Рішення № 38629109, 13.02.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/15/2014(м)

265/950/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Мельник І.Г.

Категорія 27 Доповідач Мальцева Є.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Мальцевої Є.Є., Кочегарової Л.М.,

при секретарі - Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі ПАТ «ПУМБ) звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 6740898 від 14 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 13 202,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,49 % річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків. 17 серпня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 7830248 до кредитного договору, згідно умов якої вони прийшли до згоди про додаткове надання позивальнику 2-го траншу кредиту у розмірі 102 005,51 гривень, що еквівалентно 13 077, 63 доларів США, з метою погашення 1-го траншу кредиту. За користування 2-м траншем кредиту процентна ставка становить 19 % річних. Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, допустив заборгованість, яка станом на 24 січня 2013 року складає 155 017,08 гривень, з яких заборгованості за сумою кредиту - 102 000,59 грн., заборгованості за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 35 403,70 гривень, пені за порушення стоків виконання зобов'язань за кредитним договором - 17 612,79 гривень. Позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 155 017,08 гривень, а також судовий збір у сумі 1 550,17 гривень.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 вересня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" суму заборгованості за кредитним договором № 6740898 від 14 серпня 2008 року в розмірі 155 017 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімнадцять) гривень 08 копійок, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 102 000,59 грн., заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом у розмірі 35 403,70 гривень, сума пені за порушення стоків виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 17 612,79 гривень. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" судовий збір у розмірі 1 550 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят ) гривень 17 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість судового рішення. Вказує, що суд неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи. Так, 16 липня 2013 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір уступки права вимоги № 07/13-1Є, відповідно до якого сталося відступлення права вимоги за кредитним договором № 7830248 від 17 серпня 2009 року, який був укладений між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2. У зв'язку із цим апелянт вважав, що не має заборгованості перед позивачем за вказаним кредитним договором. Вважає, що оскільки першої інстанції не залучив до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «АНСУ», не з'ясував його думку щодо заявлених позовних вимог, не витребував та не дослідив в судовому засіданні договір уступки права вимоги, то допустив неповноту судового розгляду, що призвело до невірного вирішення справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_2, який надав заяву з проханням розглянути справ без його участі; у відсутності представника позивача, який до суду не явився, неодноразово повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином факсограмою, рекомендованою поштою, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача ОСОБА_2 - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, які просили апеляційну скаргу задовольнити, заперечення представника правонаступника позивача ТОВ «АНСУ» - Таушана Д.А., який просив скаргу відхилити, рішення залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 155 017,08 гривень, і це є встановленим та підтвердженим письмовими матеріалами справи, тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з таким позовом.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, згідно ст. 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 14 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" і відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 6740898, за умовами якого останньому було надано кредит в сумі 13 202,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,49 % річних з кінцевим терміном сплати 14 серпня 2015 року. 17 серпня 2009 року між Публічний акціонерним товариством «Перший Українській міжнародний банк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 6740898 від 14 серпня 2008 року, відповідно до якої, сторони прийшли до згоди про надання позичальнику другого траншу кредиту у розмірі 102 005,51 гривень, що еквівалентно частині заборгованості за кредитом в іноземній валюті в розмірі 13 077,63 доларів США за курсом 7,8 гривень за 1 долар США. Цільовим призначенням другого траншу кредиту було погашення частини заборгованості позичальника за раніше наданим першим траншем кредиту. За користування другим траншем кредиту процентна ставка становила 19 % річних.

Сторони не оспорювали, що позивач свої обов'язки за договором виконав, надавши відповідачу кредит, шляхом перерахування суми кредиту на позичковий рахунок.

Судом також встановлено, що відповідач в порушення умов договору не виплатив частину кредиту та процентів за його користування, у зв'язку з чим, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача, станом на 24 січня 2013 року, складала 155 017,08 гривень.

16 липня 2013 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір уступки права вимоги № 07/13-1Є, відповідно до якого сталося відступлення права вимоги за кредитним договором № 7830248 від 17 серпня 2009 року, який був укладений між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач суд про такі обставини не повідомив.

Рішення по справі ухвалено судом 25 вересня 2013 року. Як слідує з матеріалів справи, представник позивача до суду у не явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач до суду не явився також, його представник надав суду заяву із проханням відкласти розгляд справи, визнати причину неявки представника поважною, що суд до уваги не прийняв.

Таким чином, факт укладання 16 липня 2013 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір уступки права вимоги № 07/13-1Є, відповідно до якого сталося відступлення права вимоги за кредитним договором № 7830248 від 17 серпня 2009 року, не був суду доведений ніким з сторін.

На підставі вищевказаного договору уступки вимоги директором ТОВ «АНСУ» 18 серпня 2013 року була направлена ОСОБА_2 вимога про погашення кредитної заборгованості по кредиту № 7830248.

Факт укладання договору уступки права вимоги, за умовами якого таке право щодо кредитних зобов'язань відповідача перед ПАТ «ПУМБ» перейшло до ТОВ «АНСУ», позивач підтвердив повністю у наданих суду запереченнях проти апеляційної скарги, вказуючи, що, на його думку, це не є підставою для скасування рішення, яке є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Як встановлено ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до правил ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, ті інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з умовами договору відступлення права вимоги від 16.07.2013 року, ПАТ «ПУМБ», як первісний кредитор, відступає ТОВ «АНСУ», як новому кредитору, свої права грошової вимоги за кредитними договорами, які укладені між первісним кредитором та фізичними особами, а новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти за відступлені останнім права. Пунктом 2.3. вказаного договору передбачено, що новий кредитор з моменту передачі прав за актом приймання-передачі реєстру боржників займає місце первісного кредитору як кредитора в грошових зобов'язаннях, що виникли із основних договорів відносно до усіх прав первісного кредитора по таким договорам, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, процентів, комісій, неустойки, інших платежів, передбачених умовами основних договорів та законодавством України у повному обсязі.

Колегію суддів досліджена надана представником ТОВ «АНСУ» додаткова угода №4 від 22.07.2013 року до договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16.07.2013 року, згідно з умовами якої новий кредитор та первісний кредитор погодили передачу прав вимоги по кредитним договорам згідно з наведеним реєстром боржників, серед яких є кредитний договір№ 7830248 від 17 серпня 2009 року (додаткова угода до договору № 6740898 від 14 серпня 2008 року), укладений з ОСОБА_2. У матеріалах справи також є акт від 22.07.2013 року приймання-передачі реєстру боржників №4 за договором відступлення права вимоги №1034/44 від 16.07.2013 року.

З письмових пояснень представника ПАТ «ПУМБ» апеляційному суду вбачається, що Банк підтвердив вказані обставини повністю, вважаючи ТОВ «АНСУ» законним правонаступником Банку в даних кредитних зобов'язаннях.

Отже, право вимоги за кредитним договором за зобов'язанням ОСОБА_2 належить ТОВ «АНСУ».

Натомість, оскільки позивач не надав суду відомостей про укладання договору уступки права вимоги, суд першої інстанції не мав можливості встановити фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, і у зв'язку з цим, суд першої інстанції не залучив до участі у справі ТОВ «АНСУ», не з'ясував його думку щодо заявлених позовних вимог, не витребував та не дослідив в судовому засіданні договір уступки права вимоги. Це призвело до того, що суд дійшов помилкового висновку щодо обгрунтованості та доведеності позову і безпідставно задовольнив вимоги ПАТ «ПУМБ», який є неналежним позивачем, оскільки ще до ухвалення рішення банк передав право вимоги ТОВ «АНСУ».

Таким чином, апеляційна скарга відповідача на рішення суду підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 6740898 від 14 серпня 2008 року в розмірі 155 017,08 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідача слід стягнути документально підтверджені судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 775,09 грн..

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 вересня 2013 року скасувати.

В позові Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 6740898 від 14 серпня 2008 року в розмірі 155 017,08 грн, що складається з заборгованості за сумою кредиту 102 000,59 грн, заборгованості за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом у розмірі 35403,7 грн, суми пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 17612,79 грн - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 775,09 грн..

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :