заборгованості, оскільки з розрахунку суми заборгованості вбачається, що ОСОБА_4 деякий час з 20.05.2008 року здійснювалась проплата в сумі, що відповідала п.3.3.1. кредитного договору ( не менше 497,08 дол.), а тому невідповідність суми зазначеної в графіку погашення не впливає на обставини справи.

Щодо не відображення в розрахунку заборгованості сплаченої 30.06.2009 року до банку суми в розмірі 905 дол. США, колегія суддів вважає дані посилання надуманими, оскільки в розшифровці суми заборгованості дана сума відображена та врахована при обчислені заборгованості.

Щодо сплати 1000 доларів США комісії, то відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України апелянтом не було надано доказів ( квитанції) про сплату даної суми, а отже дана обставина є не доведеною.

Несвоєчасне направлення позивачем досудової вимоги не є перешкодою для реалізації права Банку звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду , оскільки відповідачі ( позичальник, поручитель) у судовому засіданні мають можливість заперечувати проти вимог Банку, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Посилання апелянта в обґрунтування своїх вимог, щодо порушення позивачем порядку дострокового стягнення всієї суми, який встановлений ст.11 ЗУ « Про захист прав споживачів» є безпідставним, оскільки дані норми не регулюють правовідносини, що виникли між сторонами даної справи.

Обставини зазначені апелянтом для зменшення розміру неустойки, а саме несвоєчасне направлення досудової вимоги, не є підставою для її зменшення відповідно до вимог ст. 616 ЦК України, оскільки порушення зобов'язання є наслідком винної поведінки боржника, а не кредитора.

Враховуючи обставини справи, правовий висновок Верховного Суду України , зроблений при розгляді 06.11.2013 року справи № 6-116 цс 13 , вимоги ст. 257,258.261 ЦК України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що строки звернення до суду позивачем не порушені.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для припинення поруки з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Згідно п.1ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язанням, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення(збільшення розміру)неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Як встановлено колегією суддів, на підставі додаткової угоди № 1 від 30.06.2009 року було затверджено новий графік погашення заборгованості по кредиту та процентів по ньому, який відповідно п.3.3.1. цієї угоди є невід»ємною частиною Договору. Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, внаслідок укладення даної угоди відбулась відстрочка заборгованості на рік. З огляду на графік погашення заборгованості вбачається, що станом на липень 2010 року залишок кредиту визначено в сумі 44 894,93 доларів США ( борг визначено як загальна сума заборгованості по кредиту та відсотках), а в кінцевому розрахунку залишок боргу становить 45 186,56 доларів США, що є більшим від суми отриманого кредиту. Дані обставини свідчать, що за основним зобов'язанням з 12.07.2009 року по 12.06.2010 року відбулось відстрочення виконання, що призвело до збільшення загальної суми заборгованості. Отже, обсяг відповідальності Поручителя ОСОБА_6 за додатковою угодою № 1 від 30.06.2009 року збільшився без її згоди. /т.1 а.с.116-120/

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку, що підстави для солідарного стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_6 відсутні, оскільки у зв'язку із зміною зобов'язання без її згоди порука є припиненою.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_6 не може залишатись в силі, оскільки постановлене на підставі неповно з»ясованих обставин ,що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 подану через представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2014 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором № 18/04/2008/840-ЖК/67/19 з ОСОБА_6 скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Войтко Ю.Б.

Стадник І.М.

/ПІДПИСИ/

З ОРИГІНАЛОМ ВІРНО: