Рішення № 38629966, 06.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/9532/13-ц 06.05.2014 06.05.2014 06.05.2014

Провадження №22-ц/784/1297/14

Провадження № 22ц- 784/1297/14 Головуючий у 1-й інстанції Рум'янцева Н.О.

Категорія 37 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

06 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю:

- відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2014 року

за позовом

ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2

про

визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Позивачка зазначала, що 17 січня 2000 року помер батько її сина ОСОБА_4 - ОСОБА_5

У 2009 році померла бабуся неповнолітнього, мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер дід неповнолітнього батько ОСОБА_5 - ОСОБА_7

На момент смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали нерухомість, а тому на вказане майно відкрилася спадщина.

Спадкоємцем за правом представлення є неповнолітній ОСОБА_4, інтереси якого вона представляє.

ОСОБА_2 являється спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 у встановлений законом строк, отримавши свідоцтво про право на спадщину.

Посилаючись на те, що про право неповнолітнього ОСОБА_4 на спадкування за правом представлення довідалися в листопаді 2012 року, просила скасувати свідоцтва про право на спадщину видане ОСОБА_2, а також визнати право власності в порядку спадкування на ? частину спадкового майна, що належало на час смерті батьку неповнолітнього ОСОБА_5, бабусі ОСОБА_6 та дідусю ОСОБА_7

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, заявленого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка пропустила встановлений шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не зверталася, перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину немає, а тому даний позов є передчасним.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла бабуся ОСОБА_4 і мати ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер дідусь ОСОБА_4 і батько ОСОБА_5 - ОСОБА_7

Спірні правовідносини виникли зі спадкування майна ОСОБА_4 за правом представлення.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

За правилами ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою -четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Отже, ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину у встановлений законом строк, оскільки він є неповнолітнім, а його матір не відмовилася від прийняття спадщини відповідно до вимог ст.1273 ЦК України

В той же час, свідоцтва про право на спадщину за законом на належне спадкодавцю майно він не одержував, оскільки ОСОБА_3, як законний представник неповнолітнього спадкоємця, з таким питанням до нотаріуса не зверталася.

12 липня 2012 року до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу із заявою про отримання спадкового майна після смерті ОСОБА_7 звернулась його донька - ОСОБА_2

16 листопада 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області свідоцтва про право на спадщину за законом на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, на нараховану, але не виплачену померлому пенсію в сумі 838 грн. та кошти в сумі 1 грн. 80 коп. та 47 грн. 24 коп., що знаходились на рахунку в Банку, було видано відповідачці, яка є спадкоємцем першої черги нарівні з ОСОБА_4

Відповідно до ст.. 1301 ЦК України, якщо свідоцтво про право на спадщину на частку неповнолітнього спадкоємця було видано іншим особам, то судовий захист їх прав може здійснюватися шляхом визнання таких свідоцтв про право на спадщину частково (або повністю) недійсним та визнання за ними права на відповідну частину спадкового майна.

Оскільки неповнолітній ОСОБА_4 має право на обов'язкову частку в спадщині після смерті діда ОСОБА_7, а видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 порушуються права неповнолітнього на оформлення спадщини на обов'язкову частку в ній, то відповідно до вимог 1301 ЦК України зазначені свідоцтва про право на спадщину за законом необхідно визнати частково недійсними.

Разом з цим, колегія не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на ? частину спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки саме по собі визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину не перешкоджає спадкоємцю одержати у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про належність відповідачці спірної квартири на даний час.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції неповно з'ясував фактичні обставини у справі, не звернув увагу на положення закону, які регулюють спірні правовідносини, а також не врахував ту обставину, що неповнолітній ОСОБА_4 прийняв спадщину в порядку ч. 4 ст. 1268 ЦК України, дійшов помилкового висновку про необхідність надання йому додаткового строку на її прийняття, що відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення, яким позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4слід задовольнити частково, визнавши частково недійсними оспорювані свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України на користь позивачки із відповідачки підлягають стягненню судові витрати в розмірі 185 грн. 90 коп.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1, видане 16 листопада 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 1877 , на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом в частині ? недоодержаної пенсії в сумі 838 грн. грошових коштів в розмірі 1 грн.80 коп. на рахунку № НОМЕР_2 в ТВБВ/0187 та 47 грн. 24 коп. на рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10014/036, видане 16 листопада 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 1879, на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 185 грн. 90 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді